дневник Алисы / щоденник Аліси: 1

4 січня

RGeorge 08.09.10 в 16:22

Ми переїхали! Тільки що наступило 4 січня. Десять хвилин другої. Тім і Алекс сварились, а в мами шлунковий грип, або це просто перехвилювання, в загальному, її два рази вивертало, і татові довелось два рази зупинятись. В машині щось зламалось, фари не включались, і я навіть подумала, що вже і батько готовий розвернутись і поїхати назад додому. Мама склала список для вантажників, як перевозити речі, але вони все переплутали. Загалом, ми тільки зараз змогли розібрати розкладачки і лягти спати. Я рада, що захопила свй кишеньковий ліхтарик, принаймні, можу писати. По секрету: будинок виглядає досить дивно і зловісно, але, очевидно, це від того, що немає занавісок та іншого. Думаю, завтра все здасться більш життєрадісним. Та й гірше вже і не може бути.

Julia_McAngel 09.03.11 в 21:18

6 січня

RGeorge 08.09.10 в 16:22

Пробач, що не писала два дні - не було часу, та ми ще і не закінчили. Вішаємо завіски, розпаковуємо ящики і розбираємо речі. Будинок дуже красивий. Стіни товсті, з темного дерева, вниз, у вітальню, ведуть двоє сходів. Я прошу вибачення в кожної кімнати - за свої відчуття в ту першу ніч.

RGeorge 09.09.10 в 12:42

Дуже хвилююсь через школу, і сьогодні я маю туди піти. Добре, якщо б Тім навчався в старших класах, але навіть молодший брат краще, ніж ніякий. Він вже познайомився з хлопчиком його віку, який живе на нашій вулиці. Мені би порадіти за нього, але я не радію, я сумую за собою. Олександра навчається в молодших класах, і поруч з нами живе один з її вчителів, у нього дочка її віку, так що одразу після школи вона піде до них у гості. Добре тим, хто легко знаходить собі друзів. У мене не виходить. Незграбна, товста нікчема - ось що я таке. Цікаво, тут хлопці одягаються так само, як і у нас? Сподіваюсь, що я не так вже й відрізняюсь і вони не стануть всі витріщатись на мене. Як я хочу, щоб у мене з'явився друг! Так, час натагнути широку фальшиву посмішку, мама кличе, и мені потрібно бігти, і при цьому "відповідати статусу дорослої людини".

Julia_McAngel 08.03.11 в 20:07

Раз, два, три... Отже, мучениця, вперед!

RGeorge 12.09.10 в 12:11

Вечiр 6 січня

RGeorge 08.09.10 в 16:23

О, Щоденник! Я така нещаслива! Це найхолодніше и найнепривітливіше місце у світі. Ніхто навіть не заговорив зі мною на протязі цього довгого безкінечного дня. На великій перерві я втікла в медпункт і сказала, що мене болить голова і пішла з останніх уроків, а по дорозі до дому купила собі шоколадний коктейль, подвійну порцію картоплі фрі і велику плитку "Хьорши". Повинно ж бути те, заради чого потрібно жити. Весь час, що я їла, я ненавиділа себе за свою дитячість. Я подумала, що вела себе так само жорстоко по відношенню до всіх новичків у нас в школі - або взагалі не помічала, або дивилась на них без найменшої цікавості. За що боролась, на то й напоролась; мабуть, я цього заслуговую, але я так страждаю! В мене болять навіть нігті на руках і ногах и фолікули волосся.

Julia_McAngel 08.03.11 в 21:01

7 січня

RGeorge 08.09.10 в 16:23

Учорашня вечеря була мукою. Алекс сподобалась її нова школа і її нова подруга Тріш. Тім їхав в автобусі із сусідським хлопчиком, з яким опинився в одному класі на трьох уроках, е ще він казав, що дівчата тут симпатичніші, наж в старшій школі, і одразу стали загравати до нього, але це завжди так, коли з'являється новий хлопчик. Навіщо мама сказала, що всі навколо "чарівні, красиві і приємні". (Ну хіба не краса?) Ну а я як вода і масло, не можу як слід приспособитись і адаптуватись. Я часто відчуваю себе ізгоєм навіть удома. Як трапилось, що біля таких товариських, милих і дипломатичних батьків я виявилась такою невдахою? Дідусь займався політикою і завжди був найулюбленішим кандинатом, а бабуся завжди знаходилась поряд з ним. Що зі мною не так? Я що, вибракування? Виродок? Помилка природи?

Julia_McAngel 19.03.11 в 21:57

14 січня

RGeorge 08.09.10 в 16:23

Тиждень пройшов, а всі лише дивилися на мене з неприязною цікавістю- мовляв, що вона тут забула? Я намагаюсь заглибитись у свої книги, навчання, заняття музикою і вдаю, буцімто мені на все начхати. Думаю, що мені і справді начхати, та й що зміниться, якщо мені буде не всеодно?
Набрала п'ять фунтів, і на це також начхати. Я знаю, що мама за мене хвилюється, тому що я майже не розмовляю, але про що мені розповідати? Тим більш, що вона сама встановила правило: якщо тобі нічого сказати гарного, краще не кажи нічого. Мені більше ніколи не доведеться відкривати рота, окрім як під час їжі, але їм я багато!

kattykatty 18.03.11 в 13:48

8 лютого

RGeorge 06.03.11 в 06:23

З тих пір як ми приїхали сюди, я набрала п'ятнадцять фунтів, лице розплилось, а волосся стало таке жорстке і жирне, що мені доводиться кожен вечір їх мити, щоб виглядати пристойно. Батька постійно немая вдома, а мама ходить за мною постійно і гоорить :"Радій життю, зроби зачіску, будь позитивною, посміхайся, покажи, що ти не сумуєш, будь привітливішою"; якщо вони мені ще раз скажуть, що я поводжусь неконструктивно чи не як доросла людина, я заставлю їх заткнутись. Я не влажу в ту одежу, яку пошила собі перед переїздом, і знаю, що Тім мене соромиться. Коли я зустрічаю його з друзями, він поводиться зі мною як з повною дурепою, грубить і відпускає нахабні жарти з приводу моєї хіппоподібної зачіски. Мене достало все це місто і ця школа, а особливо моя сім'я і я сама.

Julia_McAngel 19.03.11 в 22:05

18 березня

RGeorge 06.03.11 в 06:24

Що ж, нарешті я знайшла собі в школі подругу. Вона така ж недолуга і одинока, як і я. Схоже, в старій приказці про те, ща птахи пізнают один одного по оперенню, щось є. Якось ввечері Герта зайшла за мною, і мої предки з усіх сил намагались бути з нею не грубими. Уяви собі мою змучену, солодкомовну матусю, якій так і кортіло сказати якусь гидоту по приводу моєї жалюгідної, неохайної подруги. Чому би їй не поглянути уважніше на свою жалюгідну, неохайну доньку? Чи це занадто для доглянутої, стрункої і чарівної жінки Професора, який через декілька років повинен стати Директором коледжу?

Julia_McAngel 19.03.11 в 22:12

Їм всім було трохи незатишно, як мені постійно було незатишно з тих пір, як ми оселилися в цій дірі.

RGeorge 09.09.10 в 12:50

10 квітня

RGeorge 06.03.11 в 06:26

Яке щастя і радість! Мама пообіцяла мені, що я зможу поїхати на літо до бабусі з дідусем! З сьогоднішнього дня знову сідаю на дієту, прямо з цієї хвилини! Природно, як завжди, вона поставила мені хороші для умови оцінки.

