дневник Алисы / щоденник Аліси: 1

7 серпня

RGeorge 06.03.11 в 06:44

Мама з татом сказали, що з поверненням додому мені доведеться почекати до кінця наступного тижня. Я не стала особливо наполягати, тому що бабусі і справді потрібна моя допомога. Але я не буду підходити до телефону і кроку не зроблю за поріг.

Julia_McAngel 26.04.11 в 12:01

Пiзнiше

RGeorge 06.03.11 в 06:47

Дзвонила Джил, але я попрохала бабусю сказати, що мені погано. Хоча навіть для бабусі було очевидно, що зі мною все гаразд. Я живу тепер в таких сумнівах і похмурих передчуттях і страхах, про які раніше навіть подумати не могла.

Julia_McAngel 26.04.11 в 12:03

9 серпня

RGeorge 06.03.11 в 06:44

Світ перестав обертатися навколо своєї осі. Моє життя закінчилось. Після вечері, коли ми з бабусею сиділи в саду, вгадай, хто з усіх людей на світі постукав у задні двері?

kattykatty 18.03.11 в 15:15

Роджер зі своїми батьками. Вони повернулися сьогодні опівдні і, дізнавшись про хворобу дідуся, одразу вирішили його навістити.

kattykatty 18.03.11 в 15:17

Я була сама не своя. Роджер став виглядати ще краще, ніж раніше! Мені захотілось кинутись йому в обійми і виплакатись в нього на грудях. Але ми лише потиснули один одному руки і відправились за напоями для решти. Пізніше, коли ми сиділи всі разом і розмовляли, бабуся відправила мене за чіпсами і напоями, і Роджер пішов зі мною! Уявляєш?! Роджер пішов зі мною і навіть попросив мене про побачення! Я ледве не померла на місці. І потім, коли ми вийшли в сад, він почав розповідати мені про те, що наступні півтора роки він, поки підготується до коледжа, збирається провчитись в воєнному училищі. Він навіть сказав, що йому трішки страшно і самотньо від того, що йому доведеться поїхати з дому; він хоче стати інженером-авіаконструктором і працювати над новими авіатехнологіями. У нього є декілька класних ідей! Це майже як читати Жюль Верна, в нього стільки планів на життя, пов'язаних з армією і не тільки!

liza_mazur 28.11.13 в 18:54

А потім він мене поцілував, і це було саме те, про що я завжди мріяла з дитячого садку. Мене цілували інші хлопці, але це було зовсім інше. У цьому поцілунку злилися любов, і ніжність, і бажання, і повага, і захоплення, і прихильність, і порозуміння. Це було найпрекрасніше із всього, що траплялось у моєму житті. Але тепер я сиджу, і у мене зводить шлунок від страху. А що, якщо він дізнається, що я тут займалася останнім часом? Як він зможе пробачити мене? Як зможе зрозуміти? Та й чи стане? Якщо б я була звичайною католичкою, то, напевно, виконавши якусь страшну обітницю, я змогла б спокутувати свої гріхи. Мене привчили вірити, що Бог пробачає людям їх злочину.
Але як я сама тепер зможу пробачити себе? Чи зможе пробачити мене Рождер?

Dina_Darina 22.10.11 в 20:59

Все так страшно і жахливо! Нескінченні знущання...

kattykatty 18.03.11 в 15:17

10 серпня

RGeorge 06.03.11 в 06:44

Роджер дзвонив чотири рази, але я відмовилася з ним розмовляти. Дідусь з бабусею хотіли, щоб я затрималась на кілька днів, доки мені не стане краще, але я не можу. Я просто не можу знова зіткнутися з Роджером, доки не розберуся зі своїми думками. І як мені пощастило в усе це вляпатися? Втратити невинність за чотири вечори до зустрічі з Роджером! Що за іронія долі?! Та й без того - зміг би він прийняти всі ці мох кислотні експерименти? Чи потрібна я йому після всього цього? Раніше мене такі питання не дуже хвилювали, але тепер все інакше! Занадто пізно! Мені потрібно з кимось поговорити. Я повинна знайти когось, кто розбирається у наркотиках, та поговорити. Можливо, знайду когось у татовому університеті. Хоча ні, ні за що - можуть розповісти батькові, і тоді в мене почнуться справжні проблеми. Правда, можна сказати, ніби я пишу роботу про наркотики у рамках наукового проекту або щось у цьому роді, але це можна буде зробити лише після початку занять. Напевне, варто прийняти пару дідусевих таблеток снодійного, а то я так ніколи не засну. Візьму, мабуть, упаковку, в нього їх багато, а на мене вдома, здається, чекають кілька важких ночей, перш ніж я прийду до ладу. Так сподіваюся, що лише кілька.

