Night Watch / Нічна Варта: Розділ 1

Террі Пратчетт. Нічна варта

morreth 08.03.14 в 20:19

Почувши крик, Сем Вімс зітхнув, але перш ніж робити щось, закінчив гоління.

morreth 08.03.14 в 20:21

Він одягнувся в камзол та вийшов з будинку просто в чудовий пізній весінній ранок. Птахи співали в лиштві, бджоли гули в квітах. Проте небо трошки взялося хмарками та громовиці на видноколі погрожували дощем. Повітря на разі було задушне та важке. А в старому вигребі за возівнею садівника якийсь молодик чвалав убрід по воді.

morreth 08.03.14 в 20:29

Ну... скажемо так, чвалав убрід.

morreth 08.03.14 в 20:29

Вімс трохи позадкував і запалив сигару. Відкрите полум'я біля вигребу ввижалося йому не дуже гарною ідеєю. Падіння з даху проламало скориння.

morreth 08.03.14 в 20:32

- Доброго ранку! - щиро привітався він.

morreth 08.03.14 в 20:32

- Доброго ранку, ваша світлосте! - відгукнувся завзятий бредець.

morreth 08.03.14 в 20:35

Голос був тоном вищий, ніж очікував Вімс, і він зрозумів, що молодик у вигрібу є, власне, молодицею. Не те щоб він _зовсім_ цього не чекав - Гільдія Убивць була в курсі, що жінки рівні до чоловіків принаймні коли йдеться про убивчу вигадливість - але це дещо перемінило ситуацію.

morreth 08.03.14 в 20:38

- Здається, ми не знайомі? - запитав Вімс. - Хоча, бачу, ви мене знаєте. А ви...?

morreth 08.03.14 в 20:39

- Віґґс, сер, - сказала пловчиня. - Іокаста Віґґс. Така честь вас зустріти, ваша світлосте.

morreth 08.03.14 в 20:41

- Віґґс, еге ж? - посміхнувся Вімс. - Знаменита у Гільдії родина. До речі, можна просто "сер". Це не вашому таткові я одного разу зламав був ногу?

morreth 08.03.14 в 20:48

- Так, сер. Він просив, об я вам нагадала... - сказала Іокаста.

morreth 08.03.14 в 22:47

- А не замолоді ви для контракту на мою голову? - спитав Вімс.

morreth 08.03.14 в 22:48

- Це не контракт, сер, - відповіла Іокаста, повільно вигрібаючи.

morreth 08.03.14 в 22:51

- Та ну ж бо, пані Віґґс. Ціна за мою голову зараз щонайменше...

morreth 08.03.14 в 22:52

- Гільдійська рада відрочила контракт, сер, - сказала захекана пловчиня. - Вас викреслено з реєстру. Вони не приймають на вас заказів у теперішній момент.

morreth 08.03.14 в 22:55

- Чому ж це, бігме?

morreth 08.03.14 в 22:56

- Не можу сказати, сер, - відповіла пані Віґґс. Вперто борюкаючись, вона дісталася-таки краю ями, і зараз віднайшла, що цегла нова і покладена щільно, а до того ж слизька і не дає зачепитися руками. Вімс це знав, бо якось ввечері декілька годин витратив на те, щоб саме так і вчинили.

morreth 08.03.14 в 22:58

- То чого ж вас послали?

morreth 08.03.14 в 22:59

- Пані Банд послала мене заради вправи, - сказала Іокаста. - А ця цегла міцний горішок, еге ж?

morreth 08.03.14 в 23:04

- Так, міцний, - підтвердив Вімс. - А ви що, були нагрубіянили пані Банд останнім часом? Засмутили її чимось?

morreth 08.03.14 в 23:06

- О, ні, ваша світлосте. Але вона сказала, що я занадто самовпевнена і мені буде користь із додаткових практичних занять.

morreth 08.03.14 в 23:07

- А. Он воно як. - Вімс спробував пригадати пані Банд, одну з суворих учительок Гільдії Вбивць. Він, здається, чув, що вона була дуже завзята до практичних занять.

morreth 08.03.14 в 23:09

- Тож... вона, значить, послала вас убити мене? - спитав він.

morreth 08.03.14 в 23:10

- Ні, сер! Це лише вправа! У мене навіть немає жодного арбалетного болта! Я лише мусила знайти точку, з якої вас можна побачити, та доповісти про неї!

morreth 08.03.14 в 23:11

- І вона б вам повірила?

morreth 08.03.14 в 23:11

- Авжеж, сер, - Іокаста виглядала ураженою. - Гільдійська честь, сер.

morreth 08.03.14 в 23:13

Вімс глибоко здихнув,.
- Розумієте, пани Віґґс, за останні роки вже кілька ваших товаришів намагалися прикінчити мене. І, як ви мабуть зрозуміли, я від цього не в захваті.

