Ray Bradbury - The Scythe / Рей Бредбері - Коса: Оповідання "Коса"

Оглавление

Сбросить всё

←

→

Английский оригинал	Перевод на украинский
Сожалеем, но текст оригинала доступен только зарегистрированным пользователям.	Він мав якось по-філософськи змиритися з роботою. Це всього лише його спосіб забезпечувати свою сім'ю житлом та харчем. Sineman 14.01.13 в 14:19 3	+2
	-- Після всіх цих років, -- думав він, -- вони заслуговують на те, щоб їсти досхочу та мати дах над головою. Faith_Black 08.01.13 в 20:57 0
	Вгору-вниз. Кожне стебло життя він акуратно розтинав надвоє. Faith_Black 08.01.13 в 20:58 0
	Якщо як слід все спланувати... він поглянув на пшеницю... то він, Моллі та діти зможуть жити вічно. Faith_Black 08.01.13 в 21:01 0	+1
	Як тільки він знайде, де саме проросли зернята Моллі та Сюзі, та малого Дрю, то ніколи їх не зріже. Faith_Black 08.01.13 в 21:02 0
	Аж раптом, ніби знак, це сталось. Faith_Black 08.01.13 в 21:04 0
	Ось там, прямо перед ним. Faith_Black 08.01.13 в 21:04 0
	Іще один помах коси і він би зрізав їх. Faith_Black 08.01.13 в 21:04 0
	Моллі, Дрю, Сюзі. Без сумніву. Тремтячи всім тілом, він опустився на коліна та вп'явся поглядом у колоски. Вони променіли під його дотиком. Faith_Black 08.01.13 в 21:06 3	+4
	Він застогнав від полегшення. Faith_Black 08.01.13 в 21:07 1
	А якби він скосив їх, навіть не здогадуючись? Faith_Black 08.01.13 в 21:08 1
	Він видихнув і встав, узяв косу і відступив від пшениці, і довго стояв, дивлячись вниз. Sineman 09.01.13 в 10:14 0
	Моллі вирішила, що це дуже дивно, коли він прийшов додому раніше, і поцілував її в щоку, без жодної на те причини. Sineman 09.01.13 в 10:16 0	+1
	За вечерею Моллі запитала: - Ти сьогодні закінчив раніше? Чи... чи пшениця все ще гниє, коли вона скошена? Sineman 09.01.13 в 10:19 0	+2
	Він кивнув і взяв ще м'яса. Sineman 09.01.13 в 10:19 0
	Вона продовжила: - Ти маєш написати людям з управління сільським господарством, щоб вони приїхали і подивились на неї. Sineman 09.01.13 в 10:24 0
	- Ні, - відповів він. Sineman 09.01.13 в 10:24 0
	- Я просто запропонувала, - сказала вона. Sineman 09.01.13 в 10:25 0
	Його очі розширились. - Я маю лишитись тут на все життя. Ніхто інший не має зв'язуватись з цією пшеницею: Вони не знатимуть, що косити, а що ні. Можуть скосити, не ту частину. Cicada 09.01.13 в 11:12 0 Його очі розширилися. -- Маю лишитись тут назавжди. Не можна, щоб хтось інший брався до тої пшениці. Вони ж не знатимуть, що жати. Ще не те скосять. Faith_Black 16.01.13 в 08:33 2	+3
	"Яку, не ту?" Cicada 09.01.13 в 11:13 0 -- Як це не те? Faith_Black 16.01.13 в 08:33 2	+7
	"Нічого, - сказав він, повільно жуючи. - Зовсім нічого." Cicada 09.01.13 в 11:14 0 -- Та ні, -- сказав він, повільно пережовуючи. -- Забудь. Faith_Black 16.01.13 в 08:33 2	+5
	Він грюкнув виделкою. "Хто зна, _що_, їм можливо захочеться! Ці урядовці! Можливо, вони навіть захочуть переорати все поле!" Cicada 09.01.13 в 11:19 0	+1
	Моллі кивнула. - Можливо це саме те, що треба, - сказала вона. - І почати все з початку, з новим насінням. Cicada 09.01.13 в 11:21 2	+2
	Він перестав їсти. "Не писатиму я нікому. Не дам я поле якимось чужакам косити, і крапка!" -- вигукнув він. Зовнішні двері голосно грюкнули за ним. Faith_Black 09.01.13 в 12:40 0
	Він пішов в обхід того місця, де під сонцем дозріли життя його дітей та дружини, та почав косити з дальнього кінця поля, знаючи, що не помилиться. Faith_Black 09.01.13 в 14:24 0
	Та робота йому більше не подобалась. Як сплинула година, він знав, що приніс смерть трьом своїм давнім та любим друзям із Міссурі. Він прочитав їх імена на зрізі стебел і більше не міг продовжувати. Faith_Black 09.01.13 в 14:26 0
	Замкнувши косу в підвалі, відклав ключ подалі. Годі йому жати, з цим він покінчив, раз та назавжди. Faith_Black 09.01.13 в 14:30 2
	Вечері він палив люльку на веранді та розповідав малечі різні історії, аби почути їх сміх. Але вони сміялись мало, й здавались задуманими, втомленими та дивними, так ніби це були вже не його діти. Faith_Black 09.01.13 в 14:33 0
	Поскаржившись на головний біль, Моллі ще трохи потинялась по дому і рано пішла спати. Теж дуже дивно. Адже Моллі завжди лягала пізно та багато допікала. Faith_Black 09.01.13 в 14:37 1
	Пшеничне поле брижилось під сяйвом місяця, скидаючись на море. Faith_Black 09.01.13 в 14:38 0
	Воно хотіло скоситись. Певні частини потребували того _зараз_. Дрю Еріксон сів, тихенько сковтнув, намагаючись не дивитись на це. Cicada 09.01.13 в 16:15 0
	Що стане зі світом, якщо він ніколи більше не вийде в поле? Що буде з людьми готовими до смерті, які чекають приходу жнеця? Cicada 09.01.13 в 16:18 3 Що станеться зі світом, якщо він ніколи не піде на поле знову? Що станеться з людьми, час яких настав, які чекають на смерть? wowa145 09.01.13 в 16:22 1	+7
	Він почекає і побачить. wowa145 09.01.13 в 16:23 3
	Молі м'яко дихала, коли він потушив масляну лампу і заліз назад у ліжко. Він не міг заснути. Чув вітер у збіжжі, відчував руками й пальцями жагу до роботи. Cicada 09.01.13 в 16:23 0 Моллі повільно вздихнула, коли він запалив гасову лапму і пішла спати. Він не міг заснути. Він чув як вітер хилить колосся і відчув жагу до роботи у своїх руках і пальцях. wowa145 09.01.13 в 16:25 0 Моллі тихо дихала, коли він загасив масляну лампу та ліг у ліжко. Та заснути не міг. Він чув, як шелестить зерном вітер, його руки й пальці жадали роботи. Faith_Black 09.01.13 в 21:41 3
	Посеред ночі він збагнув, що йде полем з косою в руках. Cicada 09.01.13 в 16:25 1 Посеред ночі він збагнув, що гуляє по полю з косою у своїх руках. wowa145 09.01.13 в 16:27 0
	Гуляючи як божевільний чоловік, гуляючи наляканим і напівпробудженим. wowa145 09.01.13 в 16:28 0 Бреде, як божевільний, бреде наляканий, крізь сон. Faith_Black 09.01.13 в 21:42 3
	Він не памятав, як відімкнув комору, взяв косу, але ось він тут під місячним сяйвом йде полем. Cicada 09.01.13 в 16:28 0 Він не памятав як відкрив двері підвалу, як взяв косу, але зараз він був тут у пшениці, під місячним сяйвом. wowa145 09.01.13 в 16:30 1
	Серед колосків було багато старих, стомлених, невиспаних людей. Довгих, коротких, безмісячних ночей. wowa145 09.01.13 в 16:32 0 Серед цього колосся було багато старих, дуже, які так сильно чекали сну. Довгого, тихого безмісячного сну. Cicada 09.01.13 в 16:34 0 Серед цього колосся було багато старих, втомлених, які так сильно бажали сну. Довгого, тихого, безмісячною сну. Sineman 15.01.13 в 20:52 2
	Коса тримала його, простягаючись у його долонях, змушувала його іти. wowa145 09.01.13 в 16:33 0
	Якось він зумів позбутися її. Він кинув її геть, побіг з пшениці, зупинився і впав на коліна. wowa145 09.01.13 в 16:35 0
	"Не хочу більше вбивати," -- сказав він. -- "Якщо я коситиму, то повинен буду вбити Моллі та дітей. Не змушуй мене до цього!" wowa145 09.01.13 в 16:36 3	+1
	Зірки виблискували у небі. wowa145 09.01.13 в 16:36 1
	Він почув дуже тьмяний звук позаду себе. wowa145 09.01.13 в 16:38 0 Позад нього пролунав глухий, як від удару, звук. Faith_Black 09.01.13 в 21:43 3
	Щось вистрілило у небо вздовж схилу. wowa145 09.01.13 в 16:42 0
	Це було неначе жива істота, з червоною лапою, яка торкалася зірок. wowa145 09.01.13 в 16:44 0 Це було неначе жива істота з червоними лапами, які тягнулись до зірок. Sineman 15.01.13 в 20:56 1
	Іскри потрапили йому у обличчя. Відчувався густий, гарячий запах диму. wowa145 09.01.13 в 16:46 1
	Будинок! wowa145 09.01.13 в 16:46 1
	Викрикуючи, він повільно встав на ноги і безнадійно дивився на велику пожежу. wowa145 09.01.13 в 16:47 0
	Маленький білий будинок з величезними дубами ревів від спалахів вогню. Тепло простягнулося схилом і він спотикаючись, потонув у ньому з головою. wowa145 09.01.13 в 16:51 0
	До того часу як він спустився з пагорба не лишилося нічого живого, усе палало. Усе тріщало і палахкотіло. wowa145 09.01.13 в 16:55 0

← Предыдущая страница

Следующая страница →