Готовый перевод Bloody Valentine-Melissa de la Cruz / Кривавий Валентин-Мелісса де ла Круз: NINE Angel Bride
9 розділ
Наречена- Ангел
Коли зайшло сонце, Шайлер увійшла до невеликої церкви в північній частині міста.
Вона сама прийшла сюди,так як велить традиція, її нові шкіряні сандалі крокувати легко по бруковому камені.
Коли вона прибула, Блісс чекала її у вестибюлі біля входу.
"Ти як завжди чудово виглядаєш", - зітхнула її подруга,-
"І твоя сукня!"
Бліс вручила їй букет польових квітів.
Схожих на ті, що дарував їй Джек під час їхнього сходження на гору Роза.
"Джек просив мене передати це тобі."
Шайлер посміхнулася,коли прийняла їх.
Вона запхала квітку у своє волосся.
Її серце шалено калатало,і вона відчувала так багато любові-не тільки до Джека, але і до своїх друзів,які були з нею в цю ніч.
"Де ж наші дівчата?"- прозвучав запитально голос.
"Оллі!"-вигукнула Шайлер і міцно його обійняла.
Хоть і вони недавно бачились вночі,вона всеодно була щасливою,що незважаючи на те,що їм довелося пережити,вони всі були тут один до одного.
Це було те,чого вона хотіла.
З'єднання було зобов'язанням між нею і Джеком,і святом для їхньої компанії.
Вони були її людьми.
"Я думаю,що мені варто провести тебе"-сказав Олівер з усмішкою-"Це буде правильно, ти так не думаєш?"
Через закриті двері каплиці Шайлер почула звуки Весільного Хору Вагнера,загальновідомого, як "Тут проходить наречена".
Можливо це і традиційний вибір,але в день свого поєднання Шайлер не хотіла возитися з домовленістями.
Вона відчувала глибоко вкорінене бажання,засвідчити повагу до установи,де вони поєднаються.
"Я думаю,що зараз наш вихід,"-сказала вона Оліверу,взявши його по під руку.
Блісс відкрила двері і увійшла в прохід перша, як подружка нареченої.
Шайлер не хвилювалась,чи тривожилась,хоч і вважала що саме це відчуватиме.
Вона дивилася прямо перед собою.
Тому що він був там.
Її Джек, стоячи так прямо і вірно.
Їхнє кохання було перевірене,на його шляху стала неодна перешкода,та вони змогли все подолати.
Їх кохання було сильнішим, ніж будь-коли.
Це яскраве, бадьоре щастя, яке заповнило кімнату було його творінням.
Він зробив чудо-йому вдалося розшукати Блісс,і привести Олівера з Нью-Йорка.
Та не тільки ці друзі були прсутніми.
Невеличка каплиця була заповнена усміхненими знайомими обличчями.
Тут була вся команда з лакросу:Брайс Куттінг, і Джеймі Кіп, і Боозе Ленгдон, і Фроггі Керночан.
Тут були Хатті і Юліус Джексони,сіяючі і горді.
Тут був Крістофер Андерсон.
Тут був Геді,який залишився їхнім другом,навіть після всього пережитого.
Олівер поцілував її в щоку і потиснув руку Джека.
Потімі Джек поцілував її в чоло, і вони в двох пішли до вівтаря.
Це було правильно, це було чудово.
Це був найщасливіший день у її житті.
Десь, не надто далеко,Шайлер відчувала присутність тих,хто був відсутній.
Вона відчувала, Ділан посміхається.
Вона відчувала любов її бабусі та дідуся, Лоуренса і Корделії.
Але більше за все, вона відчула присутність люблячих і дбаючих про неї її матір і батька, де б вони не були.
* * *
Не було ніякого священика на чолі вівтаря.
Блактна Кров сама поєднювала себе.
Вони тільки повинні були освятити свій союз, кажучи правильні слова один одному.
Джек повернувся до Шайлер,взявши її ліву руку.
Він задягнув кільце їй на палець.
Те сама кільце,яке приніс Вентор.
Прокляте кільце.
"Друсілла думала,що зможе зіпсути мені цей день.
Але вона помилялась,"-сказав Джек,-
"Я повинен подякувати їй,насправді,вона повернула мені одну річ,яку я колись втратив."
Шайлер з цікавістю глянула на кільце,яке знаходилось на її пальці.
Білого металу не було.
Тепер вона бачила смугу темного кольору,з різбленими темно-червоними лініями,так немов кільце було викуване з заліза і крові.
Джек підніс його до світла.
За всі мої роки на цій Землі, я накопичив багатство з коштовностів і скарбів.
Я можу запропонувати тобі діамантами та рубінами, сапфірами і смарагдами.
