Готовый перевод Kim Harrington - Clarity / Кім Харінгтон - Чіткість: Вісімнадцять

Я встала перед моїм братом і поклала руку на груди детектива Тоскано, посунувши його трохи назад.
- Ви заарештовуєте його? - Мій голос підвищився до панічного вереску, і я не намагалася його стримувати.

Він обійшов мене і заговорив до Пері.
- Ми просимо, щоб ти проїхав до дільниці і відповів на питання про твої стосунки з Вікторією Хаппел.

Хтось бачив його тієї ночі.

Хтось розповів.

Гебріел не дивився мені у вічі. Його голос був тихим, коли він сказав:
- Прийшли результати. Вікторію та Біллі було вбито з одного і того пістолета.

- Але це ніяк не стосується пері, - сказала я роздратовано.

- Насправді, - детектив Тоскано підняв аркуш паперу, - у нас є ордер, аби обшукати будинок і знайти пістолет.

- Давайте вперед, - сказала я, тримаючи руки широко відкритими. - Обшукуйте усе, що забажаєте. Тут ви не знайдете знаряддя вбивства.

Очі Пері розширилися, і він злегка похитав головою. Він зараз мені щось говорив? Говорив мені, щоб я їх не впускала? Я нахилила голову в сторону в замішанні, і всі обернулися, щоб подивитися на Перрі. Він відразу ж кинув очі донизу.

- Ми з повагою будемо ставитися до вашого майна, під час обшуку, - сказав детектив Тоскано, більш до мами, ніж до мене, так як я дивився на Пері, намагаючись з'ясувати, через що був той панічний погляд.

Ще троє офіцерів встали за нами впродовж цього. У одного з них звисали наручники з правої руки.

- В цьому немає необхідності, - сказав Пері. - Я добровільно піду у відділок.

Я безпорадно дивилась, як мого брата провели до крейсера і посадили на заднє сидіння. Мого брата, який завжди був спокійним і зібраним. Постійний голос розуму в родині. Єдиного, хто не давав мамі вибухнути, коли вона була знервованою. Єдиного, хто давав мені відчуття захищеності, коли кулі летіли в мене, через те що я - фрік. Того єдиного, хто міг змусити мене сміятись, після розтавання з Джастіном, коли життя рушилось довкола мене.

Він був більше, ніж моїм братом. Він був моїм кращим другом.

Пері повернувся і дивився з заднього вікна, поки крейсер від'їжджав. Я тримала одну руку піднятою, долонею вперед, поки авто не зникло з поля зору. А потім я осіла на ганок. Я боролась з гіркими слізьми. Я повинна лишатись сильною. Повинна тримати себе в руках, заради мами та Пері.

Мамин занепокоєний голос лунав довкола мене, поки вона вела офіцерів в дім на пошуки. Я намагалась заглушити ці звуки, зосередившись на тому, як таке сталось. Якщо хтось бачив Пері та Вікторію того вечора, навіщо чекати так довго для свідчень? В цьому не було сенсу. Не могло бути так, що хтось просто довідався лише тепер...

Я запнулась і думки в моїй голові забрались в пазл. Але такого бути не могло. Дідька лисого...

Я піднялась і побігла.

Редакція газети була розташована в центрі Істпорту, між міським холом та поштою. "Істпорт таймс" було намальовано на великому склі на передньому вікні, хоча П трохи відкололась і потребувала ремонту. Небагато місця для невеликої газети.

На мить я зупинилась перед дверима, що витерти піт з брови та відновити дихання. А потім я зайшла так, ніби так і мало бути, і попрямувала до столу Нейта. Його голова була частково закрита гігантським комп'ютерним монітором. Він згорбився, щось швидко пишучи в записнику.

Він підняв голову на звук моїх кроків, що прямували до нього.
- Агов, Клер, що сталось?

Я постаралась заглянути в його записник.
- Над чим ти працюєш?

- Складаю історію про нашого шанованого детектива і його не таке шановане минуле.

Я закотила очі.
- Все ще гризеш ту ж кістку?

Велика відкрита кімната була наповнена шумом від клацаючої клавіатури до гучних телефонних розмов. Нейт поклав свою ручку на стіл.
- Знаєш, що значить тату Гебріела?

- Ні, а що?

- Просто цікаво. Намагаюсь заповнити прогалини.

- Я можу спробувати дізнатись.

Нейт почав кивати, але зупинився.
- Ні, не варто. Я не хочу наражати тебе на небезпеку.

- А що на рахунок Пері?

- Що з ним?

- Ти не мав нічого проти того, щоб наражати його на небезпеку.

Нейт зробив паузу, чекаючи на родзинку, а потім зрозумів, що я серйозно.
- Клер, я не розумію тебе.

- Його тільки-но повезли до відділку, - сказала я, намагаючись контролювати злість в своєму голосі. - Хтось сказав поліції, що він був з Вікторією Хаппел у ніч, коли її вбили. А це цікаво, адже ми з Пері нікому не казали про це весь цей час. А вчора ввечері я сказала тобі, а вранці Пері забрали.

