Готовый перевод One Day / Один день: CHAPTER ONE. The Future

П'ятниця 15 липня 1988

Ранкеллер стрит, Эдинбург

"Я вважаю, що головне залишити щось після себе", сказала вона. "Насправді щось змінити."

"Ти маєш наувазі щось накшталт змінити світ"?
"Не цілий світ. Лише невелику частину навколо тебе"

На якусь мить вони погрузли в тишині, тіла, що згорнулися в ліжку один навколо одного, потім обоє почали тишком сміятися. "Я не можу повірити, я щойно це сказала", - простогнала.
"Звучить трохи сентиментально, чи не так?"
"Трохи сентиментально"

"Я намагаюся бути надихаючою!" Я намагаюся підняти твою брудну душу для великої пригоди, яка лежить перед тобою. Вона повернулася, аби бути з ним лицем до лиця. "Не те, що тобі потрібно. Я очікую, що ти вже бачиш своє майбутнє гарно окреслиним. Ймовірно маєш графік послідовності десь або чогось"

"Що ж, мої батьки збираються підібрати мої речі, звалив це на них, потім я пзоведу пару днів у їхній Лондонській квартирі, побачуся з друзями. Потім у Францію."

"Непогано"

"Навряд чи"
"То ж що ти потім збираєшся робити? Який план?"

"Потім напевно в Китай, подивлюся як там, а потім в Інді., подорожуватиму там трохи"
"Подорожування", підкреслила, "Так передбачувано"

"Що не так з подорожуванням?"
"Схоже на спосіб уникнення реальності"
"Я думаю, що реальність переоцінена", промовив з надією на те, що це може прозвучати таємниче і харизнатично.

Вона шмигнула носом:"Добре, я припускаю, для тих, хто має можливість". Чому б просто не сказати:" Я збираюся у відпустку на два роки?" Це те ж саме.

"Томущо подорожі розширюють кругозір" - сказав, опираючись на один лікоть і цілуючи її.

"Хм, я думаю, що ти, ймовірно, людина широких поглядів", сказала, відвертаючи обличчя на якусь мить.
Вони знову влаштувалися на подушці. "У будь - якому разі я не мала на увазі, що ти робиш наступного місяця, я говорила про ділеке майбутнє, коли ти, я не знаю". Зроби паузу, так наче чаклувала над фантастиними ідеями, мов про п'ятий вимір"... Сорок або ще скількись. Ким ти хочеш бути, коли тобі виповниться сорок?

"Сорок?" Здавалося, що він надмірно боровся з поняттям. "Не знаю. Мені можна сказати "Багатий"?
"Точно так, так низо"
"Добре, тоді "відомий". Він розпочав водити носом біля її шиї. Трохи хворобливо, хіба ні?"

"Це не хворобливо, це ... хвилююче"

"Хвилюючи! Зараз копіював він її голос, її ніжний Йоркширський акцент, намагаючися придати її звучанню боживільних нот. Вона це второпала, класні хлопці роблять смішні голоси, як наче в цьому було щось незвичне і химерне в акценті, і вже не в перший раз вона відчула втішливе тремтіння непрохильності, яка віяла від нього.Вона тягнула себе подалі до тих пір, поки її спина притулилася до прохолоди стіни.

"Так, хвилююче. Ми мали бути враженими, чи не так? Все те можливо. Наче Вайс Чанчеллор сказав: "Двері можливості відчинені навстіж"

"Можливо ваші імена з'являться в завтрашніх газетах..."

"Це навряд чи"

"Тож ти зворушена?"

‘Я? Господи, ні, мені навіть страшно подумати про це.’

‘Мені теж. О, Боже...’ Він раптом відвернувся в пошуках сігарет, але пачка сховалася на полу у іншого кінця ліжка, якби випробовуючи його нерви. "Сорок літ. Сорок. Чорт забирай."

Усміхнувшись його хвилюванню, вона вирішила продовжувати." Так чим ти будеш займатися, коли тобі стукне сорок?"
Вiн задумливо закурив сигарету. "Справа в тому, Ем
—’

‘“Ем”? Хто така “Ем”?’

‘Я чув, як тебе називали Ем.’

‘Так, друзi звуть мене Ем.’

‘Так можу я називати тебе Ем?’

‘Продовжуй, Декс.’

'Справа в тому, що багато думав про дорослiшання и зробив висновок що хочу залишитися таким, який я зараз.’

Декстер Мейх'ю. Вона подивилася на нього крiзь густу чолку. Вiн сидiв на лiжку, притулившись до узголiв'я, i Еммi не треба було навiть придивлятися до нього, щоб зрозумiти, що його бажання залишитися таким, яким вiн є, цiлком випрвдано.

Внимание! Этот перевод, возможно, ещё не готов.
Его статус: идёт перевод

Переведено на Нотабеноиде
http://notabenoid.org/book/43280/169609

Переводчики: ru_rushka, Nika_Shikulova