Але немає коштовності яскравішою за твої очі.
Коли він говорив,Шайлер розуміла,що він одночасно відкриває шлях до глому,а коли вона моргнула,то вони двоє стояли один навпроти одного в тіньовому світі.
Церква і їхні друзі зникли.
Не хвилюйся;для них це лише коротка мить.
Він стояв перед нею, в його справжньому обліку,з його чорними всеосяжними крилами з-за спиною і рогами на голові.
Шайлер подивилась на смужку на її пальці і побачила, що це кільце з Чорного вогню.
Чи знаєш ти історію про те, як були створенні ангели?
Вона похитала головою.
Коли Всемогутній створив світ,то він після цього створив Першонародженних.
Ангелів світла: Михаїла, Габріелу, і їх братів,які були виліплені з павутинки зорів на небі.
Ангелу Темного світу були відлиті з Темної Матерії, яку утримає Земля.
Немає світла без темряви.
Я зроблений з вогню та заліза, вугілля і сірки.
Коли ми були вигнані з Раю,то втратили частину нашої душі назавжди.
Як частина нашого покарання,ми були прокляті ніколи не навчитись кохати знову.
Замість цього, ми були прив'язані до долі, яка була встановлена із самого початку.
Азраіл і я ніколи не вибрали один одного, вибір був зроблений за нас.
Ми ніколи не знали нічого іншого.
Кільце,яким ти володієш це частина моєї душі,яку твоя мати допомогла мені повернути.
Вона-та хто врятував нас від Темряви і привела назад до Світла.
Через те що ти її дочка,ти також Ангел Світла.
Вогонь не зашкодить тобі.
Я втратив це кільце під час кризи в Римі.
Але тепер воно було повернене мені.
Це кільце було благословенне самою Габріеллою.
Я ніколи нікому не давав це кільце, душа моя, нікому.
Воно ніколи не було частиною Азраіл.
Лише частиною мене-правда лише мене, і тепер ця частина твоя.
Коли вони повернулись з глому,то Шайлер милувалася темним кільцем на її руці.
На вигляд воно було таким простим і звичайним,але несло в собі таємничу історію війни і крові, кохання і втрати, прощення і дружби.
"Я ніколи не зніматиму його,"-присягнулась вона,-
"В мене також є кільце."
На цей раз, її руки були стійкими, як у хірурга, коли вона зодягала кільце на його пальць.
Це було просте золоте кільце.
На якому була вигравірована дата весілля її батьків.
Коли вона покидала Нью-Йорк,то встигла прихопити з собою кілька цінних речей.
Це кільце належало моєму батькові,-послала вона йому цю думку.
Воно несе захист,який наклала моя матір,коли вони з батьком були пов'язані.
Я хочу,щоб ти мав його.
Вони взялися за руки, і перед каплицею заповненою їхніми друзями, вони промоволи слова, які зв'язали їх один з одним, слова, які не можуть бути розрушеними.
"Я віддаю тобі себе і приймаю тебе,як свою власну,"-заявив Джек,ледь тремтячим голосом.
В його очах були сльози.
"Я віддаю тобі себе і приймаю тебе,як свого власного,"-повторила Шайлер.
Вона відчувала себе спокійною і безтурботною і глянула на нього з великою любов'ю.
Готово.
Вони були пов'язані.
Коли вона знову глянула на Джека,то його смарагдові очі іскрилися.
Він випромінював радість,щастя і гордість.
Вона зросла з коханням.
Всупереч усьому-вони були разом.
Всупереч усьому-він належав їй,а вона йому.
Чи відчувала вона себе іншою?Чомусь вона уявляла собі невидимий зв'язок який сформувався між ними, фізичне відчуття яке пов'язувало їх один з одним.
І все ж вона відчувала те ж саме.
Лише ліпше.
Лиш більш наповнено.
Більше за світ
Маленька кімната наповнилась аплодисменти і вітаннями.
Коли вони вийшли з церкви під веселий традиційний "Весільний марш" Мендельсона,то їхні друзі зустрічали їх з яскравими бенгальськими вогнями,які сяяли в темряві і викрикували їхні імена аж до неба.
Джек двічі стиснув руку Шайлер.
Це був їх секретний код.
Це означало-Я кохаю тебе.
Завтра Джек розстанеться з нею.
Завтра він повернеться в Нью-Йорк,а вона попрямує в Олександрію.
Але сьогодні вони танцюватимуть.
.
Внимание! Этот перевод, возможно, ещё не готов.
Его статус: перевод редактируется
Переведено на Нотабеноиде
http://notabenoid.org/book/15693/51633
Переводчики: Viol, Tipo4ek
Настройки
Готово:
