Ray Bradbury - The Scythe / Рей Бредбері - Коса: Оповідання "Коса"

Оглавление

Сбросить всё

←

→

Английский оригинал	Перевод на украинский
Сожалеем, но текст оригинала доступен только зарегистрированным пользователям.	Він забурмотів, "Ох, Моллі!" Faith_Black 07.01.13 в 14:10 0
	Коса випала йому з рук та грюкнулась на підлогу. Faith_Black 07.01.13 в 14:13 1
	Жінка роздратовано її підібрала та поставила у куток. Faith_Black 07.01.13 в 14:14 1
	- Десять років ми разом, - сказала вона. - І бувало так, що ми не мали нічого крім пилюки та молитви на вустах. Sineman 08.01.13 в 15:45 3
	А тепер, коли нам так зненацька пощастило, ти не можеш вистояти! Faith_Black 07.01.13 в 14:17 1
	І вона принесла з вітальні Біблію. Faith_Black 07.01.13 в 14:18 1
	Сторінки шаруділи, як пшениця на легенькому, неспішному вітерці. "Сідай та слухай," сказала вона. Faith_Black 07.01.13 в 14:19 0
	Звук прийшов разом із сонцем. Діти сміялися в тіні великого живого дуба поруч з будинком. Sineman 08.01.13 в 14:25 0
	Вона читала Біблію, піднімаючи погляд знову й знову, щоб побачити, що відбувається з обличчям Дрю. Sineman 08.01.13 в 14:26 0
	Після цього вона читала йому Біблію кожен день. Sineman 08.01.13 в 14:28 0
	У наступну середу, через тиждень, коли Дрю пішов у віддалене місто, щоб дізнатися, чи є там пошта, його чекав лист. Sineman 08.01.13 в 14:31 0
	Він повернувся додому і виглядав, як двохсотрічний чоловік. Sineman 08.01.13 в 14:32 0
	Він показав лист Моллі і сказав їй холодним, неврівноваженим голосом, про що в ньому йдеться. Sineman 08.01.13 в 14:39 0 Він дав листа Моллі, сказавши невпевненим, слабким голосом, про що в ньому йдеться. floor 15.01.13 в 20:53 2	+11
	"Мати померла, у вівторок о першій годині дня -- її серце?" Sineman 08.01.13 в 14:40 0
	Все, що Дрю Еріксон мав сказати було: - Посади дітей в *** машину, завантаж її їжею. Ми їдемо до Каліфорнії. Sineman 08.01.13 в 14:43 0
	- Дрю? - сказала його дружина, тримаючи лист. Sineman 08.01.13 в 14:44 0
	- Ти сама знаєш, - відповів він, - це погана земля для зерна. Sineman 08.01.13 в 14:49 0
	Але подивись, яким стиглим воно росте. Я не розповів тобі всього. Sineman 08.01.13 в 14:50 0
	Воно дозріває частинами, потроху щодня. Це не правильно. Sineman 08.01.13 в 14:50 0
	І коли я зкошую її, вона гниє! А на наступний ранок, вона зростає без сторонньої допомоги, зростає знову! У минулий вівторок, тиждень тому, коли я косив збіжжя, було так, ніби різав своє власне тіло. Я почув, як хтось кричить. Це звучало так само, як... і ось, сьогодні, цей лист. Sineman 08.01.13 в 14:55 0	+1
	Вона сказала: - Ми залишаємось тут. Sineman 08.01.13 в 14:56 0
	- Моллі. Sineman 08.01.13 в 14:57 0
	- Ми залишаємося тут, де зможемо довго жити в достатку, маючи що їсти і де спати. Я ніколи не дозволю, щоб мої діти знову голодували! floor 09.01.13 в 15:51 3
	Небо за вікном було синім. Sineman 08.01.13 в 14:59 0
	Сонце нахилилось і торкнулось половини спокійного обличчя Моллі, освітлюючи одне око в яскраво-синій колір. Sineman 08.01.13 в 15:03 0 Косий промінь сонця торкався половини спокійного обличчя Моллі, змінивши одне з її очей у ясно-блакитне. Faith_Black 15.01.13 в 14:38 1	+2
	Чотири чи п'ять крапель води повільно набрались і впали з кухонного крану, виблискуючи, перш ніж Дрю зітхнув. Sineman 08.01.13 в 15:09 0	+8
	Хрипко, покірно й втомлено. Sineman 08.01.13 в 15:10 1	+5
	Він кивнув, дивлячись убік. - Добре, - сказав він. - Ми залишаємось. Sineman 08.01.13 в 15:10 0 Він кивнув, відводячи погляд. "Гаразд, -- сказав він, -- Ми залишаємось". Faith_Black 15.01.13 в 14:42 1
	Він стомлено взяв косу. Слова на металі освітились з різким блиском. Sineman 08.01.13 в 15:13 0
	ХТО ВОЛОДІЄ МНОЮ - ВОЛОДІЄ СВІТОМ! Sineman 08.01.13 в 15:13 0
	- Ми залишаємось... Sineman 08.01.13 в 15:13 0
	На наступний ранок він прийшов до могили старого. Sineman 08.01.13 в 15:14 0
	Там був один свіжий паросток пшениці, що виріс у її центрі. Sineman 08.01.13 в 15:15 0
	Той самий паросток, відроджений, який старий тримав у своїх руках тижні тому. Sineman 08.01.13 в 15:16 0
	Він говорив до старого, не отримуючи відповіді. Sineman 08.01.13 в 15:17 0
	- Все своє життя ви працювали на цьому полі, тому що були змушені, і одного разу ви натрапили на власне життя, що росло там. Sineman 08.01.13 в 15:18 0	+3
	Ви знали, що це ваше. Ви зрізали його. Sineman 08.01.13 в 15:19 0
	І Ви пішли додому, одягнули свій поховальний одяг, і ваше серце здалося, і Ви померли. Sineman 08.01.13 в 15:20 0
	Ось як це було, чи не так? Sineman 08.01.13 в 15:20 0
	І Ви передали землю мені, і коли я помру, я повинен передати її комусь іншому. Sineman 08.01.13 в 15:21 0
	У голосі Дрю був страх. - Скільки часу це триває? Ніхто не знає про це поле і його призначення, за винятком людини з косою... Sineman 08.01.13 в 15:23 0
	Зовсім несподівано він відчув себе дуже старим. Sineman 08.01.13 в 15:24 0
	Долина здавалася древньою, муміфікованою, таємничою, засохлою, і похилою, і могутньою. Sineman 08.01.13 в 15:26 0
	Коли індіанці танцювали в преріях, воно було тут, це поле. Sineman 08.01.13 в 15:27 0
	Те ж небо, той же вітер, та ж сама пшениця. Sineman 08.01.13 в 15:27 0
	А до індіанців? Sineman 08.01.13 в 15:28 0
	Можливо якийсь кроманьйонець, згорблений і зарослий, орудував грубою дерев'яною косою, і бродив крізь живу пшеницю. Sineman 08.01.13 в 15:32 0	+15
	Дрю повернувся до роботи. Вгору, вниз. Вгору, вниз. Sineman 08.01.13 в 15:32 0
	Одержимий ідеєю бути власником коси. Він, саме він! Ця думка увірвалась до його голови божевільним, диким припливом сил і страхіть. Sineman 08.01.13 в 15:35 0	+3
	Вгору! ХТО ВОЛОДІЄ МНОЮ! Вниз! ВОЛОДІЄ СВІТОМ! Sineman 08.01.13 в 15:36 0	+2

← Предыдущая страница

Следующая страница →