Tarzan and the Lost Adventure / Забута пригода Тарзана: Глава перша

Сбросить всё

←

→

Английский оригинал	Перевод на украинский
Сожалеем, но текст оригинала доступен только зарегистрированным пользователям.	Нума-лев тихо крався слідом за людиною. Нума старів. Сила, що раніше наливала кожен м'яз його тіла, покидала лева. Він став повільним і все частіше повертався з полювання з порожнім шлунком. Пакко-зебра з легкістю втікала від нього, як і Бара-олень. Тільки самі повільні і слабкі істоти ставали його здобиччю. Це змусило Нуму стати людожером. Але він все ще залишався небезпечним і сильним хижаком. Kyrychenko 11.07.13 в 12:48 0 Нума-лев тихо крався слідом людиноподібного створіння, яке він вистежував. Нума старів. Пружність залишала його м'язи. Тепер він був надто повільний, і часто, коли він вистрибував, щоб схопити свою здобич, то врешті-решт так і залишався голодним. Пакко-зебра з легкістю вислизала від нього, як і Бара-олень. Тільки найповільніші і найслабкіші створіння ставали жертвами його атак. І таким чином Нума став людожером. Однак він і досі залишався потужною машиною вбивств. vivbest 22.06.14 в 13:49 0
	Чоловік, на якого полював людожер, також рухався лісом практично безшумно. З одягу на ньому була лише пов'язка на стегнах. Такою ж примітивною була і зброя - спис, лук зі стрілами, ніж і мотузка. Він рухався проти вітру, і не міг відчути запаху хижака. Але всі інші відчуття в нього також були на сторожі, і вчасно попередили про небезпеку. Коли під однією з м'яких лап Нуми тихо тріснула гілка, чоловік різко розвернувся і зіткнувся з левом. Він миттєво кинув мотузку, лук і сагайдак зі свого плеча, випустив з рук списа, і витягнув великий ніж. Kyrychenko 11.07.13 в 13:28 0 Чоловік, на якому з одягу була лише пов'язка на стегнах та його зброя — спис, лук зі стрілами, ніж та мотузка — безшумно рухався через ліс, як і людожер позаду нього. Він рухався проти вітру, тому запах хижака відносило в протилежну сторону. Але він мав інше гостре чуття, яке було завжди на варті, щоб попередити його про небезпеку, що наближається, і коли невеличка гілка тріснула під однією з лап Нуми, чоловік розвернувся і зустрівся поглядом з левом. Він скинув мотузку, лук та сагайдак зі свого плеча, відпустив спис, який він тримав, і витяг свій великий ніж. vivbest 22.06.14 в 13:51 0
	Озброєний лише ножем, чоловік постав перед царем звірів. Жалюгідна відстань між мисливцем і жертвою не дозволяла використовувати щось інше. Kyrychenko 11.07.13 в 13:36 0 З одним тільки ножем чоловік стояв перед королем звірів. На такій близькій відстані він віддав перевагу саме цій зброї. vivbest 22.06.14 в 13:51 0
	Викритий, Нума розлютився і заревів. Піднявшись на задні лапи, він спробував схопити свою здобич, але чоловік відскочив вбік, розвернувся і вистрибнув леву на спину. Зі швидкістю світла його права рука охопила шию звіра, а ноги обвилися навколо тулуба. Kyrychenko 11.07.13 в 13:48 0 Викритий, Нума заревів і атакував. Щойно він піднявся на свої задні лапи, щоб схопити свою здобич, чоловік відскочив в сторону, розвернувся і стрибнув на спину Нуми. Зі швидкістю світла права рука чоловіка охопила шию звіра, а ноги зімкнулися навколо його вузького тіла. vivbest 22.06.14 в 13:52 0