Рот Нейта шоковано відкрився, а потім його обличчя потемніло і в очах з'явився безнадійний вираз. Я негайно зрозуміла в чому ніколи не повинна була сумніватись. У вірності Нейта.

- Я нікому не казав, - відповів він. - Ти повинна знати, що я ніколи б не вчинив такого.

Я тяжко сіла на стілець, що обертався, з сусідньої кабінки і підкотилась до нього.
- Я знаю. Вибач. Я не повинна була задумуватись про таке навіть на мить. Але в такий час...

- Це міг бути кожен з ресторану, - сказав Нейт. - Або з мотелю.
- Але чому тепер? Навіщо чекати тиждень і повідомляти поліції?

- Можливо, вони не слідкували за новинами. Можливо, не могли скласти два і два до тепер. Можливо, вони думали, що Пері Ферн не міг зробити такого і поліція знайде справжнього вбивцю, але коли нічого не відбулось, то вони зрозуміли, що повинні бути чесними? - Нейт знизав плечима. - Я дійсно не знаю.

Я нахилилась і сховала обличчя в долонях.
- До цього часу у поліції немає зачіпок. Біллі Ровлінсон став свідком тому, але вирішив підзаробити грошей на стороні, замість того, щоб піти до копів, і тепер він мертвий. У них є лише людина, яка була останньою з Вікторією, і це Пері.

- Я й досі думаю, що цього недостатньо, - сказав Нейт. - Їм потрібно більше.

- До речі про це, вони зараз обшукують дім. Краще я повернусь до мами і заспокою її.

Нейт зблизька подивився на мене. Я відчула як піт прокотився шиєю донизу.

- Ти бігла сюди? - спитав він.

Я знизала плечима.
- Мені потрібно було поговорити з тобою. Я повинна була знати.

Він кивнув.
- Давай відвезу тебе назад. Я все одно маю перерву зараз.

Нейт домчався до будинку і висадив мене на вулиці, адже копи блокували під'їзд до будинку. Я побачила, як вони клали комп'ютер Пері в багажник авто. Коли я з'явилась, офіцер кивнув мені.
- Ми закінчили.

Я знайшла маму, що згорнулась калачиком на дивані. Зі схованим лицем і довгими кучерами, що тряслись, коли вона плакала, вона була схожа на маленьке дівча. Я тихо сіла біля неї і погладила її спину, зробила те, що зазвичай робив Пері.

- Все буде добре, - прошепотіла я.

Вона поглянула на мене, туш розмазалась по її щокам.
- А якщо не буде? Якщо вони арештують його?

- Не думаю, що в них є багато, - сказала я. - Так, він був з нею, але в них немає доказів, що він вбив її.

- Вони взяли... речі з дому.

- Так, звичайно, але вони не знайдуть те, що їм потрібно. Ніякої зброї для вбивства.

Я дала їй серветку. Вона рівно сіла і витерла обличчя.
- Дякую, дорогенька.

Задзвенів телефон і я відповіла.

- Клер?

Голос був знайомим, але я не могла відразу зрозуміти, чий він.
- Так?

- Це Стівен Клейворт.

- О, привіт. Ти не дуже вчасно.

- Знаю. Я тому і телефоную. Чув, Пері взяли під варту. Його арештували?

- Наскільки мені відомо, то ще ні. Його просто допитують.

- У вас є адвокат? - спитав він.

Я про це навіть не думала з усім цим хаосом.
- Ні, ще нема.

- Приходь до мене додому і я зв'яжу тебе з нашим сімейним адвокатом.

Чудово. Адвокат Клейвортів, напевно, був найбільш високооплачуваним в штаті.
- О, я не думаю, що ми можемо собі дозволити...
- Не хвилюйся за це, - перервав мене Стівен.- Їдь сюди і я допоможу тобі.

Хіба я могла ще більше помилятися в ньому минулого року? Я хотіла вдарити себе.
- Дуже дякую, Стівен. Я скоро буду там.

- Це був Стівен Клейворт? - спитала мама, як тільки я поклала телефон в чохол.

- Якщо ми поїдемо до нього додому, то він зв'яже нас з їхнім сімейним адвокатом.

Її лоб наморщився.
- Ви двоє...

- Зовсім ні. У нас перемир'я. Виявилось, що він не такий і поганий хлопець.

Мама вхопила сумочку і ключі і ми поспішили назовні. Я зупинилась за декілька кроків від авто. Передня ліва шина була спущена.

- Ех, - сказала мама, - я не знала, що вона так здулась.

Я опустилась на коліна, щоб перевірити її.

- Вона не була спущена, - сказала я. - Її порізали.

Переведено на Нотабеноиде
http://notabenoid.org/book/51950/220271

Переводчики: ryno08, Lynna