RGeorge 08.09.10 в 17:01

20 квітня

RGeorge 06.03.11 в 06:26

Навчання скоро закінчиться, лишилось ще декілька місяців, не можу дочекатися. Тім став нестерпним, а мама постійно крапає на мозок: "Не роби те, не роби це; зроби те, зроби це; невже ти... тобі треба, ти знову поводишся як дитина, а не як доросла людина". Я знаю, вона постійно порівнює мене з Тімом та Александрою, але я не витримую конкуренції. Напевне, в кожній родині є власна потвора, вгадай хто в нашій? Дитячі ревнощі - це цілком природно, але у нас вона переходить всі межі. Я дуже люблю Тіма і Алекс, але у них теж купа недоліків, і мені важко для себе вирішити - люблю я їх більше чим ненавиджу, чи навпаки. Це стосується і мами з татом. Але, якщо чесно, то це більш за все стосується мене саму.

Lucifer_angel 08.08.11 в 10:13

5 травня

RGeorge 06.03.11 в 06:27

У цьому семестрі всі мої вчителі до єдиного - ідіоти і гальма. Я десь читала, ніби кожній людині дістається в житті два хороші вчителі, які закладають основи на все життя. Схоже, я свій ліміт вичерпала ще в дитячому саду і першому класі.

RGeorge 09.09.10 в 12:52

13 травня

RGeorge 06.03.11 в 06:27

По дорозі додому познайомилась ще з однією дівчиною. Її звуть Бет Баум, вона мешкає всього в трьох кварталах від нас. Вона дуже-дуже приємна. Вана також трохи сором'язлива і віддає перевагу книжкам перед спілкуванням з людьми, зовсім як я. Її батько лікар, і його постійно немає вдома, як і мого татка, а ще її мама постійно прискіпується, але, напевне, всі мами такі. Якби вони не були такими, не хотіла би я побачити, у що перетворилися будинки, подвір'я і взагалі весь світ. Я так сподіваюсь, що мені не доведеться бути прискіпливою матір'ю, але скоріш за все, доведеться, інакше я не знаю, як досягти того, щоб усе було зроблене так як треба.

Lucifer_angel 08.08.11 в 10:23

19 травня

RGeorge 06.03.11 в 06:27

Сьогодні після школи я зайшла до Бет. У них дивний будинок і є домробітниця, яка живе з ними. Бет єврейка. Раніше у мене ніколи не було подруги єврейки, чомусь я думала, що вони не такі як всі. Не знаю чому, адже ми ж всі люди, але мені здавалося, що вони... ну, більше схожі... Як завжди, сама не знаю, що хочу сказати.

RGeorge 12.09.10 в 12:12

Бет дуже відповідальна, вона так серйозно ставиться до навчання, що спочатку ми зробили домашнє завдання, а лише потім стали прослуховувати записи і пити дієтичну колу. (Вона теж хоче схуднути.) Вона насправді мені подобається, так чудово знайти справжню подругу, по секрету кажучи, я ніколи не відчувала себе затишно з Гретою. Мені постійно хотілося виправити її ї сказати, щоб вона слідкувала за своїм зовнішнім виглядом та за своєю поставою. Здається мені більше передалось від мами ніж я вважала! Не те, щоб я була снобом - просто, щоб не померти від нудьги, хочеться до кого небудь відчувати прив'язаність. Але для цього повинні бути взаємні інтереси та приблизно однакові здібності, і, так, навіть освіта має значення. Так, мама б пишалась моїм сьогоднішнім способом мислення і розсудливістю. Так шкода, що ми більше не можемо спілкуватися. Я пам'ятаю, що, коли була маленькою ми з нею спілкувалися, але зараз таке враження, що ми спілкуємося різними мовами і суть слів до нас не доходить. Вона щось має на увазі, а я не так це розумію; або вона каже щось, а мені здається, що вона намагається мене виправляти чи повчати, хоча підозрюю, що, можливо, в неї цього навіть на думці немає, просто вона, так само як і я, заплуталась та просувається навпомацки через хащі слів. Що ж, таке життя.