	Заревівши від люті, Нума став на диби, коли ніж ввійшов йому під ліву лопатку по саме руків'я. Чоловік бив знову і знову, і яскраво червона кров Нуми іскрилась на сонці. Лев кидався з боку вбік, підстрибував намагаючись позбутися свого непрошеного вершника, але людина трималась міцно. І тільки ніж все піднімався і опускався, піднімався і опускався... Kyrychenko 11.07.13 в 18:49 0 Ревучи від люті, Нума став на диби, коли викривлене лезо ножа занурилось по руків'я позаду його лівої лопатки. Знову і знову чоловік завдавав ударів ножем, і густа, червона кров розліталася в сонячних променях. Лев кидався з боку в бік, підстрибуючи і брикаючись в марних зусиллях скинути істоту зі своєї спини. Ніж безперестанно здіймався вгору і прямував вниз, чоловік так міцно вхопився в Нуму, немов вплетені стебла плюща. vivbest 22.06.14 в 13:53 0
	Лев впав додолу і почав качатися по килиму з опалого листя, прагнучи придавити ворога до землі та скинути зі своєї спини. Але чоловік не просто втримався, а й зумів ще кілька разів вдарити супротивника ножем. Kyrychenko 11.07.13 в 19:00 0 Лев впав на бік і почав крутитися по поверхні джунглів, здіймаючи угору сухе та гниле листя, намагаючись втиснути свого нападника в землю та звільнитися від нього, однак чоловік тримався, а ніж продовжував завдавати ударів. vivbest 22.06.14 в 13:54 0
	Раптом, лев обм'як і бездиханний впав на землю. Чоловік підвівся. Він був з ніг до голови вкритий бризками крові Нуми. Поставивши ногу на тіло своєї жертви, переможець підняв обличчя догори і з його горла вирвався довгий і моторошний крик, який змусив завмерти зі страху мавп на верхівках дерев. Після п'яти років, Тарзан з племені мавп повернувся додому - в джунглі. Kyrychenko 11.07.13 в 19:27 0 Раптом лев обм'як і безживно опустився на землю. Чоловік, покритий розбризканою, життєдайною кров'ю Нуми, хутко підвівся, і, поставивши ногу на вбите ним тіло, підняв своє обличчя до неба та видав довгий і жахливий крик, від якого всі мавпи на верхів'ях дерев загомоніли в остраху. Після п'яти років Тарзан, приймак мавп, повернувся в свої джунглі. vivbest 22.06.14 в 13:55 0
	Він подорожував територією, яку міг сміло назвати своєю Батьківщиною. Адже саме тут проживало плем'я Керчака - вождя людиноподібних мавп. Тут була вбита Кулонгом - воїном з негритянського племені Мбонга, його прийомна мати - мавпа Кала. І тут же Тарзан помстився за її смерть, вбивши Кулонга. Kyrychenko 14.07.13 в 14:34 0 Він мандрував безкраїми землями, на яких ще з дитинства викарбовувались його сліди. Тут він добував харчі разом з плем'ям Керчака — короля мавп. Тут самиця мавп Кала, його названа мати, була вбита воїном Кулонгом — сином вождя Мбонга. І тут Тарзан вбив Кулонга. vivbest 22.06.14 в 13:55 0
	Ці та багато інших спогадів, солодких і гірких, промайнули в памяті Тарзана, поки він листям витирав кров з тіла і леза свого ножа. Kyrychenko 14.07.13 в 14:41 0 Ці та багато інших спогадів, солодких і гірких, промайнули в пам'яті Тарзана, коли він зробив паузу, щоб витерти кров зі свого тіла і клинка за допомогою листя. vivbest 22.06.14 в 13:57 0
	Це була нецивілізована первозданна територія, населена лише тваринами та місцевими примітивними племенами, що жили так само як і їх предки протягом століть. Навколо буяло життя. На рівнинах паслося безліч травоїдних тварин, а хижаки полювали на них вночі. Все йшло своїм чередом не порушуючи законів природи. Kyrychenko 14.07.13 в 15:02 0 На більшій частині цієї території, вдалині від протоптаних шляхів, були тільки тварини і корінні племена — дикі та жорстокі, які жили так само, як і їхні предки ще за давніх часів. Дику місцевість переповнювали розваги. В степах паслися травоїдні; а потім вночі м'ясоїдні полювали на них, що цілком відповідало законам природи. vivbest 22.06.14 в 13:57 0
	Але була одна річ, яка порушувала рівновагу в природі. Тарзан вловив запах істот сумно відомих як руйнівників миру і спокою, до його чутливих ніздрів, Уша-вітер доніс міазми людей. І Тарзан вирішив з'ясувати з чим це пов'язано. Kyrychenko 14.07.13 в 15:56 0 Але Тарзан уловив запах істот, які, завдяки своїй недобрій славі, відомі як руйнівники тиші та спокою, саме вони безглуздо порушують баланс природи: Уша-вітер доніс до його чутливих ніздрів сморід людей. І Тарзан прямував, щоб дослідити це. vivbest 22.06.14 в 13:58 0
	Тарзан завжди з підозрою ставився до людей, що приходили сюди, так як були набагато більш доступні мисливські угіддя в інших місцях, а тут навіть, деякі з тубільців були небезпечні, адже з власного досвіду знали, що іноземці (принаймні, ті, з якими вони стикалися) не мали ніякої поваги до їх способу життя та до споконвічних законів джунглів. Kyrychenko 14.07.13 в 16:23 0 Тарзан завжди ставився з підозрою до людей на цій території, адже в іншій місцевості існували набагато більш придатні мисливські угіддя, до того ж деякі з тутешніх корінних племен були небезпечні, бо попередній досвід показує, що чужинці, або у всякому разі ті, з ким доводилося зустрітися, мало поважали, або взагалі не поважали, їхній спосіб життя та природні закони джунглів. vivbest 22.06.14 в 13:58 0
	Жоден поважаючий себе провідник не взявся б організовувати сафарі в такій небезпеці. Досвідчені гіди та мисливці знали, яке ставлення в місцевих жителів до чужинців, і що поява тут іноземців фактично означала їхню смерть. Kyrychenko 14.07.13 в 16:38 0 Тарзан не міг уявити, щоб який-небудь шановний гід спрямовував сафарі у такі небезпеки; будь-який досвідчений провідник або мисливець повинен знати, що чужинці не заслужили поваги у місцевого населення і що привести сторонню людину в це царство — те саме, що гра зі смертю. vivbest 22.06.14 в 13:59 0
	Коли запах непрошених гостей посилився, вказуючи на , що він наближається до них, Тарзан піднявся на дерева і продовжив рух, перестрибуючи з гілки на гілку, з ліани на ліану. Причому робив це настільки м'яко і природно, що не потривожив жодної пташки. Таке тихе верхове пертеміщення, давало йому перевагу, коли його жертвою була людина, оскільки людині набагато важче виявити небезпеку, яка наближається зверху, ніж ту, що знаходиться на її рівні. Kyrychenko 15.07.13 в 16:48 0 Коли ж запах непроханих гостей посилився, вказуючи на те, що він наближається до своєї цілі, Тарзан перейшов на інший спосіб пересування, розгойдуючись серед численних дерев. Так м'яко і природно рухався він поміж гілок та ліан величезного лісу, що навіть птахи на деревах залишились непотурбованими. Ця тиша і такий вид пересування давали йому перевагу у випадку, якщо його жертвою була людина, адже шанси, що людина помітить небезпеку зверху, набагато менші, ніж коли це відбувається на її власному рівні. vivbest 22.06.14 в 14:00 0
