Сожалеем, но текст оригинала доступен только зарегистрированным пользователям. |
Голуба Кров перша кнтга з серії Голубої Крові Мелісси де ла Круз.
Присвята
Книга присвячується істинному аристократу у всіх сенсах цього слова, Берту де ла Круза, моєму батькові, в жилах якого тече кров героїв.Книга ніколи не була б написана без любові, підтримки, чуттєвості і інтелекту мого чоловіка, Майка Джонстона, якому я зобов'язана всім.
Сім'я це не просто сума зв'язків, створених великою, розгалуженою сукупністю відносин ... сім'я ... була ім'ям, речовим і символічним родовим майном і способом відродження Америки ..." описуючи повний родовід, минуле, сьогодення і майбутнє." (Ерік Хомбергер).
Нью-Йорк місіс Астор
Тобі не загнати його під землю,
Тобі не перешкодити йому кричати.
Як воно дійшло до цього?
Ти вип'єш моє життя ...
(Muse"Time Is Running Out ")
***
У листопаді 1620р. на "Мейфлауер " припливло сто дві людини, але до часу заснування в наступному році колонії Плімут дожило менше половини.Хоча під час плавання на «Мейфлауер» ніхто не помер, життя після прибуття було надзвичайно важким, особливо для молодших.Майже всі померлі були не старші шістнадцяти років.Така приголомшуюча смертність пояснюється частково суворою зимою, а частково тим, що чоловіки, що будували будинки, працювали на свіжому повітрі і пили чисту воду, а жінки і діти були замкнені в сірому тісному кораблі, де хвороби могли поширюватися набагато швидше.Після двомісячного плавання вони ще чотири місяці залишалися на кораблі, поки чоловіки будували житло та комори на суші.Новоприбулі пуритани доглядали за хворими так, як це було тоді прийнято, роблячи їх ще більш уразливими для великої кількості хвороб, включаючи смертельно небезпечне захворювання крові, яке історичні документи іменували «сухотою».У 1622 році Майлз Стендіш був обраний губернатором колонії ,а потім його обирали ще з тридцять років поспіль.У них з його дружиною Розою було чотирнадцять дітей - сім пар близнюків, вражаючий випадок!Надзвичайний поворот подій - за кілька років чисельність населення колонії подвоїлася, як повідомляється, у всіх вцілілих родинах народилося по кілька дітей одночасно. (Життя і смерть в колонії Плімут, 1620-1641 рр..Професор Лоуренс Вінслоу ван Ален.)
Щоденник Кетрін Карвер
21 листопада 1620р.
«Мейфлауер»
Це була важка зима.Море не підкорилось Джону, і ми постійно мерзли.Можливо, ми знайдемо мир у цьому новому краї, хоча багато хто вважає, що ми не втекли від небезпеки.Берег за моїм вікном нагадує Саутгемптон, і я рада цьому.Я завжди буду сумувати за домом, але він став небезпечний для таких як ми.Сама я не вірю чуткам, але ми повинні робити те що нам велять.Ми завжди так робили.Ми з Джоном тепер подорожуємо як чоловік і дружина.Ми плануємо незабаром одружитися.Нас дуже мало, і, якщо ми хочемо вижити, нам потрібно більше людей.Можливо, ситуація зміниться.Сподіваюся,що доля буде прихильною до нас і наше становище покращиться.Корабель став на якір.Ми маєм зійти на берег.Новий світ чекає.
-К.К.
Viol
07.10.11 в 20:11
|
|
