Grigoriy: переводы
Піца «Гімалаї» / Пицца «Гималаи»
→— А нашо тобі… на історичну батьківщину? — Редька все ще з певною недовірою розглядала хлопця. — Спадщина там світить?
0 - А зачем тебе ... на историческую родину? - Редька все еще с некоторым недоверием рассматривала парня. - Наследство там светит?
→— Нє, — засміявся він. — Ти не доставка. Просто я вже довший час знав, що мені туди треба, — називай це, як хочеш, покликом історичної батьківщини — але поняття не мав, як це зробити. Так що ти значно більше, ніж проста доставка.
0 - Нет, - засмеялся он. - Ты не доставка. Просто я уже давно знаю, что мне туда надо, - называй это как хочешь, хоть исторической родиной - но понятия не имел, как это сделать. Так что ты гораздо больше, чем простая доставка.
→— Ти кажеш — «тобі валити». А я тут шо — доставка координат?
0 - Ты говоришь - «тебе валить». А я тут что - доставка координаты?
→— Ну, це вже хоч трохи на щось схоже… — наче до себе говорив Дордже, розкладаючи на столі карту з поцупленого атласу й прикладаючи в місцях Редьчиних координат маршрути з карти фізичної. — Нарешті хоч робиться ясно, куди приблизно мені валити…
0 - Ну, это уже хоть немного на что-то похоже... - словно себе сказал Дордж, раскладывая на столе карту с украденного атласа и прикладывая в разных местах Редькины координаты маршрута с картой физической. - Наконец-то хоть становится ясно, куда примерно мне валить...
→У Редьки тут же відкрилося запасне дихання. Вона хутко й діловито повитягала на поверхню всі свої причандали. («Але шо — з оцим ділитися? От блін. Не охота шось. Ну добре. Розберемося. Все одно я поки без руля, як це самій робити. Мене наїбати — великого розуму не треба…» — Редька відчула підйом шлункової кислоти на згадку про минулу ніч.)
0 В Редьки тут же открылось второе дыхания. Она быстро и деловито вытащили на поверхность все свои причиндалы. («Но что - с этим делиться? Вот блин. Не охота конечно. Ну хорошо. Разберемся. Все равно я пока без руля, как в этом самой разобраться? Меня обмануть - большого ума не надо ...» - Редька почувствовала подъем желудочной кислоты в память о прошлой ночи.)
→Скарб! Раптом Редьку пройняв страхітливий здогад. Так он, мабуть, для чого все це?! Хто зна, раптом це таки справді й сам тато все їй шле, і все це — вказівки до якогось заниканого ним скарбу? (В тому, що тато, як мінімум, антикваріатний контрабандист, а не чесний інженер чи дослідник у полярній експедиції, Редька ніколи особливо не сумнівалася.) Значить, он воно що…
0 Клад! Вдруг Редьку проняла страшная догадка. Так вот, пожалуй, для чего все это?! Кто знает, вдруг это действительно сам папа все ей шлет, и все это - указания к какому-то заныканому им сокровищу? (В том, что папа, как минимум, антиквариатний контрабандист, а не честный инженер или исследователь в полярной экспедиции, Редька никогда особо не сомневалась.) Значит, вот оно что...
→— Та й то навряд. Справжня хіпівська генерація перевелась давно. Печуть онучкам пиріжечки. Я вже не кажу про справжню хіпівську траву. От де скарб був!
0 - Да и то вряд ли. Настоящее хиппарское поколение перевелось давно. Пекут внучкам пирожки. Я уже не говорю о настоящей хиппарьской травке. Вот где клад был!
→— Ну, місцями їх накурені нотатки значно корисніші, ніж пафосні й ділові інструкції нацистів, що у свій час займалися тим самим. Цих хоч розгадувати цікавіше.
0 - Ну, местами их укуренные заметки гораздо полезнее, чем пафосные и деловые инструкции нацистов, который в свое время занимались тем же. Этих хоть разгадывать интереснее.
→Він порозпихав на столі пляшки, тарілочки з горіхами й попільнички й неквапно заходився виймати з наплічника книжки і брошури. Уже майже знайомий Редьці атлас 76-го року, ще декілька карт («Ці до сраки», — сказав Дордже), два товсті томики німецькою й розфарбований наче дітьми пейпербек.
0 Поразпихав на столе бутылки, тарелочки с орехами и пепельницы, неторопливо принялся вынимать из рюкзака книги и брошюры. Уже знакомый Редьке атлас 76-го года, несколько карт («Эти в нужник», - сказал Дордже), два толстых томика на немецком и раскрашенный как детьми бумажник.
→Дордже трохи помовчав. Викурив ще одну цигарку. Глянув чогось на годинник. Потім дістав із кишені якісь роздруківки, уважніше в них вчитався, кивнув сам до себе й посміхнувся кутком рота.
0 Дордже немного помолчал. Выкурил еще одну сигарету. Посмотрел зачем-то на часы. Потом достал из кармана какие-то распечатки, внимательно в них вчитался, кивнул сам себе и улыбнулся уголком рта.
