A Storm of Swords / Буря мечів: PROLOGUE
| Английский оригинал | Перевод на украинский | |
|---|---|---|
Сожалеем, но текст оригинала доступен только зарегистрированным пользователям. |
День був сірим, морозяним, і собаки не хотіли брати слід. werty_ua 27.05.12 в 22:34 |
|
|
Велика чорна сука обнюхала відбитки ведмежих лап, позадкувала, і, піджавши хвоста, поволі побрела до зграї. Пси під шквалами вітру жалюгідно тулились докупи на березі річки. Чет також відчував ці кусючі пориви, навіть крізь товщу чорної шерсті і вареної шкіри. Занадто холодно для людини чи звіра, проте усі вони таки стирчали тут. Він скривився від злості, відчуваючи, як червоніють його щоки і шия. Сидів би зараз в безпеці за Стіною, доглядав воронів і підтримував вогонь для старого мейстера Ейємона. Якби не цей виродок Джон Сноу зі своїм жирним дружком Семом Тарлі. Це через них він мерзне в яйця десь посеред Зачарованого Лісу, разом з зграєю собацюг. werty_ua 28.05.12 в 00:18 |
||
|
"Сьоме пекло!"- Він жорстко рвонув повідок, приструнюючи псів. "Слід, сволочі! Це ведмідь, а ви ж не проти скуштувати м'ясця? Шукайте!" Але собаки, поскулюючи, тільки щільніше збились в купу. Чет хлиснув над ними батогом, і чорна сука гаркнула на нього. "Собачатина на смак не гірше ведмежого м'яса"- пригрозив він у відповідь, видихаючи пару при кожному слові. werty_ua 28.05.12 в 07:39 |
||
|
Ларк Сестринець стояв зі схрещеними на грудях руками, ховаючи долоні під пахи. Хоча на ньому були чорні вовняні рукавиці, він постійно нив, що мерзнуть пальці. werty_ua 28.05.12 в 08:44 |
||