	Невдовзі Тарзан досяг точки, з якої було видно тих, кого він шукав. На галявині, що відкрилася його зору, розбила свій табір невелика група мисливців. Позиція Тарзана давала змогу детально роздивитися табір і його мешканців. Kyrychenko 15.07.13 в 18:40 0 Незабаром він досяг позиції, з якої міг бачити тих, кого шукав. Він поглянув униз на невеличке, скромне сафарі, яке отаборилося на розчищеному від хащ місці. Кмітливий розум і швидкі очі Тарзана вивчили усі найважливіші деталі табору та його мешканців. vivbest 22.06.14 в 14:00 0
	Особливо впадали в око четверо кремезних чоловіків. Всім своїм виглядом та поведінкою вони показували, що являються "бвана" (з суахілі - "пан", "керівник") цього табору. Двоє з них були білими, ще двое - чорними. Всі четверо носили на поясі 45 калібр. Одягнені вони були у поношену військову форму, ймовірно, Французького Іноземного Легіону, хоча жалюгідний стан в якому знаходився одяг не дозволяв говорити про це з впевненістю. З цього факту, Тарзан зробив висновок, що вони швидше за все дезертири. Загалом складалося враження, що ця погано споряджена і виснажена компанія, вже довго блукала джунглями на шляху до узбережжя. Kyrychenko 16.07.13 в 15:53 0 Чотири чоловіки недоброзичливої зовнішності впевнено пересувалися по табору, це говорило Тарзану про те, що вони були "бвана" (господарі) цього сафарі. Двоє з чоловіків були білими, інші двоє — чорношкірими. Всі четверо носили на своїх стегнах зброю 45 (11,43 мм) калібру. Кожен із них був вдягнений у ношену військову форму, можливо, французького іноземного легіону, хоча вона була в такому поганому стані, що важко було сказати точно. Виходячи з цього факту, Тарзан зробив висновок, що, ймовірно, вони були дезертирами. Вони були схожі на збіднілу та погано оснащену групу, можливо, яка відхилилася від свого маршруту і прямувала через джунглі до узбережжя. vivbest 22.06.14 в 14:01 0
	Крім чотирьох людей у військовій формі, в таборі було десять носіїв, і двоє аскарі ("солдат" з арабської, так називають солдатів та полісменів в східній Африці), що наглядали за ними. Тарзан відмітив відсутність слонової кістки. Отже вони були не браконьерами, яких він на дух не переносив адже вважав, вбивство слонів заради бивнів, або просто для розваги неприпустимим і намагався перешкоджати цьому всіма способами. Kyrychenko 22.07.13 в 20:59 0 Крім цих чотирьох чоловіків у військовому, були ще десятеро носіїв і два доглядача за ними — "аскарі" (солдат або полісмен у східній Африці). Особливо Тарзан звернув увагу на відсутність слонової кістки в таборі. Це знімало з них будь-які підозри у браконьєрстві задля слонової кістки, що разом з непотрібною, кровопролитною розвагою було злочином, якому він постійно прагнув запобігти будь-якими засобами та заходами. vivbest 22.06.14 в 14:02 0
	Поспостерігавши деякий час за виснаженими людьми, Тарзан залишив їх, але вирішив стежити за ними, час від часу, поки вони не залишать його територію. Kyrychenko 28.04.14 в 10:14 0 Якусь хвилину він спостерігав, як вони стомлено плентаються по табору, а тоді полишив їх, але з наміром не спускати з них ока і час від часу наглядати за ними, доки ті не покинуть його володіння. vivbest 22.06.14 в 14:02 0
	Не знаючи, що за ними спостерігають, четверо бвана, які готувалися згортати табір, відкоркували флягу і передавали її по колу. Аскарі та носії стояли за хазяями чекаючи подальших команд і готові взятися за свою ношу в будь-який момент. Kyrychenko 28.04.14 в 10:24 0 Не підозрюючи, що Тарзан стежить за ними зверху, четверо бвана, які готувалися згортати табір, відкоркували солдатську флягу і пустили її по колу. Аскарі та носії позаду четвірки пильно слідкували за ними, готові у будь-яку хвилину збирати спорядження. vivbest 22.06.14 в 14:03 0
