Готовый перевод Cherise Sinclair - Hour of the Lion / Шеріз Сінклер - Година лева: Глава 5

Таверна закрилася на годину раніше. провівши Вікторію до дверей, Калум посміхнувся від незадоволеного вигляду на її обличчі. Хоча вона виграла першу гру в шахи минулого тижня, він відігрався і тепер лідирував. Але й досі, вона заганяла його в глухий кут по-іншому, він все ще не мав поняття чому вона приїхала в Холодний Струмок. Проте він повністю насолоджувався їхніми словесними перепалками. У маленької людини був гострий розум і чудове почуття гумору.

Після відкриття дверей, він випустив її в ніч.
- Ви впевнені, що...

- Ви завжди запитуєте це. Я можу дійти додому сама, дуже дякую.

- Як вам буде завгодно.
Незважаючи на здоровий глузд, він підійшов ближче, відзначивши, перший слабкий запах жіночого збудження і легке почервоніння її щік. Чому ця напориста людина була такою привабливою? Із зусиллям, він відступив назад і посміхнувся в очі бурштиново-коричневого кольору, як шотландське віскі.
- Ставши свідком Вашої бійки, я повинен бути більш стурбований стосовно Ваших опонентів.

- Тепер ви говорите розумні речі.
Відійшовши трохи геть, вона торкнулася кінчиками пальців до скроні у самовдоволеному салюті.

Салют? Волосся стало дибки. Даонейн трималися подалі від усього, що пов'язано з військовими. Зрештою, якщо уряд коли-небудь дізнається про їх існування, ймовірно, результатом буде геноцид для перевертнів.

Дивлячись як людина перетинає стоянку, Калум посміхнувся. Під час руху її круглу дупку обтягнуло в її вузьких джинсах ... насправді, вона не дуже схожа на військову. Він хотів би, нагнути її, притягнути її стегна в жорсткому захваті ... Муркотіння утворилося в серединні нього.

Він повільно вдихнув, щоб заспокоїтися і відчув Алека. З'явився його брат, обходячи край стоянки, аби поговорити з Вікторією. Вони коротко потеревенили, а потім Алек провів пальцем по її довгому волоссю, заправляючи вільне пасмо за вухо. Запах інтересу і збудження, від них обох, віднесло вітром прямо до Калума.

Це було до біса дивно. Перевертні не були зацікавлені в людях більше, ніж собака хотіла плодитися з кішкою. Навіть якщо це було не так, даонейн не міг дозволити собі захоплюватися людиною.

В той час, як Алек наблизився до нього, Калум все ще не зрозумів, що сказати. Як він міг читати нотації своєму братові, коли він сам відчував те ж саме?
- Вона гарненька людина, чи не так?

Алек повернувся, його очі слідували за стрункою фігурою Вікторії, що зникла в ночі.
- Дуже вродлива, і суворе випробування для мого самовладання. Чому вона пахне так добре? - Його верхня губа піднялася нюхаючи повітря. - Пахне так, що підриває і твій контроль, егеж брате?Як шкода, що вона людина. Минуло багато часу, від тоді як ми ділилися.

- Так, багато.
Нічого не відчувалося таким правильним, як розділення жінки з його однопомітником.

В той час як Калум вимикав останні вогні в барі, Алек пішов по коридору і відкрив важкі великі двері.

Невелика вітальня була досить охайною. Алек провів пальцями по довгим глибоким подряпинам на з одному диванів.
- Хто подряпав тут?

- Дочка Ребеки, Ліндсі, коли вона рано перетворилася. Брате, я старію абож в наші дні діти раніше починають трансформуватися?

- Згідно новин, період статевого дозрівання приходить раніше, для людини; мабуть, Даонейн нічим не відрізняються. - Алек зробив паузу, а потім посміхнувся. - Але так, ти старієш.

- Ти мудак, - м'яко сказав Калум. Він відкрив дверцята шафи.

Алек відступив. За вішалках, він натиснув дві панелі відразу, порухав руками, і зробив ще два рази. Із майже нечутним клацанням, натиснувши плечем із бурчанням від зусиль, він відкрити двері в печеру . Жодна людина не зможе відкрити їх самостійно.