→І Редьці — дай за дай — довелося викласти йому все про листівку з шифрами, про джіпіес (про новий, не про перепроданий…), про лінії й координати, про підставу з піцами і її повне нерозуміння того, що робити далі. Зрештою, те, що мало бути атакою шармовитої тигриці, змінилося наївною розгубленістю. Редька раптом сильно, як ніколи, відчула себе самотньою й усіма покинутою.
0 И Редька слово за слово рассказала ему всё про открытку с цифрами, про джипирэс (про новый, ещё не перепроданный...), про лини да координаты, про подставу с пиццами и её непонимании, растерянности. В конце концов, то, что должно было быть шармовой атакой тигрицы сменилось неуверенностью котёнка. Редька как никогда чувствовала свою окрылённость потеренностью.
→Посиділа, трохи подумала. Зимне пиво трохи зняло результат вчорашнього зняття стресу. Редька, напруживши кволі сили, спробувала включити свій шарм. Недарма ж їй навіть бабця казала все життя, що хоч вона й страшна, а з шармом. Насправді Редька була значно красивішою за класичну представницю широкого загалу, але що тобі вдовбли у голову в дитинстві, не видовбеш і виробом Здовбунівського комбінату.
0 Посидела, немного подумала. Зимнее пиво сняло остатки вчерашнего стресса. Собрав свои хлипкие силы Редька, попробовала включить свой шарм. Недаром ей бабушка всю жизнь говорила, что хоть она и страшная, а с шармом. На самом деле Редьке было известно, что она красивее средней представительницы широкой публики, но что тебе вдолбили в голову в детстве, то не вырубишь и изделием здовбунского комбината.
→Брюнхільда навіть не знизала плечима, просто відкрила двері.
0 Брюнхильда даже не пожала плечами, просто открыла дверь.
→— А ми там сядемо, де наригали не дуже сильно.
0 - А мы там сядем, где грязно не слишком сильно.
→— Прибираємо… Наригано дуже.
0 - Убираем ... Грязно очень.
→— Це чого ж. Якраз обід зараз. — Сміливий зіґфрід-Дордже.
0 - Это почему? Какраз обед сейчас. - Смелый Зигфрид-Дордже.
→— Зачинено, — безапеляційно відрубала брюнхільда.
0 - Закрыто, - безапелляционно отрезала Брюнхильда
→Аква віта. Панден Дордже (Редька зненацька згадала його повніше ім’я, голова їй поволі прозорішала, наче осідала каламуть у мисочці з мильним розчином) знав тут непоганий закуток. Вони звернули у вузький провулок і спустились кількома сходинками до півпідвальних дверей, зарослих облізлим плющем. Однак на вході грізно стала огрядна пані в фартусі й зі шваброю.
0 Аква вита. Панден Дордже (Редька неожиданно вспомнила его полнее имя, голова её медленно прояснялась, муть оседала, как в мисочке с мыльным раствором) знал здесь неплохой угол. Они свернули в узкий коридор и спустились по нескольким ступеням к приоткрытым дверям, заросших облезлым плющом. Однако на входе грозно стаяла дородная дама в фартуке и со шваброй.
→Користуючись фізичними перевагами («і сильніший, і гарніший за бібліотекарку», — мигцем подумала Редька), Дордже заволодів флягою й нарешті допоміг Редьці звестися на рівні. Відтак він повагом вернувся до свого столу, забрав рюкзак і, для проформи підтримуючи Редьку попід руку (тривало це секунд 20 — але все одно мало вразити почуття ґендерної рівності бібліотекарки), попрямував до виходу з Альбертіни.
0 Пользуясь физическими преимуществами («и сильнее, и красивее библиотекаршу», - мельком подумала Редька), Дордже завладел флягой и наконец помог Редьке подняться на этаж. Затем он медленно вернулся к своему столу, забрал рюкзак и, для проформы поддерживая Редьку под руку (это продолжалось секунд 20 - но все равно должно было поразить чувства гендерного равенства библиотекаря), направился к выходу из Альбертины
→— От сука, — це вже Редька не подумала, а сказала. Хто зна — може, Дордже прийняв це за звернення до працівниці бібліотеки, що, подолавши перший шок від такого блюзнірства, з німецьким мовчазним завзяттям видирала в Редьки з рук пласку фляжку з віскі. Була би вона з Москви, точно додавала би помічне «Панаєхалі тут».
0 - Вот сука, - не подумала, а сказала Редька. Кто знает - может, Дордже принял это за обращение к работнице библиотеки и преодолев первый шок от такого кощунства, с немецким молчаливым упорством начал вырывать из рук Редьки плоскую фляжку с виски. Была бы она из Москвы, бы точно добавляла целебные «панаехали здесь».
Резюме
- Пол:
- мужчина
- Родной язык:
- русский
- С нами:
- с 22 июня 2010 г. (5962 дня) по приглашению notabenoid
- Деятельность:
-
557 версий перевода
с общим рейтингом 21
39 комментариев
Карма: 4 (оценок: 4)