enej_zeus: комментарии

Це не стосується перекладеного, сказаного чи будь-якого іншого, але так само тримається моменту, що назва мусила би мати слово «БУРШТИН». Якщо ні – то гудбай назавжди. Люфт іще існує, але коли ні – то ні.

Адольф Ейхман офіцер гестапо, який відповідав за «остаточне вирішення єврейського питання». 13 травня 1960 на вулиці Буенос-Айреса схоплений групою ізраїльських агентів і таємно вивезений до Ізраїлю. Постав перед судом у Єрусалимі. В обвинувальному висновку йшлося не тільки про злочин проти єврейського народу, а й про інші злочини: висилка мільйонів поляків, відправлення до табору смерті десятків тисяч циган, відправка 100 дітей з чеського села Лідіце в гетто Лодзі...
15 грудня 1961 йому зачитали смертний вирок. Повішений 1 червня 1962 у в'язниці міста Рамла. Це єдиний випадок страти в Ізраїлі за вироком суду.

Одначе, із ногами все було гаразд. Ходити можна добре й швидко, хай би й не знав, коли їх поламали й- та їх таки поламано було.

Я трапив ув аварію, як згадалося невиразно. Що потім було в тумані; а що до того сталося – я не маю жодного уявлення. Але поперше я потрапив у лікарню, затим – у це місце, то я пам"ятаю. Чому? А хрін би знати.

Палата...

Я спробував поворушити ногами, в мене вийшло. Я лежав горілиць на койці, ноги залиті в гіпс, але все-таки відчутні.

Теоретично я вже можу давати драла.

Ну шо, ноги тримають.

Я розбився в машині, згадав я. Ще й сильно....

[варіант] Нарешті, все доходило кінця, як то здавалося мені, по цілій вічності.

[варіант] Але з якого би добра?

[варіант] Я примруживсь і тричі мигнув.

[варіант] На той час я вже відновив окрушку того, що сталося.

[варіант] Мене вдарила думка: Може й ні.

[варіант] Куди мене, в чорта, занесло?

[варіант?]...ноги взяті (залиті?) в гіпс, але все-таки відчутні