Калум слідував за ним, вдихаючи холодне, вологе повітря, яке пахло брудом і мінералами. На першому поверсі в печері, він позбавився і засунув свій одяг в різьблену нішу. Нагальна необхідність при трансформації. З подихом полегшення, він відкрив портал в думках. Дикість виринала з його душі, як вітер через відкриті двері. Магія текла по шкірі, створюючи поколювання, глибоко крізь кістки, змінюючи його. Він дозволив собі впасти вперед і приземлився на передні лапи.

Алек все ще роздягаючись, безтурботна, так як він робив це в усьому. Калум позіхнув, випятивши губу назад і виставляючи ікла, натякаючи поквапитися.

Його брат тільки посміхнувся.
- З твоїм характером, ти матимеш серцевий напад, перш ніж досягнеш сімдесяти.

Як тільки повітря ззовні долинуло до печери з трьох тунелів, Калум зловили п'янкий аромат кролика і кінець його хвоста сіпнувся. Із зусиллям, він стримав свій розум від занурення занадто глибоко у дикість. Вони повинні дещо зробити, перш ніж можна буде пополювати.

Нарешті, Алек перетворився. Він прогримів в задоволенні і тицнув своєю головою, золотавого кольору, в плечі Калума. Типовий вияв прихильності Алека. Калум подумав про свою любов, яку відчував до свого брата, що зміщалася із зв'язком, народжених з одного поміту.

Калум піднявся на задні лапи, хапаючи Алека передніми лапами. Вони куйовдилися поки, з його характерним звуком задоволення, Алек не вистрибнув з лівого тунелю. Калум слідував за ним, потім лідерство, коли вони бігли на гору, по одній з небагатьох доріг, що були лісовій місцевості. Вона не була спотворена слідами шин. Тут не їздили автомобілі від останнього дощу. Вони побігли для перевірки на наступну дорогу.

Спадаючий місяць піднялася в чорному небі, перш ніж вони досягнули найдальшої дороги. Після цього, вони могли пополювати, а очікування Калума виросло, коли його вуха зловили дряпаюючий звук, що створювала землерийка.

Над головою місяць вийшов із-за хмар, висвітлюючи свіжі сліди шин. Кігті Калума в оголилися від гніву, що закипів у нього всередині. Хоча ця територія нібито належала лісопильні, але фактично цей ліс належав даонейнам. Із зусиллями він звільнився від емоцій. Поки що.

З глухим стуком Алек зупинився біля нього, і Калум почув жорстке придушене гарчання, як тільки його брат помітив сліди.

Калум м'яко і тихо попрямував у ліс, рухаючись паралельно дорозі. Колія слідів продовжувалася ще з милю. Поруч невеликої галявини, він вловив аромат людини і какофонію запахів, які супроводжували їх: дезодорант, лосьйон для гоління, шкіра, господарське мило, туалетне мило. Він зупинився, даючи своєму носу профільтрувати інформацію.

Двоє чоловіків. Слабкий запах лайна і сечі, вони прибули кілька годин тому. Жодного вогню. Холодний табір означає, що вони не хочуть, аби їх виявили. Він клацнув на вухо Алека, і його однопомітнік розвернувся,щоб тихо прокрадатися праворуч від табору. Калум рухався зліва.

Сидячи спиною до сосни, людина на вахті тримав рушницю на коліна. Інша людина хропіла у своєму спальному мішку, чорне волосся стирчало через верх. Метал блищав в місячному світлі, показуючи купу пасток для великих тварин тварин. Лють забилася всередині Калума, як розплавлена лава. Це були його гори; вони полювали на його людей.

Чому? Вони знають?

Він витягнув силу і зосередився на силі Козантіра, щоб просканувати територію. Дев, Розі, Енджі, Бен ... сім даонайнів бродили в горах прямо зараз.Йому було потрібно прогнати зловмисників геть і знищити їх пастки. Але обережно ... дуже обережно.