Ryjik 20.04.13 в 07:47

13 серпня

RGeorge 06.03.11 в 06:44

Ледь стримуюсь, щоб не заплакати. Щойно телефонували батьки і сказали, що пишаються такою донькою, як я. У мене не вистачає слів, щоб висловити свої почуття.

kattykatty 18.03.11 в 15:20

14 серпня

RGeorge 06.03.11 в 06:44

Бабуся відвезла мене в аеропорт. Вона рішила, ніби ми з Роджером посварилися, і всь дорогу говорила, що все налагодиться, що така жіноча доля - страждати, терпіти, прощати, розуміти. Якщо б вона тільки знала! Мама з татком і Тим з Алекс, зустрів мене, сказали, що я така бліда і замучена, і були такими ніжними і люблячими. Добре опинитися вдома.

Dina_Darina 20.10.11 в 18:37

Потрібно про все забути. Я повинна розкаятися і пробачити себе і почати все спочатку; зрештою, мені виповнилося тільки п'ятнадцять, і я не можу зупинити життя і зійти. До того ж після думок про те, що дідусь вмирає. Я не хочу вмирати.
Мені страшно. Адже це так страшно, і в цьому стільки іронії. Я боюся жити і боюся
вмирати - прямо старий негритянський спірічуел.

Dina_Darina 21.10.11 в 08:48

16 серпня

RGeorge 06.03.11 в 06:44

Мама примушує мене їсти. Вона готує всі мої улюблені блюда, але мені все одно не їсться.

Dina_Darina 21.10.11 в 08:52

Рождер написав мені довгого листа, де запитує, чи все зі мною в порядку, але у мене не має ні сил, ні бажання відповідати. Все жахливо про мене хвилюються, та я й сама хвилююсь, я до сих пір не знаю, вагітна я, і не узнаю ще днів десять-дванадцять. Молю Бога, щоб я не була вагітна! Весь час питаю себе, як я могла бути такою ідіоткою! Тупа, нікчемна, бездушна, егоїстична ідіотка!

Dina_Darina 29.10.11 в 18:41

17 серпня

RGeorge 06.03.11 в 06:44

З'їла останню таблетку снодійного, перетворилася в развалину. Не можу спати, нерви напружені до межі, а мама заставляє сходити в лікару Ленглі. Сподіваюся, допоможе. Зроблю все, що скажуть.

Dina_Darina 22.10.11 в 22:33

18 серпня

RGeorge 06.03.11 в 06:44

Сьогодні вранці була доктора Ленглі, звела розмову до того, що не можу спати.
Він задав купу питань, чому саме я не можу спати, але я на все відповідала, що не знаю, зовсім не знаю. Нарешті він плюнув і дав мені снодійне. Відмінний засіб піти від дійсності. Коли більше не можеш, просто приймаєшь таблетку і чекаєш, поки не провалишся у блаженне ніщо. У теперешній період мого життя "ніщо" набагато ліпше, ніж "що-небудь".

Dina_Darina 29.10.11 в 18:35

20 серпня

RGeorge 06.03.11 в 06:45

Таблетки доктора Ленглі, дійсно, набагато слабіші дідусевих. Доводиться випивати дві, а то і три одразу. Може, я просто зададто нервую. Не знаю, скільки ще зможу витримати; якщо дещо не насиупить у найближчим часом, я виб'ю собі мізки.

Dina_Darina 31.10.11 в 05:56

22 серпня

RGeorge 06.03.11 в 06:45

Я попросила матір викликати доктора Ленглі,, хочу, щоби він виписав мені яккі-небудь транквілізатори. Не може спати ні вдень, ні вночі, і ходити у такому стині теж не можу, споіваюся, він мені їх дасть. Повинен!