Lucifer_angel 08.08.11 в 12:19

22 травня

RGeorge 06.03.11 в 06:28

Сьогодні Бет прийшла до мене займатися. Вона сподобалась і мамі, і татові, і обом моїм молодшим! Вони навіть попросили її зателефонувати додому і спитати дозволу лишитись у нас на вечерю; мама сказала, що вона візьме нас з собою в центр міста, в похід по крамницям, адже сьогодні четвер і ввечері всі крамниці відчинені. Я побігла перевдягатися, а Бет побігла до себе - ми підберемо її по дорозі. Мені довелось зупинитися, щоб впоратися з відчуттям щастя, яке мене охопило. Це було дуже чудово і навіть приголомшливо - стримувати почуття, що тебе переповнюють.

Lucifer_angel 08.08.11 в 12:39

24 травня

RGeorge 06.03.11 в 06:28

Бет чудова подруга. Напевне, вона у мене єдина "справжня" подруга з самого дитинства. Ми розмовляємо про все. Мі багато говоримо навіть про релігію. Іудейська віра дуже відрізняється від нашої. У них збори по суботам, і вони досі чекають приходу Спасителя і Месії. Бет дуже любить своїх дідуся та бабусю і хоче. щоб я з ними познайомилася. Вона каже, що вони ортодоксальні іудеї і що для м'ясних продуктів у них один набір тарілок, а для молочних інший. Хотіла б я більше знати про свою пелігію, щоб розповісти про неї Бет.

Lucifer_angel 08.08.11 в 12:44

3 червня

RGeorge 06.03.11 в 06:34

Сьогодні ми розмовляли про секс. Її бабуся сказала, якщо єврейські юнак та дівчина одружуються і хтось скаже, що дівчина не цнотлива і зможе це довести, тоді юнакові необов'язково з нею одружуватися. Ми так і не змогли вигадати, яким чином можливо точно довести це. Бет сказала, що вона скоріш спитає про це бабусю, ніж маму, а я сказала, що скоріш запитаю в мами, якщо мені доведеться у кого-небудь запитувати, чого я , певна річ, робити не буду. До того ж моя мама все одно нічого не знає про єврейські традиції.

Lucifer_angel 08.08.11 в 21:34

Бет розповіла, що їй часто сниться кошмар про те, як вона йде до вівтаря, на ній біла сукня, на її весіллі сотні гостей, і хтось шепче рабинові, ніби вона не цнотлива, і наречений розвертається і йде геть. Я її не звинувачую, я б відчувала те ж саме. Коли-небудь вона все-таки запитає про це бабусю або ще кого-небудь, і тоді, сподіваюся, вона поділиться зі мною, тому що мені теж дуже хочеться це знати.

RGeorge 12.09.10 в 12:15

10 червня

RGeorge 06.03.11 в 06:34

Милий Щоденнику, навчання в школі скоро закінчиться, але тепер мені цього більше не хочеться. Ми з Бет чудово проводимо час. Мі з нею не користуємося особливим успіхом серед хлопців, але інколи Бет зустрічається з єврейськими хлопцями - синами подруг її мами. Вона каже, що зазвичай це нестерпно нудно, вона подобається хлопцям, не більше ніж вони їй, але батьки таке спілкування вітають, їм хочеться, щоб їх діти одружувалися з іудейськими дітьми. Одного разу Бет вирішила взяти мене не одне зі своїх побачень на осліп і познайомити з "милим іудейським хлопчиком" (цитую її маму). Бет сказала, що йому це сподобається, тому що я не єврейка і він зможе обманути свою маму. Гадаю, він мені вже подобається.

Lucifer_angel 09.08.11 в 13:38

13 червня

RGeorge 06.03.11 в 06:34

Урр-ра! Заняття закінчилися! Але мені трохи сумно.

