Готовый перевод Pride and prejudice / Гордість і упередження: Розділ 3
Місіс Беннет, хоча і за підтримки своїх п'яти дочок, але так і не змогла витягти у свого чоловіка будь-яку характеристику містера Бінглі, яка їх задовільнила б.
Вони атакували його різними шляхами; задаючи прямі питання, роблячи винахідливі та стримані припущення, але він майстерно ухилявся від них, та в кінці кінців вони були змушені примиритися з відомостями, які вони отримали через другі руки, від їх сусідки, леді Лукас. Почуте від неї їх задовільнило.
Сер Вільям був ним задоволений. Він був зовсім молодий, неймовірно вродливий, надзвичайно приємний, та на додачу, він мав намір прийти на наступний бал з багатьма своїми друзями.
Кращого і годі було бажати! Його любов до танців говорила про те, як він легко закохується; на завойвування серця містера Бінглі плекали дуже сильні сподівання.
"Якби ж я змогла побачити, як одна з моїх дочок щасливо влаштовується в Незерфілді," говорить місіс Бенет до свого чоловіка, "та якби усі інші вдало вийшли заміж,то мені більше не було б чого бажати. "
Через кілька днів містер Бінглі у відповідь відвідав містера Беннета, та близько десяти хвилин посидів з ним у бібліотеці. Він плекав надію, що йому вдасться побачити юних леді, про красу яких він так багато чув; проте побачив він лише їх батька.
Леді певною мірою пощастило більше, адже вони мали змогу визначити, визирнувши з вікна нагорі, що вдягнений він був у синє пальто та приїхав верхи на чорному коні.
Невдовзі після цього запрошення на вечерю було відправлене адресату; і тільки-но місіс Беннет запланувала приготувати страви, за які її можна було б назвати гарною господинею, прийшла відповідь, через яку довелося усе відкласти. Містер Бінглі мав наступного дня бути у місті, тому не міг прийняти їх запрошення, і місіс Беннет була дуже засмучена.
Вона не могла зрозуміти, які справи могли з'явитися в нього в місті так швидко після приїзду в Херфордшир; і вона почала боятися, що він, можливо, перебирався з одного місця на інше, а ніколи не залишався у Незерфілді, як очікувалося.
Леді Лукас трохи заспокоїлася, подумавши, що він поїхав до Лондона лише для того, щоб зібрати велику компанію на бал; і незабаром повідомили, що містер Бінглі мав приїхати на бал з дванадцятьма леді та сімома джентльменами.
Дівчата засмутилися, що буде так багато жінок; але за день до балу заспокоїлися, почувши, що з ним приїхало не дванадцять, а лише шість жінок, і це були п'ять його сестер і кузина.
І коли компанія увійшла до бальної зали, їх було всього п'ять; містер Бінглі, дві його сестри, чоловік старшої з них і ще якийсь юнак.
Містер Бінглі виглядав добре, як джентльмен; він мав приємне обличчя і легкі, невимушені манери.
Її двоюрідний брат, містер Хьорст, лише виглядав джентльменом; але його друг містер Дарсі скоро привернув увагу гостей свою поставою і високим зростом, гарними і благородними рисами обличчя; а також фразою, що він заробляє десять тисяч на рік, що через п'ять хвилин була у всіх на вустах.
Джентльмени назвали його гарною людиною, жінки сказали, що він набагато красивіший за містера Бенглі, і майже увесь вечір на нього дивилися захоплено, доки він не оступився, що заплямувало його репутацію; тому що з'ясувалося, що він загордився і ставить себе вище за інших; і, навіть маючи великий маєток у Дербіширі, він не матиме підтримку, йому буде далеко до його товариша.
Містер Бінглі скоро познайомився з найважливішими людьми в залі; вінбув розслаблений, постійно танцював, сердився, що бал закінчився так рано, і говорив, що організує бал у Незерфілді. Така дружелюбність говорить сама за себе.
Він і його друг - абсолютно дві різні людини! Містер Дарсі лише один раз танцював з міссіс Хьорст і один раз з місс Бінглі, відмовлявся від знайомства з іншими жінками, і решту вечора провів у кімнаті, час від часу розмовляючи з одним із однопартійців.
У нього був рішучий характер.
Він був найгордовитішим, найбільш похмурим чоловіком у світі, і всі сподівалися, что він вже ніколи сюди не прийде.
Найбільш вороже ставився до нього містер Беннет, ненависть якого підкріплювалася згадкою про те, що він принизив одну з його доньок.
Елізабет Беннет мала, за невеликої кількості джентльменів, прийняти запрошення на два танці; а в цей час містер Дарсі стояв досить близько, щоб почути розмову між ним та містером Бінглі, який на декілька хвилин вийшов з танцю, щоб змусити свого друга приєднатися.
"Ходімо,Дарсі, сказав він. Я маю заохотити тебе до танцю. Не можу дивитися, як ти стоїш сам, як дурень. Танцювати в тебе виходить краще."
Звісно,я не піду. Спершу треба добре познайомитися з партнером. Серед таких гостей мені було б вкрай ніяково.