yodzi 09.03.14 в 21:53

- Я розумію чому, сер, - сказала Іокаста голосом людини, яка знає, що єдина надія на порятунок зі скрути полягає на доброзичливості того, хто не має для доброзичливості жодної підстави.

yodzi 09.03.14 в 21:57

- А також вам мають сподобатися пастки, які тут налаштовані довкола, - вів далі Вімс. - Деякі з них напрочуд хитромудрі, повірте моєму слову.

morreth 09.03.14 в 23:58

- Я точно не очікувала, що ця черепиця зсунеться саме так, сер.

yodzi 09.03.14 в 22:01

- Вона лежить на змащених рейках, - сказав Вімс

yodzi 09.03.14 в 22:02

- Гарно придумано, сер!

yodzi 09.03.14 в 22:02

“А деякі пастки скинуть вас у щось насправді смертельне, - сказав Вімс

yodzi 09.03.14 в 22:05

- Отже мені пощастило попасти саме в цю, егеж, сер?

yodzi 09.03.14 в 22:03

- О, ця також досить смертельна, - сказав Вімс. - _іноді_ смертельна. - Він зітхнув. Він справді хотів вселити в убивць страх божий, але... викреслили його з реєстру?
Не те щоб йому _хотілося_ бути застреленим особами в каптурах, найманцями його чисельних і різноманітних ворогів,
але він завжди дивився на це як на вотум довіри. Це показувало що він дратував багатих і пихатих, яких таки треба дратувати.

yodzi 09.03.14 в 22:14

До того ж, Гільдію Вбивць було досить легко перехитрити. Воні мали чіткі правила, яким слідували цілком гідно, і це влаштовувало Вімса, який в деяких практичних справах не мав правил взагалі.

yodzi 09.03.14 в 22:18

Отже, викреслили з реєстру, га? Єдиним, з ким вчинили так само, був лорд Ветинарі, Патрицій. Убивці розуміли політичну гру краще за будь-кого, і якщо вони знімали тебе з торгів, це значило, що твоя передчасна втрата не лише зіпсує гру, а зруйнує всю дошку...

morreth 10.03.14 в 00:09

- Я була б вам безмірно вдячна, якби ви витягли мене звідси, сер, - сказала Іокаста.

yodzi 09.03.14 в 22:23

- Що? А, так. Даруйте, щойно вбрався в чисте. Але коли я повернуся до будинку, скажу камердинерові, щоб завітав сюди з драбиною. Як вам це?

morreth 10.03.14 в 00:11

- Красно дякую, сер. Приємно було познайомитися, сер.

morreth 10.03.14 в 00:12

Вімс попрямував до дому. Викреслений з реєстру? А це рішення можна оскаржити? Можливо, вони подумали...

morreth 10.03.14 в 00:13

Його окотила хвиля запаху.

morreth 10.03.14 в 00:13

Він глянув угору.

morreth 10.03.14 в 00:13

Над головою гілки бузкового куща покрилися цвітом.

morreth 10.03.14 в 00:14

Він витріщився.

morreth 10.03.14 в 00:14

Прокляття! Прокляття! _Прокляття!!_ Щороку він забуває.Та ні. Він ніколи не забуває. Він просто закинув спогади подалі, як старе срібло ховають, щоб не тьмяніло. І кожен рік вони повертаються, гострі та блискучі, і штрикають прямо в сердце. І саме сього дня, з усіх днів...

yodzi 09.03.14 в 22:28

Він простягнув руку, яка тремтіла, коли він взяв бузкове гроно і обережно зламав стебло. Понюхав квіти. На момент застиг, дивлячись у нікуди. А потім обережно поніс бузкову гілочку до своєї вдягальні.

morreth 10.03.14 в 09:58

Віллікінс на сьогодні приготував офіційний мундир. Сем Вімс дивився на неї обонятно певний час - аж потім згадав. Вартовий комітет. Точно. Старий покоцаний панцир не згодиться, звичайно ж... Тільки не для Його Світлості Герцога Анкського, командира Міської Варти, сера Семюела Вімса. Лорд Ветинарі був дуже _довідним_ щодо цього, хай йому грець.

morreth 10.03.14 в 10:20

І хай йому грець іще раз, бо, на жаль, Сем Вімс розумів, про що тут ідеться. Він ненавидив офіційний мундир, але сьогодні він представляв собою дещо більше за себе. Сем Вімс міг ввалитися на нараду в покоцаному панцирі, навіть сер Семюел Вімс міг знайти засіб носити вуличний мундир повсякчас, але герцог... ото ж бо, герцог потребував трохи глянсу. Не личить герцогові приймати іноземних дипломатів, якщо в нього дупа звисає над штанями. Загалом-то навіть у старого Сема Вімса дупа ніколи не стирчала зі штанів, але якби й стирчала, через це не почалася б війна.

morreth 10.03.14 в 10:26