Готовый перевод Winnie the Pooh / Вінні Пух: 1

Вінні Пух та Всі, Всі, Всі
Александр Алан Мілн

Александр Алан Мілн

Вінні Пух та Всі, Всі, Всі

для неї

Рука об руку ми приходимо

Крістофер Робін і я

Щоб покласти цю книгу на колінах.

Скажи,що ти здивований?

Скажи, це саме те, що ти хотів?

Тому що це твоє -

тому що ми любимо тебе.

Вступ

Якщо вам траплялося читати іншу книжку про Крістофера Робіна, ви маєте пам'ятати, що якось у нього був лебідь ( чи то в лебедя був Крістофер Робін, не знаю, як правильно), і що він називав цього лебедя Пухом. Це було дуже давноі коли ми попрощалися, то забрали ім'я з собою, оскільки не думали, що лебедю воно ще колись знадобиться. Отож, коли Едвард Ведмідь забажав отримати захопливіше ім'я, Крістофер Робін сказав, навіть не задумавшись, що він буде Вінні Пухом. І він ним став. Тож, оскільки я вже пояснив частину про Пуха, зараз я поясню і решту.

Ви не можете довго перебувати в Лондоні не відвідуючи зоопарк. Бувають люди, що починають огляд зоопарку з місця, де написано ВХІД, та швидко проходять повз кожну клітку, поки не дійдуть до напису ВИХІД, але найрозумніші люди відразу прямують до тварини, яка їм найбільше до вподоби, і залишаються там. Отож, коли Крістофер Робін йде до Зоопарку, він відразу пряму до вольєра з Полярним ведмедем, і щось шепоче третьому зліва наглядачеві, двері відчиняються, ми проходимо крізь темний перехід і піднімаємося сходами, аж поки не підходимо до спеціальної клітки, клітка відкривається, звідти вибігає щось коричневе і пухнасте, і з і щасливим криком "О, Ведмедику!" Крістофер Робін кидається в його обійми. Тепер цого вермедя звуть Вінні, що показує, як пасує це ім'я ведмедям, але кумедним є те, що ми не можемо згадати, чи Вінні назвали на чсть Пуха, чи Пуха на честь Вінні. Ми колись знали це , але забули...

Щойно я це написав, як визирнуло Поросятко і сказало своїм писклявим голоском "Я як щодо мене?" "Мое любе Поросятко", сказав я, "про тебе вся книжка.""Але ж вона про Пуха," пропищало воно. Розумієте в чому річ. Він заздрить, бо думає, що весь Великий Вступ присвячений одному Пухові. Звісно ж Пух є улюбленцем, ніхто цього не заперечує, але Поросятко відвідує багато міць, в яких Пух не буває; томущо ви не зможете взяти Пуха до школи так, щоб усі про це не дізналися, але Поросятко таке маленьке, що прослизне до кишені, де дуже приємно відувати його поряд, особливо коли ти не впевнений, чи двічі по сім буде чотирнадцять чи двадцять два. Часом він вислизає назовні та зазирає до чорнильниці, тож він освідченіший за Пуха, але Пухові до того байдуже. У когось є мізки, у когось їх нема, каже він, оце й усе.

І тепер усі інші питають "А як же Ми?", тож напевно найкращим виходом буде завершити написання вступу та переходити до книжки.

Глава 1

у якій ми знайомимося із Вінні Пухом та бджолами.Наша розповідь починається.

Це-Ведмідь Едвард,Як бачите, він спускається сходами слідком за своїм другом Крістофером Робіном, головою донизу, і перелічує східці власною потилицею: бум, бум, бум!.Іншого способу долати східці він поки що не знає. Правда, часом йому здається, що коли б на хвильку перестати бумкати й гарненько подумати, то можна було б знайти якийсь інший спосіб.

Та саме подумати йому, на жаль, і ніколи.Так чи не так, але ось він уже зійшов униз і готовий з вами познайомитися:

Коли я вперше почув його ім'я,то здивувався,
"Але я думав, що він був хлопчиком?"

-Так воно і є-сказав Крістофор Робін.

-Тоді чогож ви називаєте його Вінні?

-Я і не називаю

-Але ви ж казали..

-Він не Вінні,він-Вінні Пух.Розумієш?

- Еге, тепер розумію,- швиденько погодився я.

Інколи Вінні Пух полюбляє гру, коли він спускається вниз,і деколи йому подобається сидіти тихенько навпроти вогню і слухати історію.Цього вечора -

"Як щодо історії?" сказав Крістофер Робін.

"Якої історії?" запитав я.

-Не могли б ви розповісти з любов'ю одну розповідь про Вінні-Пуха?"

-Я вважаю,що зміг би,-відповів я,-А які історіі йому подобаються?

-Про нього самого.Він же, знаєш, таке ведмежа!

-Та знаю,знаю.
.

-Так що не могли ви би дуже ніжно,з любов'ю..

-Я спробую.

Отож я спробував.

Колись,дуже давно,зараз,по минулої п'ятниці,Вінні-Пух жив у лісі сам по собі под ім'ям Сандерс.

-Що значить"під ім'ям"-запитав Крістофер Робін.
-Це значить,що його ім'я було над дверима,золотими літерами,та він там жив.

-Вінні-Пух був не зовсім впевнений-сказав Крістофер Робін.

А я продовжу-сказав я.

Одного разу,коли він гуляв,він прийшов на галявину посередині лісу,і посередині галявини стояв величезний дуб,з верхівки дерева долинало голосне дзижчання: жжжжжжж!

Вінні-Пух сів біля підніжжя дерева, поклав голову між лапами і став думати.

"Оте жжжжжж! - то недарма. Саме жикання ні з того ні з сього не візьметься. Коли є жикання - це означає, що хтось для чогось жикає. Дуб жикати не може. Значить, жикає хтось інший. А навіщо тобі жикати, якщо ти не бджола? Отже, жикають бджоли. По-моєму, так!"

Потім він подумав ще трішки і сказав: - А для чого на світі бджоли? Щоб робити мед! По-моєму, так!

Потім встав і сказав:" А для чого на світі мед? Щоб я його їв! По-моєму, тільки так!"Отже він поліз на дерево.

Він ліз и ліз,ліз і ліз,та поки він ліз він співав пісеньку про себе.Вона звучала так:

Хіба не смішно,
Як любить ведмідь мед.
Бзз,Бзз,Бзз,
Я дивуюся,чому?

"Доброго ранку,Крістофер Робін," сказав він.

Переведено на Нотабеноиде
http://notabenoid.org/book/18983/61769

Переводчики: tatapanda, tkachukmax, sendelitta