Готовый перевод Blue Bloods-Melissa de la Cruz / Голуба кров-Мелісса де ла Круз: 1 розділ

- Чому ти вибачаєшся? Звідки тобі було це знати? Хіба ти читаєш думки? - запитав Джек.

- Може, й так.А може, сьогодні день не задався,-усміхнулась вона.

Джек фліртував з нею, і вона фліртував у відповідь.Ну що ж, це був точно плід її уяви.Джек не кидався під машину.Шайлер сильно здивувала дружелюбність Джека.Більшість хлопців у Дачезне були себе такої високої думки, що Шайлер і не дивилася в їхній бік.Всі вони були однакові, зі своїми модними літніми брюками «Дак хед» і ретельно вдаваною байдужістю, зі своїми пласкими жартами і куртками для лакроссу.Шайлер якщо коли і думала про Джека, то лише мигцем: він навчався на передостанньому курсі і був мешканцем планети під назвою Популярність, може, вони з Джеком і ходили в одну школу, але дихали різним повітрям.А крім усього іншого, сестрою-близнючкою Джеку була нестерпна Мімі Форс, у якої в житті була одна мета -упустити всіх нижче плінтуса.«Ти шо на похорон зібралася?» «У тебе що, хтось помер і залишив тебе бомжихою?» -приблизно такими були позбавлені уяви жарти Мімі.До речі, а де Мімі? Вони ж з братом завжди були не розлий вода.

- Слухай, ти хочеш туди увійти? - запитав Джек, посміхнувшись і продемонструвавши бездоганно рівні зуби,- Я член клубу.

Перш ніж Шайлер встигла відповісти, поруч з нею матеріалізувався Олівер.Шайлер здивувалась:Звідки він тільки узявся?І як це у нього виходить? Оліверу властива була здатність з'являтися рівно в ту хвилину, коли його зовсім не хотілося бачити.

- Ось ти де, дорога! - промовив він з легким докором.

Шайлер моргнула.

-Ей,Оллі.Ти знаєш Джека?
- Хто ж його не знає? - відгукнувся Олівер, підкреслено ігноруючи Форса.

- Мала, ну ти йдеш? - тоном власника поцікавився він,- Там, нарешті, почали впускати людей.

Він вказав на «Банк»: невичерпний потік підлітків у чорному одязі,які стояли між колонами з канелюрами.

- Мені треба йти, - наче вибачаючись, промовила Шайлер.

- Так швидко? - запитав Джек,в його очах заграли вогники.

- Недостатньо скоро, - додав Олівер, загрозливо посміхнувшись.

Джек знизав плечима.

- До зустрічі, Шайлер, - сказав він, підняв комір твідової куртки і пішов у протилежний бік.

- Щось багато народу, - пробурчав Олівер, коли вони стали у чергу.

Він з роздратованим виглядом схрестив руки на грудях.

Шайлер мовчала, але її серце тріпотіло у грудях.Джек Форс знає її ім'я.Вони просувалися вперед черепашачим кроком, поступово наближаючись до гордовито дивичогось на всіх із-за оксамитової мотузки здоровенного трансвестита з блокнотом у руках.Клон Ельвіри-Повелительки темряви оглядав кожну групу спопеляючим поглядом, але ніхто не відводив очей.

- Не забувай: якщо раптом до нас причепляться, просто не нервуй і думай позитивно.Тобі треба просто уявити, що нас впускають, ясно? - з жаром прошепотів Олівер.

Шайлер кивнула.Вони рушили вперед, але вибивала заступив їм дорогу.Він підняв здоровенну лапу і прогарчав:

- Документи!

Шайлер дістала водійські права на чуже ім'я - але з її фотографією.Руки в неї тремтіли.Олівер дістав такі ж права.Шайлер прикусила губу.Тепер її точно застукають і відправлять за це в тюрму!Але вона пам'ятала, що казав їй Олівер:"Будь незворушною.Впевненою.Думай позитивно."Вибивала засунув їх права в якийсь інфрачервоний пристрій: пристрій не запищав.Трансвестит призупинився, нахмурився, з сумнівом подивився на Шайлер й Олівера і почав вивчати документи.Шайлер спробувала продемонструвати спокій, якого не відчувала, серце калатало під шарами тонкого одягу.

«Звичайно ж, я виглядаю на двадцять один рік!Я вже бувала тут і раніше.І з цими правами все гаразд! »- старанно переконувала себе Шайлер.

Вибивала знову засунув права у пристрій.Потім похитав головою.

-Щось тут не так, - пробурмотів здоровань.

Олівер глянув на подругу,його обличчя зблідло.Шайлер здалося, що вона зараз зомліє.Ніколи в житті вона так не нервувала.Йшов час.Люди, що стояли позаду, почали виявляти нетерпіння.

«З цими правами все в порядку.Спокій і впевненість.Спокій і впевненість."

Шайлер чітко уявила, як трансвестит махає рукою, пропускаючи їх до клубу.

"ВПУСТИ НАС.ВПУСТИ НАС.ВПУСТИ НАС! ПРОСТО ВПУСТИ НАС!

Вибивала підняв голову і здригнувся,так немов почув її.Здавалося, час зупинився.А потім здоровань повернув права і жестом звелів їм проходити, так само як і представляла Шайлер.Шайлер перевела дух.Вони з Олівером переглянулися зі стриманим щастям від перемоги.Вони увійшли до клубу.

Переведено на Нотабеноиде
http://notabenoid.org/book/16454/91890

Переводчики: Viol