The Elder Scrolls V - Skyrim / The Elder Scrolls V - Skyrim: Тест

Вона була на шостому місяці, коли нарешті розшифрувала місцезнаходження останньої частини посоху. Все дуже просто - адже кожен темний ельф знає, де гора Дагот Ура.

Faith_Black 07.01.13 в 14:29

Після останньої суперечки із Солов'єм вона просто покинула місто із Едвайром та верхи помчала до Хай Року, у Вейрест. Соловей був розлючений, але мало чим міг зарадити. Його наймані вбивці були зовсім невмілими, а залишити центр влади без свого нагляду та кинутись їм навздогін він не наважувався. Так само як і відкрито оголосити війну Вейрестові. Бо на жінку та її ненароджену дитину не міг оголосити жодних законних претензій. Як можна було і чекати, знать Імперського міста була невдоволена його любовним зв'язком із Барензієї, - так само як багато років тому - зв'язком Тибра Септімуса - і тільки зраділа, коли вона пішла.

Faith_Black 07.01.13 в 14:54

У Вейресті до жінки ставились з пересторогою, але короля Ейдвара фанатично любило його мале, але заможне, місто-поліс, пробачаючи його... дивакуватість. Через рік після народження Барензією сина від Солов'я, вона та Ейдвар одружилися. Незважаючи на цей прикрий факт, Ейдвар до нестямно любив її та дітей. Хоч вона і не відповідала чоловікові взаємністю, та ніжно з ним обходилася, і цього було досить. Добре мати когось поруч, та й дітям непогано жилось у Вейресті. А поки вони вичікували та молились за успіх їхнього чемпіона в його завданні.

Faith_Black 07.01.13 в 15:14

Барензія могла лише сподіватись, що той не забариться, хто-б він не був, цей безіменний воїн. Бо будучи темним ельфом весь час належав їй. Геть увесь. Але більше не лишилось любові, щоб віддавати, не лишилось зненависті, щоб палати. Нічого не лишилось в неї, окрім болю, спогадів, та її дітей. Усього чого жінка бажала, то це підняти на ноги сім'ю та забезпечити їй достойне життя, а самій доживати решту свого. Вона не мала сумнівів, що воно буде довгим. І тільки щоб воно було сповнене миром, тишею та спокоєм, як в душі, так і в серці. Ось чого вона бажала. Ось чого бажала справжня Барензія. Саме такою була справжня Барензія. Прості мрії.

Faith_Black 07.01.13 в 15:23

Приємні мрії.

Faith_Black 07.01.13 в 15:24