Готовый перевод A Storm of Swords / Буря мечів: PROLOGUE

День був сірим, морозяним, і собаки не хотіли брати слід.

Велика чорна сука обнюхала відбитки ведмежих лап, позадкувала, і, піджавши хвоста, поволі побрела до зграї. Пси під шквалами вітру жалюгідно тулились докупи на березі річки. Чет також відчував ці кусючі пориви, навіть крізь товщу чорної шерсті і вареної шкіри. Занадто холодно для людини чи звіра, проте усі вони таки стирчали тут. Він скривився від злості, відчуваючи, як червоніють його щоки і шия. Сидів би зараз в безпеці за Стіною, доглядав воронів і підтримував вогонь для старого мейстера Ейємона. Якби не цей виродок Джон Сноу зі своїм жирним дружком Семом Тарлі. Це через них він мерзне в яйця десь посеред Зачарованого Лісу, разом з зграєю собацюг.

"Сьоме пекло!"- Він жорстко рвонув повідок, приструнюючи псів. "Слід, сволочі! Це ведмідь, а ви ж не проти скуштувати м'ясця? Шукайте!" Але собаки, поскулюючи, тільки щільніше збились в купу. Чет хлиснув над ними батогом, і чорна сука гаркнула на нього. "Собачатина на смак не гірше ведмежого м'яса"- пригрозив він у відповідь, видихаючи пару при кожному слові.

Ларк Сестринець стояв зі схрещеними на грудях руками, ховаючи долоні під пахи. Хоча на ньому були чорні вовняні рукавиці, він постійно нив, що мерзнуть пальці.
"Надто холодно для полювання"- сказав він. "Сраний ведмідь, він не вартує, щоб ми замерзнули."
"Ми не можемо повернутися з пустими руками, Ларк"- прогуркотів Малюк Пауль крізь коричневі зарослі, які покривали більшу частину його лиця. "Лорду-Командиру це не сподобається." Під його величезним причавленим кирпатим носом замерзли соплі. Здоровенна рука в хутряній рукавиці міцно стискала спис.
"Сраний Старий Ведмідь"-відрізав Сестринець, худорлявий чоловік, з різкими рисами обличчя і нервовими очима."Мормонт не доживе до ранку, пам'ятаєш? Кого хвилює, чи йому сподобається?"
Малий Пауль кліпнув своїми чорними оченятами. Можливо він і справді забув, подумав Чет,- він цілком міг виявитися настільки тупим, щоб забути все.
"Для чого нам вбивати Старого Ведмедя? Чому б нам просто не піти, залишивши його?"
"Ти думаєш він дозволить нам піти?"-запитав Ларк.

Переведено на Нотабеноиде
http://notabenoid.org/book/28404/95960

Переводчики: werty_ua