	Коли всі двічі приклалися до фляги, один з білих, невеликий, жилавий чоловік з неприємним обличчям, підійшов до високого негра, що прогулювався поруч з ним і сказав: "Їх лише двоє, Уїлсон. Це фотографи, і одна з них - дівчина. Вони отримали силу-силенну продовольства, а ми не отримали нічого. " Kyrychenko 28.04.14 в 12:28 0 Коли фляга вже зробила два кола, один із білих чоловіків, невеликий, жилавий, з обличчям, яке за всім спостерігало і якому все було не до вподоби, повернувся до великого чорношкірого чоловіка, який проходив поруч, і сказав: — Їх тільки двоє, Уілсон. І вони фотографи, один з яких — дівчина. Вони отримали багато провіанту, а ми не отримали нічого. vivbest 22.06.14 в 14:03 0
	Інший білий, великий і пітний, під пахвами якого аж хлюпало, а Kyrychenko 29.04.14 в 19:08 0 Інший білий чоловік, великий і спітнілий, чималі краплі поту накопичувалися під його пахвами і там, де сорочка тісно прилягала над опуклиною його живота, кивнув головою і сказав: — Громвич має рацію, Уілсон. І ще одна річ. Вони отримали надмірну кількість набоїв. Ми не отримали нічого. Ми б могли скористатися ними. vivbest 22.06.14 в 14:06 0
	Уілсон Джонс, чорношкіре обличчя якого у цей час мало вигляд, немов у дуже жадібного колекціонера стусанів, відповів: — Так, вони отримали провіант, і вони отримали набої, Кеннон, але вони також отримали те, що вистрілює набої. Розумієш, до чого я веду? vivbest 22.06.14 в 14:07 0
	— Розумію, — відповів Кеннон, — але ми не отримали того, що отримали вони, ну... ми тут м'ясо для хробаків. Ми повинні мати набої та провіант, щоб вижити. vivbest 22.06.14 в 14:07 0
	Уілсон поглянув на іншого негра — Чарлза Талента. Той був високим чоловіком у зношеній формі з надто короткими рукавами і не менш короткими штанами. Боки його черевиків вже починали рватися. Він стояв біля стежки, притулившись до дерева. Чоловік не виглядав дужим, проте Уілсон знав: він був надзвичайно швидким і набагато сильніший, ніж очікувалось від його кістлявої постаті. vivbest 22.06.14 в 14:08 0
	Як завжди, Талент не хотів дивитися безпосередньо на Уілсона, та й, правду кажучи, взагалі на кого-небудь. Одного разу він по секрету розповів Уілсону, що це через його старого, який бив Чарлза палицями з цукрової тростини, коли той був ще юнаком; він бив його щодня, примушуючи хлопця дивитись йому в очі і казати, за що його б'ють, навіть якщо той не знав причину, окрім того факту, що старий насолоджувався самим процесом. vivbest 22.06.14 в 14:09 0
	Старий Талента змарнував чимало цукрової тростини, доки Чарлз ріс, але останню він був зрізав, коли хлопець нічого навіть не зробив. Чарлз встромив в нього ніж для тростини, випустив його нутрощі на тростинове поле, радісно погамселив ногами його кишки по багнюці і пішов геть, жодного разу не озирнувшись. vivbest 22.06.14 в 14:10 0
	З того часу Чарлз не спроможний дивитися людині прямо в очі. Окрім випадків, коли він її вбиває. vivbest 22.06.14 в 14:10 0
	Уілсон розглядав згорблену поставу Чарлза, його похилену голову, а тоді промовив до нього: — Є що сказати, Чарлз? vivbest 22.06.14 в 14:10 0
