Готовый перевод Bloody Valentine-Melissa de la Cruz / Кривавий Валентин-Мелісса де ла Круз: TWO Dark Circle

Розділ 2
Темне кільце

Хоча вони жили разом лише кілька місяців, Шайлер знала особливість джекових кроків. А в цих щось було підозріле, наче хтось намагався видати себе за Джека.

Вона миттю насторожилася, вийняла материн меч з прихованих піхов, стиснула його руків’я, оздоблене дорогоцінним камінням.

Застигла обабіч дверей і почала чекати.

Кроки різко стихли, настала тиша.

Вона відчула, що особа по той бік дверей зрозуміла, що її обман розкрито. Шайлер спробувала дихати ще тихіше і заспокоїтися.

Двері прочинилися, але столітні завіси не заскрипіли, і Шайлер зрозуміла, що незваний гість наклав на кімнату закляття тиші.

Тепер ніхто не почує, як вона кличе на допомогу.

Але їй не потрібна допомога.

Вона здатна захистити себе.

Коли із-за дверей виглянуло вістря меча, вона затамувала подих, силою припинила тремтіння в руці і проготувалася напасти.

У кімнату зайшов Венатор у чорному одязі і нечутно попрямував до неї по грубим дошкам підлоги.

По чорно-срібному хресту на його одязі Шайлер зрозуміла, що він є підлеглим Графині, і те, що він не з Ковену Нью-Йорка, наповнило її дурнуватим відчутям радості.

Вона підняла зброю.

Ці венатори сиділи у неї в печінках.

Через них вона ніде не відчувала себе спокійно. Шайлер відчула полегшення, тому що тепер вона бачила в обличчя свого настирливого ворога.

Чоловік в чорному широко розкачувався з мечем, і вона могла блокувати його удари, хоча його розмах був на фут довшим за її.

Звичайний бій на мечах закінчиться не на її користь, тому Шайлер описала коло по кімнаті, знаходячись за межами простору, який розрізав його меч.

Якщо вона буде грати за його правилами, то попаде в полон через хвилину.

Венатор знову атакував; але замість того, щоб відбити його удар, Шайлер стрибнула на дерев’яну балку, яка знаходилась під високою, як в храмі, стелею.

Вона на мить опинилася у безпеці і дивилася вниз на ворога.

Той присів, готуючись стрибати. Але до того, як він злетів, Шайлер шалено зарубала балки, на яких стояла.

Важке дерево ламалося, як сухе гілля, і падало на Венатора.

Вони стрибала з балки на балку, знищуючи їх, дерев’яні уламки дощем сипалися на підлогу, тріски летіли на всі боки.

Це здійняло стільки шуму,що підняло б на ноги все місто,якби не закляття тишини.

Дах похитнувся, але вистояв.

Тим часом Венатор видряпувався на купу деревини, швидко наближаючись до неї.

Шайлер швидко повернулася назад і зрубала найближчий кілок під корінь. Той полетів у нападника.

Коли Венатор глянув уверх, у його плече врізалися перші уламки.

Щоб вони не розчавили його, Венатор з нелюдською швидкістю встромив лезо в дерево.

Для неї це був шанс.

Шайлер стрибнула до Венатора, її ліва нога з усієї сили вдарила по руках ворога, натискаючи на руків’я меча, поки лезо не луснуло навпіл.

Шайлер притиснула власний меч до його шиї.

"Здавайся!" - зажадала вона, і її голос залунав у кімнаті.

Бо його чари були знищено разом із лезом.

Венатор тільки презирливо глянув на неї.

"Якщо ти заріжеш мене, твій друг буде приречений".

Він просунув руку, щоб показати їй камінь Венатора, який висів на ланцюжку. Всередині каменя було видно людину.

Камінь показував Олівера Хезард-Перрі,який мав зав"язані очі і був зв"язаний.

Шайлер охнула.

"Це омана.

Олівер повернувся у Нью-Йорк",

- сказала вона, не відсовуючи свого меча від його шиї.

"Півтори години назад він прибув до Італії.

Ми схопили його в аеропорту".

"Але навіщо йому летіти в Італію..." Тоді Шайлер здогадалася: таємниче зникнення Джека.

Одного дня Джек її запитав чого вона хоче більше їхнього з"єднання,вона сказала,щоб хотіла щоб поруч з нею були друзі у найважливіший момент її життя.

Вона сказала, що розуміє, що це неможливо, і як вона може бути такою дурною, щоб бажати неможливого.

Олівер працював у Сховищі в Нью-Йорку,і хто-зна де знаходилась Блісс.

Але Джек зміг зробити неможливе.

Він так кохав її,що запросив її друзів на церемонію їхнього з"єднання.

Вона ще встигне порадіти з того, що розкрила таємницю Джека.

Олівер в заручниках.

Її милий друг - на очі навертались сльози, коли вона думала про його великодушність.

Він приїхав відсвяткувати церемонію її з"єднання.

Він приїхав, щоб бути гостем, а став жертвою.

Шайлер все ж тримала меч біля горлянки Венатора.

"Що ти хочеш за його життя?"

Шукач істини посміхнувся.

"Я знав, що ми порозуміємося.

Не було потреби робити цей гармидер".

Він вийняв із кишені оксамитовий кисет і витрусив на долоню обручку з білого металу.

"Дай це Аббадону", - наказав він і прошепотів ще кілька слів їй на вухо.

"Змусь його носити обручку".

"Що воно робить?" - спитала Шайлер, дивлячись на кільце.

"Чари завадять йому проявити свою істинну сутність.

Коли ми зустрінемося знову, він не зможе перемогти нас, і ви обоє будете у нас під арештом.

"В кільці твоє кохання до Аббадона.

Доки існує твоє кохання, доти кільце має силу нейтралізувати його силу".

Вона відмовилася.

Обручка була інструментом, який перетворював найціннішу частину її душі у кайдани.

Вони хотіли впіймати Джека з допомогою її кохання.

"Ні.

Не можу.

Не погоджуюся".

"Краще б тобі погодитися. Інакше можеш бути певна, що твій друг не просто помре, а помре у муках.

Якщо ти розкажеш Аббадону правду або попрохаєш когось іншого допомогти, твого друга порішать у той же момент".

Візьми собі цей камінь-приймач. Носи його на шиї.

Він бути передавати інформацію. Ми будемо бачити і чути, що ти робиш.

Або ти віддаси це кільце Аббадону,

або пожертвуєш своїм другом.

Ми будемо спостерігати".

З допомогою кількох слів Венатор прибрав безлад у кімнаті, наче нічого й не було.

.

Внимание! Этот перевод, возможно, ещё не готов.
Его статус: перевод редактируется

Переведено на Нотабеноиде
http://notabenoid.org/book/15693/51625

Переводчики: beroal, Viol