Dina_Darina 22.10.11 в 22:37

23 серпня

RGeorge 06.03.11 в 06:45

Транквілізатори - супер! Сьогодні вдень з'їла таблетку якраз перед приходом поштаря, котрий приніс черговий лист від Роджера. І замість того, щоб знову засмутитись, я сіла і вилила свою душу в листі; звичайно, я нічого не розповіла про свої кислотні експерименти і "спід", і тим більше про Білла, і про те, що, можливо, я в цікавому положенні - лише про самі важливі речі, що відносяться до нас обох. Я навіть почала думати, що, можливо, мені вдасться вговорити його спробувати разок, щоб він зрозумів мене. Цікаво, чи получиться?
Можливо, влаштувати йому його перший тріп так, щоб він не знав, як це було зі мною? Якби у мене лише вистачило сміливості! Здається, я занадто довго стримувала себе; можливо, винне снодійне, а, можливо, транквілізатори - бувають моменти, коли мені хочеться дати собі волю, але, сподіваюсь, ті часи зникли назавжди! Мені так соромно! Як я хочу з кимось поговорити!

liza_mazur 28.11.13 в 19:01

26 серпня

RGeorge 06.03.11 в 06:45

Який чудовий, прекрасний і надзвичайний день! Місячні! Ніколи в житті я ще не була так щаслива! Можна викинути все снодійне і транквілізатори! Я знову можу бути собою! Вау-у-у!

Dina_Darina 28.10.11 в 16:30

6 вересня

RGeorge 06.03.11 в 06:45

Бер вернулась з табора, але вона так змінилась, що її і не впізнати, до того ж вона почала зустрічатись з якимось єврейський уродом і не збирається з ним розлучатись. Вони хочуть бути разом і вдень, і вночі. Мабуть, я трішки ревную, адже Роджер так далеко, а ще почались заняття, і Алекс, і її шумні друзі зводять мене з розуму, ну і мама знову почали мене діставати. Сьогодні зайшла в один прикольний магазин і придивилась собі симпатичні мокасіни, жилетку з бахромою і дуже кльові штани. А ще Кріс - дівчина, яка там працює, - навчила мене випрямляти волосся утюжком (чим я і займалась сьогодні ввечері), і тепер вони ідеально прямі. Просто супер! Хоча супер-то супер, але мама все це не сподобалось. Я спустилась, щоб показати їй, а вона сказала, що я схожа на хіппі і що вона хоче поговорити ввечері зі мною і татом. Я могла б розказати їй пару речей про секс під наркотиками. Здається, все рідше і рідше я веду себе неправильно, не важливо, що саме я роблю, але я ніколи не відповідаю правилам.

liza_mazur 28.11.13 в 19:08

7 вересня

RGeorge 06.03.11 в 06:47

Вчорашній день закінчився похмуро. Мама з татом вилили просто потоки сліз і слів на рахунок того, як вони мене люблять і наскільки вони занепокоєні моєю поведінкою після повернення від бабусі. Їх дратує моє волосся, їм хочеться, щоб я їх прибирала шпилькою, як маленька, і взагалі, вони говорили і говорили, і ні разу навіть не намагались почути те, що хотіла їм сказати я. Взагалі-то, коли вони тільки почали говорити, як вони хвилюються за мене, мені так захотілось зізнатись у всьому! Я хотіла розповісти їм все! Найбільше у світі мені хотілось відчути, що вони мене розуміють, але вони лише говорили і говорили, вони просто не в здатності щось зрозуміти. Якби лише батьки вміли слухати! Якби вони лише дозволили нам говорити, замість того, щоб вічно, постійно, безперестанку бубоніти і скиглити, докопуватись і прискіпуватись, і нукати, нукати, нукати! Вони просто не слухають, не можуть чи не хочуть, і нам, дітям, залишається лише забитись в свій далекий, самотній і похмурий куток і ні з ким не спілкуватись. Хоча мені пощастило, адже в мене є Роджер, якщо він, звичайно, в мене і є справді.

liza_mazur 01.12.13 в 10:52

9 вересня

RGeorge 06.03.11 в 06:47

Ну ось, на додаток до всього і ще одна радість. Роджер дійсно зібрався в свою воєнну школу, і додому він зможе вернутись лише на Різдво, але ще не точно. В нього там вчився тато і дід теж, тому, здається, він просто зобов'язаний туди їхати, а мені так необхідно, щоб він був тут, а не марширував в цій дурноватій школі! Між нами буде цілий континент. Я написала йому лист на десятьох сторінках і сказала, що буду чекати його, не дивлячись на його "дозвіл" в останньому листі, коли він написав, що я можу розважатись і зустрічатись з ким-небудь. Як же розважатись тут, в цій дирі??