	Настала тривала пауза, але зрештою той відповів: — Я не проти робити те, що повинно бути зроблене. Ми повинні були зробити це ще тоді, коли наблизились до них. Але тоді чи зараз — немає різниці. Це все, що я можу сказати. vivbest 22.06.14 в 14:11 0
	Уілсон знав, що це означає. Чарлз любив вбивати. Для Чарлза це було те, що завжди повинно бути зроблене. Це була єдина мить, коли він відчував себе сильним, коли все під контролем. vivbest 22.06.14 в 14:11 0
	Інші двоє були не набагато кращі. Той же Громвич хоч і задирака, та йому, мабуть, не настільки подобалося вбивати, як Таленту, він не погоджувався на це так швидко, як Кеннон, однак він був не проти цього. І Уілсон знав, що й сам був всього на крихту кращий, ніж будь-хто з них. Йому подобалося думати, що ця різниця робить його трохи кращим, але в дійсності він почував себе прикро відносно того, як він жив і які рішення приймав. vivbest 22.06.14 в 14:11 0
	Кеннон сказав: — Ми дістали набої, і з нашим провіантом не все так кепсько. Крім того ми можемо полювати на тварин. Ми не розуміємо цього, але ми довго не протримаємось. Хтось постійно обкрадає нас, скоро не буде чим наповнити табакерку. Дехто вже навіть жує кістки. Я кажу, що ми повинні зробити щось, навіть якщо це "неправильно". vivbest 22.06.14 в 14:12 0
	Уілсон зробив посмішку, оскаливши свої пошкоджені зуби. — Чорт, хлопці, "неправильно" все, що ми будь-коли робили. Чи не так? vivbest 22.06.14 в 14:14 0
	— Це так, — відповів Кеннон, — але тепер ми повинні зробити дещо правильне для себе, навіть, якщо це погано для цих пілігримів. vivbest 22.06.14 в 14:15 0
	— Вони розмовляли з нами, і не один раз, — сказав Громвич. — Я не думаю, що вони нічого не підозрюють, а якщо так, то вони не панькатимуться з нами. Вони будуть раді позбавитися нас. Бачив, які знервовані вони були? Особливо ця діваха. vivbest 22.06.14 в 14:15 0
	— Я думаю, що вони гадають: якщо б ми збиралися щось зробити, то ми це вже б зробили, — сказав Кеннон. — В такому разі ми можемо здивувати їх. Налетимо на них, немов яструби... Окрім того, я б хотів зробити невеличкий огляд цієї дівахи. Подивитись, чи правильно вона сформована. vivbest 22.06.14 в 14:16 0
	— Звучить гарно, я б теж не відмовився, — сказав Громвич і застряс флягою. — До того ж, можливо, в них десь приховано ще трохи віскі. Мене вже нудить від води. vivbest 22.06.14 в 14:17 0
	Уілсон на якусь хвилинку задумався, вивчаючи своїх товаришів, зараз він ненавидів їх, як ніколи раніше. Він не міг уявити, що втягне себе у такий безлад. Йому хотілося, щоб він ніколи не полишав бокс. Щоб ніколи не було того бою, який змінив його життя. Він не повинен був цього робити. Не заради грошей. Не заради будь-якого іншого приводу. Він повинен був битися, докладаючи усіх зусиль. Йому потрібно було стати тренером, або навіть секундантом. Він повинен був зробити стільки багато речей, але він не зробив нічого із цього. vivbest 22.06.14 в 14:17 0
	Уілсон подумав: "Якби я тільки міг почати все спочатку"... Але взяв себе в руки: "Так, якби. І якби бажання були кіньми, пустуни були б їх вершниками". vivbest 22.06.14 в 14:17 0
	Уілсон повернувся до Громвича: — Ти залишаєшся тут, а ми йдемо. vivbest 22.06.14 в 14:18 0
	— Я? — запитав Громвич. — Чому я? vivbest 22.06.14 в 14:18 0
