The four feathers / 1: s

Вона була тією єдиною,
яку я шукав серед натовпу...

VDKyiv 20.03.11 в 13:43

а вона бачила тільки тебе.

VDKyiv 20.03.11 в 13:43

Всі

VDKyiv 20.03.11 в 13:44

аплодували мені...

VDKyiv 20.03.11 в 13:44

а вона дивилась тільки на тебе.

VDKyiv 20.03.11 в 13:45

Нічого не змінилося.

VDKyiv 20.03.11 в 13:46

Вона красуня...

VDKyiv 20.03.11 в 13:46

чи не так?

VDKyiv 20.03.11 в 13:46

Так, вона вродлива.

VDKyiv 20.03.11 в 13:46

Ви можете загинути...
але ви ніколи не будете забуті.

VDKyiv 20.03.11 в 14:01

Той, хто вирушає в далеку поїздку

VDKyiv 20.03.11 в 14:02

воювати на чужій землі,

VDKyiv 20.03.11 в 14:03

повинен знати, що
солдат почуває себе впевнено тоді,

VDKyiv 20.03.11 в 14:07

коли він відчуває плече друга.

VDKyiv 20.03.11 в 14:33

Ласкаво просимо додому, Гаррі.

VDKyiv 20.03.11 в 14:09

Дякую, сер.

VDKyiv 20.03.11 в 14:09

В пеклі битві

VDKyiv 20.03.11 в 14:10

втрачає сенс ідея,

VDKyiv 20.03.11 в 14:11

за яку воюєш,

VDKyiv 20.03.11 в 14:12

чи прапор.

VDKyiv 20.03.11 в 14:12

Оскільки...

VDKyiv 20.03.11 в 14:13

ми боремося за життя тих,
хто ліворуч

VDKyiv 20.03.11 в 14:13

і за тих,
хто праворуч...

VDKyiv 20.03.11 в 14:18

і коли армії
розпадуться,

VDKyiv 20.03.11 в 14:26

а імперії
рухнуть...

VDKyiv 20.03.11 в 14:22

все, що зможе навіяти згадку
про ті дорогоцінні моменти...

VDKyiv 20.03.11 в 14:28

...коли ми були пліч-о-пліч.

VDKyiv 20.03.11 в 14:30

Пробач мені.

VDKyiv 20.03.11 в 13:53

Я вчинила з тобою несправедливо.

BMK12 20.04.11 в 23:56

Немає за що просити пробачення.

VDKyiv 20.03.11 в 13:54

Ні, є.

VDKyiv 20.03.11 в 13:55

Я повинна була бути на твоєму боці, Гаррі.

VDKyiv 20.03.11 в 13:55

Я повинна була зрозуміти.

VDKyiv 20.03.11 в 13:56

Я була надто впевнена у всьому.

Alinea 22.03.11 в 11:10

Ми обоє були, Едно.

VDKyiv 20.03.11 в 13:57

А зараз?

VDKyiv 20.03.11 в 13:58

А зараз...

VDKyiv 20.03.11 в 13:58

Бог схрестив наші шляхи.

VDKyiv 20.03.11 в 13:58

І тепер, Едно,
у мене просто немає вибору.

VDKyiv 20.03.11 в 13:59