liza_mazur 01.12.13 в 10:57

10 вересня

RGeorge 06.03.11 в 06:47

Мене так засмутив лист Роджера, що я пішла в той бутік, де працює Кріс, подивитись на одяг. В неї як раз почалась перерва, і ми пішли в найближче кафе випити колу, там я розповіла їй, як погано почуваю себе через Роджера. Вона одразу все зрозуміла. Так добре, коли знову є хтось, з ким можна поговорити. Коли ми вернулись в магазин, вона вручила мені щось похоже на червоний льодяник і сказала, щоб я йшла додому, з'їла це і послухала якусь класну музику. Вона сказала: "Це сердечко підбадьорить тебе не гірше, ніж тебе заспокоювали транквілізатори". І знаєш, вона мала рацію. Я вживала занадто багато снодійного і транквілізаторів. Не розумію, чому цей дурний лікар не дав мені чогось, від чого мені б полегшало, замість того, щоб виписувати те, від чого мені ставало лише гірше. Весь день я почувалась чудово, я знову ожила. Помила голову і прибрала в своїй кімнаті, зробила все, що мама казала зробити за два дні. Єдина проблема в тому, що зараз ніч, а я, здається, не можу заснути. Я би написала Роджеру листа, але тільки що відпраивила йому величезний лист, ще подумає, що я зійшла з розуму. Мабуть, для того щоб заснути, доведеться пожертвувати пігулкою снодійного. Що ж, таке життя. Поки.

liza_mazur 01.12.13 в 11:08

12 вересня

RGeorge 06.03.11 в 06:47

Мама з татом весь час торочать мені про те, як я виглядаю. Вони постійно говорять, що знають, що я хороша і мила дівчина, але стаю схожою на хіпі, і вони бояться, що через це до мене будуть тягнутись непотрібні люди. Вони настільки ультраконсервативні, що навіть не розуміють, що відбувається. Ми з Кріс багато говорили про наших батьків і традиції. Її тато - директор компанії, що виготовляє сніданки, він багато роз'їжджає, "часто з різними жінками", як по секрету сказала мені Кріс. А її мама настільки зайнята клубами і суспільним життям, що місто, мабуть, обвалиться, ящо вона хоча б один вечір проведе зі своєю дочкою.
"Мама належить до стовпів суспільства в цьому місті, - сказала Кріс. - Вона підтримує і допомагає всім, крім мене і людини, яку я підвела."

liza_mazur 31.03.14 в 15:07

Кріс не треба працювати, але вона просто не може перебувати в будинку матері. Я сказала, що відчуваю приблизно те ж саме, й вона обіцяла мені допомогти отримати роботу в магазині, де вона працює. Здорово, так?

Dina_Darina 28.10.11 в 16:47

13 вересня

RGeorge 06.03.11 в 06:48

Вау! Я живу! У мене є робота! Учора Кріс запитала свого боса, і він відповів згодою. Здорова, так? Я буду працюваті з Кріс ввечері в четвер і в п'ятницю і всю суботу, і я зможу купити все, що забажає моє маленьке напокірне серце.
Кріс мене на рік старше, і вчиться вона у слідуючому класі, але вона така чудова, і я її люблю більше кого б то не було в своєму житті, навіть більше Бет. Здається, вона трохи знає о наркотиках, адже вона давала мені кілька раз ці сердечкі, коли мені було зовсім зле. Хочу поговорити з нею найближчим часом про ці речі.

Dina_Darina 28.10.11 в 16:55

21 вересня

RGeorge 06.03.11 в 06:48

Любий мій друже, мій Щоденнику, вибач, що закинула тебе, але я була настільки зайнята - ця робота, і заняття в школі почались, і всяке таке. Ти і далі мій найкращий, найближчий друг, навіть не дивлячись на те, що ми подружились з Кріс. Ми не втомлюємось одна від одної, і ми з нею дві найпопулярніші дівчини в школі. Я знаю, що виглядаю відмінно, тримаюсь на своїх сто трьох фунтах, а коли втомлююсь або проголодаюсь, просто ковтаю "цукерку".

liza_mazur 31.03.14 в 15:11

Енергії, життевих сил та одягу в нас з надлишком. Волосся у мене - супер! Я мию їх з майонезом, і вони такі м'які й так блищать, а це а це будь-кому підніме настрій.

Dina_Darina 28.10.11 в 16:57

Поки не зустріла хлопця, який мені реально сподобався б, хоча, напевно, це нормально, адже я чекаю на Роджера.

kattykatty 18.03.11 в 15:23

23 вересня

RGeorge 06.03.11 в 06:48