RGeorge 12.09.10 в 12:17

15 червня

RGeorge 06.03.11 в 06:34

Бет звела мене з хлопчиком, його звуть Семмі Гріну. Він був неймовірно ввічливий і
коректний з моїми батьками, чим дуже їм сподобався, але коли ми вийшли і
опинилися в машині, він виявився досить розв'язним. Батьки зовсім не
розбираються в людях. Я іноді дивуюся, як в їх віці таке можливе? У
загальному, вечір вийшов досить ідіотським. Сем навіть не дав мені спокійно
подивитися кіно, до того ж фільм виявився досить мерзенним, і ми з Бет довго
сиділи в убиральні після того, як він закінчився. Нам було так незручно, що ми
соромилися вийти звідти, але оскільки ніч ми там провести не могли, то нарешті
вишли в хол, зробивши вигляд, ніби нічого не сталося. Хлопчики намагалися обговорювати
фільм, але ми ні їх самих, ні їх обговорень не помiчали.

irishachumakova1 02.11.12 в 11:59

18 червня

RGeorge 06.03.11 в 06:35

Сьогодні взнала страшну новину: Бет доведеться провести шість тижнів в таборі. Її предки їдуть до Європи, так що вони визначили її в закритий єврейський табір. Це підкосило мене, та і її теж. Ми обидві розмовляли з нашими батьками, але це все одно що розмовляти з вітром. Вони не слухають нас, вони нас навіть не чують. Я, напевно, поїду на літо до бабусі, як і збиралася, але навіть це тепер не радує.

RGeorge 12.09.10 в 12:19

23 червня

RGeorge 06.03.11 в 06:37

До розлуки з Бет залишалось два дні. Наше прощання виглядало так, ніби хтось із нас скоро помре. Здається, я знала її завжди - так вона мене розуміє. Повинна визнати, що інколи, коли її мама влаштовувала їй побачення, я ревнувала її до хлопців. Надіюсь, це не дивно, що у дівчинки виникають такі почуття до іншої дівчинки. Думаю, ні! Не може такого бути, щоб я просто у неї закохалась? Це було б занадто навіть для мене. Вона для мене найближча моя подруга, ближче неї ніколи не було і не буде.

Julia_McAngel 24.09.12 в 21:58

25 червня

RGeorge 06.03.11 в 06:38

Усе. Опівдні Бет їде. Вчора ввечері ми попрощались, ми плакали і обнімались, наче налякані діти. Бет так само одинока, як і я. Її мама дуже любить покричати, вона говорила, що це все по дитячому і нерозумно. Нарешті мама з татом перейнялись до мені співчуттям і зрозуміли, наскільки я буду самотня. Загалом, мама взяла мене з собою по магазинам і дозволила мені витратити п'ять доларів на невелику плоску золоту підвіску и на гравіровнку на внутрішній стороні, а тато дозволив мені два рази подзонити Бет на міжмісто.

Julia_McAngel 08.03.11 в 20:24

Це так мило з їх сторони, так дбайливо. Схоже, мені все-таки пощастило з батьками.

Julia_McAngel 08.03.11 в 20:08

2 липня

RGeorge 06.03.11 в 06:38

Милий Щоденнику, я у бабусі, ніколи в житті мені не було так нудно. Довге спекотне літо, та це вже не літо зовсім! Я тут збожеволію. З самого першого дня я тут тільки те і роблю, що читаю, набридло до смерті. Дивно, під час навчального року я мріяла про той час, коли зможу валятись в ліжку і байдикувати, байдикувати, байдикувати, читати, читати, читати, і дивитись телевізор, і робити те, що хочу, а тепер мені все це набридло. Жах якийсь, Шерон переїхала, Дебі гуляє з хлопцем, Марі поїхала відпочивати з батьками.. Я тут всього п'ять днів. Я повинна змусити себе протриматись тут тиждень, перед тим як попроситись додому. Я збожеволію за цей час!

liza_mazur 28.11.13 в 15:58