Дати Алеку заарештувати їх за заподіяння шкоди і незаконне проникнення на територію може мати неприємні наслідки, якщо мисливці запитають, як шериф знайшов їх. Даонейн виживають не привертаючи уваги.

Алек з'явився з кущів, гнів переповнював його і спостерігався в його напружених м'язах і палаючих жовтих очах. Поколювання, розмиття, і він був знову у людській формі, прихований від табору за чагарником і деревами. Калум перетворився також.

- Припускаю, ти не збираєшся дозволити мені вирвати їх кишки, прогарчав Алек.

-На жаль, ні. - Калум ледь стримував свою власну потребу розірвати мисливців на дрібні шматочки. - Вони, можливо, були найняті, аби встановлювати пастки, не знаючи чому. Будь-які інші ідеї?

- Насправді, так. - Алек притулився до кедра і почухав спину об стовбур.- Я бачив слід Бена. Свіжий.

Бен? Нещодавно завершив свою будівельну роботу, і перевертень насолоджувався своїм відпочинком в тваринної формі.
- Шпигун з їх табору?

Обличчя Алека мало безневинний вираз, яке в його друзів викликало підозру.
- Кожен мисливець знає, які клопоти через ведмедей, особливо ті, які навчилися ритися в смітті. Чому? Я чув ведмеді думають, що будь-який контейнер заповнений смакотою.

Калум спрямував свій погляд на великий охолоджувач... безсумнівно повний їжі, та пакети і коробки, розкидані по галявині. Він потер щоку, відчуваючи жорстку щетину. Ніч ставала поглиблювалася.

Він осягнув силу Косантіра. Бен був дуже близько.
- Вмієш ти передбачати, брате.

* * *

Неподалік прогарчала пума.

З тіні, Алек дивився на людину з дробовиком здригнулася, його голова стукалася об дерево, на яке він спирався.

Коли підлісок зашумів, Алек посміхнувся. Калум мабуть продирався кожним кущем в цьому районі. Гучне гарчання, стало ще ближчим.

Охоронець скочив на ноги. Інша людина відчайдушно порпалася в спальному мішку і схопила пістолет з транквілізатором. За два рухи вони покинули галявину швидко і тихо.

Через десять хвилин, Бен безчинствував в спорожнілому таборі. Великий ведмідь насолоджувався, дряпаючи відкриті коробки і рюкзаки, і залишаючи всюди розкидане сміття. Ведучи себе так само, як звичайний голодний ведмідь.

На останок Бен приберіг, довжиною в 1 метр, ящик з льодом. Ведмідь відкрив пазурями охолоджувач, роздовбавши жорсткий пластик. Незабаром почулося сьорбання, а потім Бен випростався. Половина масивної салямі стирчали з його пащі, як сигара.

Голоси наблизилися, і Алек напружився. Мисливці поверталися, бурмочучи всю дорогу. Калуму вдалося направити їх на правильний шлях, перш ніж втратити їх.

- Гей! Гей, чорт забирай! - Перший чоловік ступив на галявину, тримаючи 36 калібр, наче він знав, як його використовувати. - Хтось розгромив наш табір!

Забирайся звідти, Бен.

Бен піднявся на весь зріст і загарчав, що зупинило мисливців на їхньому шляху, достатнього довго аби він поклав каменепад між ним і чоловіками. Рушниця розірвалася, пролунавши крізь гори. Іскри обстріляли граніт.

Не кажучи ні слова, один чоловік поворухнувся, щоб перевірити слід Бена, а інший висів позаду, повісивши рушницю на плече.

Нутрощі Алека натягнулися, коли він дивився, як пара взаємодіяла. Швидкість їх реакції, навіть сигнали руками, які вони використовували, вказували на військовий досвід. А Лахлана катували. Загроза даонейнам може бути смертоноснішою, ніж будь-хто гадав.

Внимание! Этот перевод, возможно, ещё не готов.
Его статус: перевод редактируется

Переведено на Нотабеноиде
http://notabenoid.org/book/52680/226081

Переводчики: Karaon