Готовый перевод The Cuckoo's Calling / Спів зозулі: Пролог

Пролог

Нещасний той, чиє горе робить його відомим.
Луціус Аціус, Телефус.

Гул на вулиці нагадував дзижчання мух. Фотографи юрбились,відділені загорожею від поліції, їх довгоносі камери завмерли напоготові, а дихання нагадувало пару, яка от-от вирветься з киплячого чайника. Сніг повільно падав прямо на голови і плечі, пальці у рукавичках методично до блиску начищали об'єктиви. Час від часу чулось байдуже

клацання, чекаючи вони фотографували білий тент посеред дороги, вхід до червоного цегляного будинку і балкон на верхньому поверсі, з якого випало тіло.

Перед чисельними папараці стояли білі фургони із величезними супутниковими тарілками на дахах, і журналісти розмовляли, дехто іноземними мовами, поки сигнал у телефонах дозволяв це робити. . Між записами репортери грілися,

переступаючи з ноги на ногу і попиваючи гарячу каву із кафе за кілька вулиць звідси. Оператор у шерстяній шапці, щоб згаяти час знімав з-за спин фотографів балкон, тент що затримав тіло, потім вигляд хаосу на спокійній засніженій Мейфер Стріт, з розташованими в ряд блискучими

чорними дверима, розмежованими колонами із білого каміння і оточеними охайно підстриженими кущами. Перед входом до будинку номер 18 майоріла попереджувальна стрічка. Офіцери поліції, дехто з них у білих костюмах - судові експерти, час від часу виднілися у передпокої.

Телевізійні станції отримали новини ще кілька годин тому. Натовп людей розміщувався з іншого боку дороги від поліції, дехто прийшов спеціально щоб подивитись, інші зупинились дорогою на роботу.

Багато хто діставав телефони щоб сфотографувати те що відбувається. Один молодий чоловік, не знаючи точно злощасного балкону фотографував кожен по черзі, навіть центральний, огороджений кущами, доглянутим деревом із безліччю листя, що відверто вказувало на присутність людей.

Оператори зафіксували як групка молодих дівчат принесла квіти і віддала їх полісменам, які ще не вирішили що з ними робити, тому поклали їх до фургону поліції, щоб камери не фіксували кожен їх рух.

Кореспонденти відсилали до каналів цілодобових новин потік коментарів і спекуляцій довкола кількох фактів які вони знали

“...з пентхаусу близько другої години ночі. Поліцію викликала охорона будинку...”

“...немає ознак того, що вони винесли тіло, що примушує декого до спекуляцій...”

“...невідомо чи був ще хтось у кімнаті, коли вона впала...”

“...спецгрупи ввійшли до будинку для проведення ретельного обшуку...”

Криваво червоне світло заповнювало тент ізсередини. Два чоловіка підійшли до тіла щоб нарешті забрати його. Струмінь крові стікав з її голови на сніг. Обличчя спотворене ранами, одне око скривлене, а інше

виглядало як тьмяно біла смужка між блідими повіками. Коли тіло підняли, на шкірі грали блискітки від світла, через що виникало враження ніби вона от-от вдихне,чи скорочений м'яз заворушиться.

Сніг падав, ніби легким доторком пальців, вкривав полотно.
“Де машина швидкої?”

Характер інспектора поліції Роя Карвера був не з кращих. Пузатий чоловік з обличчям кольору солонини, чиї сорочки завжди відзначались плямами від поту під пахвами, а невеличкий запас терпіння вичерпався ще кілька годин тому.

Внимание! Этот перевод, возможно, ещё не готов.
Его статус: идёт перевод

Переведено на Нотабеноиде
http://notabenoid.org/book/55631/244766

Переводчики: mavka_lisova