Готовый перевод Bloody Valentine-Melissa de la Cruz / Кривавий Валентин-Мелісса де ла Круз: EIGHT Wedding Morning

8 розділ
Весільний Ранок

Рано вранці наступного дня в їхньому особистому ліжку,Шайлер ближче притулилась до Джека.

Вона змогла відчути сонячне світло,яке проникає в кімнату, наповнюючи її теплом.

Сьогодні день їхнього з"єднання.

Вона відчула його руку внизу спини, дотик його шкіри до її, коли ця рука просковзнула під легку тканину одягу.

Вона повернулася до нього і опинилася замкнутою, стиснутою у його обіймах.

Не кажучи ні слова, Джек почав цілувати її щоку, потім шию, і Шайлер відчула його тіло зверху, відчула його вагу на собі.

Прийдешня ніч пов"яже їх.

Але цього ранку вони були просто двома людьми.

Після всіх тих побачень у потаємній кімнаті можна було подумати, що вони вже переступили межу.

Вона ще була незайманою.

Все ще невинна, та, мабуть, не така наївна, як цнотлива наречена, що лягає до свого весільного ліжка, знервована та налякана.

Ні.

Не настільки невинна.

Але вона хотіла дочекатися, дочекатися того моменту, коли буде готова, і зараз не бажала продовжувати чекати.

Вона відкрила свої очі і побачила, що він пильно дивився на неї.

На запитання в його очах вона відповіла поцілунком.

Так, любий.

Так.

Зараз.

Вона оголила його торс, допомогла роздягтися, в той час, як її пальці легко ковзали вздовж його тіла.

Він був дуже гарний, і теплий, і міцний.

І він належав їй.

Під його тілом вона почувалася м"якою і піддатливою.

Його шкіра було гарячою на дотик і здавалося, що вони обоє горіли, палали.

Вон не могла дихати, не могла думати, тільки відчувати - відчувати його поцілунки, його доторки, його вагу, відчувати їх двох разом.

Зуби Джека прокусили її шию і вона здалася йому, коханню, задоволенню, відчуттю того, що він всюди - в кожній її частині.

Він взяв її, тримаючи в обіймах, і коли це сталося, вона відчула себе знищеною і звільненою, і оновленою.

Вона не могла зупинити сліз.

Вона була дуже щасливою, хоча це слово і не дуже підходило, вона була більше, ніж щасливою.

Якась сила сповнювала її, ніби вона палала як свічка, ніби була продовження його кохання та бажання, просто скупченням нервових закінчень.

Вона почувалася відкритою, цілісною, полоненою.

"Що з тобою, кохана?" - шепотів він, ледве-ледве не торкаючись її своїм прекрасним обличчям.

Вона притискала його все ближче і ближче.

Вона спрагло поцілувала його.

Все було правильно.

Все... цілковито все.

Було і чудово, і лячно, і незручно, і радісно - у голові паморочилося від крові і болю.

Але задоволення було сильнішим, сильнішим, ніж вона могла собі уявити.

Солодке забуття.

Прийдешня ніч їх пов"яже.

Сьогодні вона стане його.

Та вона вже належала йому.

.

Внимание! Этот перевод, возможно, ещё не готов.
Его статус: перевод редактируется

Переведено на Нотабеноиде
http://notabenoid.org/book/15693/51632

Переводчики: kyzyma, Viol