	— Тому що я так сказав, — відповів Уілсон. — Якщо цього не достатньо, можливо, мені потрібно нагадати тобі, хто тут головний. Без мене ти і досі був би легіонером, пожираючим пустелю. vivbest 22.06.14 в 14:18 0
	— Ні, — відказав Громвич. — Мені не потрібно нагадувати. Але ця дівчина... vivbest 22.06.14 в 14:18 0
	— Викинь це зі своєї голови, — сказав Уілсон. — Мені не до цього. Ми повинні вбити їх, ми зробимо це швидко і заберемося звідти. Ми зробимо лише те, що повинні зробити, ніяких розваг. vivbest 22.06.14 в 14:18 0
	— Що ж, — сказав Громвич. — Тоді як щодо віскі? vivbest 22.06.14 в 14:20 0
	— Просто доглядай за табором, — відказав Уілсон, після чого повернувся до своїх спільників. — Давайте, нумо за діло. vivbest 22.06.14 в 14:20 0
	Євген Хенсон підвівся зі складаного стільця, поправив накинутий на шию ремінь фотокамери, витер зі свого обличчя піт, поклав руки на стегна, витягнув спину і почав вивчати джунглі. Вони були темні і зелені, наповнені звуками тварин та дзижчанням комах. Вони були вологі і незатишні. Ноги його боліли. Комахи покусали майже всі частини його тіла і він був стомлений і хворий. Не зважаючи на це, він любив джунглі. Його місія і краса джунглів загнали його в фотографічну експедицію. Він жадав отримати фотографії, які ще ніколи до цього не робив: фотографії людиноподібних мавп, які, як вважається, мешкають в цій частині Африки. vivbest 22.06.14 в 14:21 0
	Якщо відкинути легенди, то докази цього були незначними, але Хенсон був впевнений: ці людино-мавпи існують. Людино-мавпи, скоріш за все, були родичами єті та сасквоча. Він досліджував їх упродовж багатьох років. Робив гіпсові зліпки їхніх слідів. Розмовляв з очевидцями. Але завдяки цій подорожі до Африки, він вирішив довести їхнє існування; вирішив поринути в середовище, де не ступала нога жодної білої людини із тих, кого він знав, і зрештою, за допомогою своєї фотокамери засвідчити раз і назавжди, що людино-мавпи із Африки — це більше, ніж просто легенда, і що вони жили поблизу руїн стародавнього міста: залишків колись величного, чорного королівства, названого Ур. vivbest 22.06.14 в 14:21 0
	Хенсон зробив оскалену посмішку, розмірковуючи про себе: "До того ж це з біса краще, ніж аудиторія". В усякому разі, він ніколи не почувався, як доктор філософії. І з того часу, коли він зацікавився такими речами, як сасквоч, єті та людино-мавпи Африки, його колеги з техаського університету також не завжди були схильні думати про нього, як про доктора філософії. Він, безперечно, не був схожий на останнього. Насправді він навіть таємно пишався цим. В свої сорок він був в трохи гіршій формі, ніж якихось п'ять років тому, але і досі був міцним і дужим, та досі мав якусь особливу якість, завдяки якій він став відмінним захисником Лісорубської футбольної команди Державного Університету імені Стівена Ф. Остіна. Він досі міг так само добре нанести удар, як і тоді, коли був бійцем-аматором середньовагової категорії із Сан-Антоніо. vivbest 22.06.14 в 14:21 0
	Він обернувся, вишукуючи свою дочку — Джейн. Вона була поблизу, спрямовувала чотирьох аскарі і носіїв, вказуючи їм, де вона хоче розташувати табір. Це так на неї схоже. Завжди командує. Один з її викладачів — до речі, сам Хенсон відмовився, щоб його дочка займалася у нього в класі — професор антропології Чад Олівер охарактеризував її, як ту, що має голову бика, якщо б голова бика була зроблена зі сталі. vivbest 22.06.14 в 14:22 0

Следующая страница →