Твоїх сестер вже запросили, а в залі немає іншої жінки, стояти поруч з якою не було б для мене покаранням.
"Я б на твоєму місці так не вередував", - крикнув Бінглі на усю залу. Слово честі, ніколи в житті я не зустрічав стільки милих дівчат, як цього вечора; як бачиш, деякі з них на диво гарненькі."
Дивлячись на найстаршу міс Беннет, містер Дарсі сказав: "Ти танцюєш лише з однією гарненькою дівчиною серед усіх присутніх в залі".
О! Вона найгарніше створіння, яке я будь-коли бачив! Але одна з її сестер, що сидять прямо за твоєю спиною, доволі гарненька, і насмілюся сказати, дуже мила. Дозволь мені попросити мою супутницю, щоб представила тебе".
Про яку з них ти говориш?" і дивлячись нвкруги, він на мить подивився на Елізабет, дочекався, доки вона погляне на нього, відвів погляд і холодно відповів:"Вона симпатична; але не надто гарна, щоб спокусити мене; і нараз у мене немає настрою, щоб залицятися до молодих панянок, на яких інші чоловіки не звертають жодної уваги.
Краще повернися до своєї супутниці. Не витрачай свій час на мене.
Містер Бінглі послухався його поради. Містер Дарсі пішов; у Елізабет не лишилося до нього жодних почуттів.
Однак, серед своїх друзів вона розповідала цю історію дуже натхненно;вона була весела, розважлива, і з задоволенням сміялася над нею.
Решту вечора уся родина провела дуже приємно.
Як бачила місіс Беннет, що її старшу доньку дуже обожнювали у Незерфілдів. На відміну від її сестер, Містер Бінглі танцював з нею двічі.
Джейн, як і її мати, була задоволена, хоча і не показувала цього. І Елізабет це відчувала.
Мері чула, що її описували міс Бінглі, як найвихованішу дівчину серед усіх дівчат в окрузі; Кетрін і Лідії дуже пощастило з увагою кавалерів. Це все, що цікавить їх на балах.
Тому до Лонгборна, містечка, де вони жили, і де про них знали усі, дівчата поверулися у гарному настрої і побачили, що містер Беннет ще не лягав.
Читаючи книгу, він втрачав лік часу; але тепер йому було дуже цікаво почути про подію цього вечора, на яку так сильно чекали дівчата.
Він дуже сподівався, що вона буде розчарована зустріччю з цим незнайомим чоловіком, та невдовзі він зрозумів, що на нього чекала абсолютно інша історія.
О, мій любий містере Беннет", - сказала вона, увійшовши до кімнати. "Ми чудово провели час на балу. Шкода, тебе не було з нами. Джейн захоплювалися усі. Дуже захоплювалися.
Усі казали, як гарно вона виглядала; а містер Бінглі теж так вважає, він двічі запросив її до танцю. Любий, ти лишень подумай; він справді двічі запрошував її, лише її з-поміж усіх жінок у залі.
Першою він запросив міс Лукас. Мені буже дуже неприємно бачити його поряд з нею; однак, вона абсолютно йому не подобалася: ви знаєте, насправді, вона нікому не подобається; і, здавалося, він був доволі вражений Джейн, коли вона приймала його запрошення до танцю.
Він поцікавився, хто вона, і відрекомендувався. Потім двічі запросив її до танцю.
Потім, двічі з міс Кінг, двічі з Марією Лукас, двічі знову з Джейн, двічі з Ліззі s міс Буланже.
"Якби він хоч трохи мені співчував", - нетерпеливо кричав її чоловік, - "Він би не танцював так довго! Заради Бога, більше ні слова про його партнерок. О, якби ж він вивихнув коліно під час першого ж танцю!"
Мій любий, - говорила міс Беннет, він зачарував менею Він надзвичайно вродливий! Його сестри дуже милі.
Ніколи в житті я не бачила більш елегантних суконь, ніж у них. Осмілюсь сказати, мереживо на сукні місіс Хьорст --"
Вона знов замовкла. Містер Беннет був прости будь-яких розповідей про вбрання.
Тому вона була змушена змінити тему бесіди, і зі злобою в голосі і нотками перебільшення розповіла про шокуючу неввічливість містера Дарсі.
"Але можу запевнити", - додала вона. "Що Ліззі не надто постраждає через те, що не відповідає його смакам; бо він найнеприємніший, найжахливіший чоловік і взагалі не заслуговує, щоб ним цікавилися.
Такий пихатий і гонористий, що і не витерпіти! Він ходив туди-сюди, уявляючи про себе бозна-що! Недостатньо гарна, щоб з ним танцювати!
Я би хотіла, щоб ви були там, моя люба, та приборкали його. Терпіти не можу цю людину!
Внимание! Этот перевод, возможно, ещё не готов.
Его статус: идёт перевод
Переведено на Нотабеноиде
http://notabenoid.org/book/10730/34209
Переводчики: Daniuscha, chicita, Faith_Black, helena17
JuliaZaharchuk
Настройки
Готово:
