Harry Potter and the Methods of Rationality / Гаррі Поттер і методи раціонального мислення: Глава 1. Надто неймовірний день

Оглавление

Сбросить всё

←

→

Английский оригинал	Перевод на украинский
Сожалеем, но текст оригинала доступен только зарегистрированным пользователям.	У місячному світлі зблиснула смужка срібла... spyfinch 06.02.14 в 22:48 1
	(додолу падає мантія) spyfinch 06.02.14 в 22:49 0
	...кров ллється рікою, а у темряві хтось скрикнув слово. spyfinch 06.02.14 в 22:50 1
	Книжкова шафа тяглася вздовж цілої стіни і мала по шість полиць. Книжки на ній височіли аж до стелі. На деяких із полиць лежала література із твердою палітуркою: біологія і анатомія, математика, історія і так далі. На інших були викладені у два ряди книжки наукової фантастики із м’якими обкладинками так, щоб другий ряд, опираючись на дерев’яні коробки і інший непотріб вивищувався над першим (либонь для легкого пошуку видань). Але і це не все: книжки були всюди: від столів і диванів до підвіконь, під якими були ще стоси книжок, не вміщених на полиці. spyfinch 07.02.14 в 09:44 0
	Це була вітальня будинку, який винаймали відомий професор Майкл Веррес-Еванс, його дружина місіс Петунія Еванс-Веррес і прийомний син Гаррі Джеймс Поттер-Еванс-Веррес. spyfinch 07.02.14 в 09:48 0
	На столі у вітальні лежав конверт із жовтуватого пергаменту, чомусь без печатки поштової служби. Він був підписаний смарагдово-зеленим чорнилом і адресований містеру Гаррі Поттеру. spyfinch 07.02.14 в 09:53 0
	Професор і його дружина про щось різко розмовляли між собою, проте від крику утримувались. У сім’ї професора вважали що підняття голосу на співбесідника є виявом неповаги. spyfinch 07.02.14 в 10:05 0
	"Ти мабуть жартуєш", - сказав Майкл до Петунії. У його голосі вчувалися нотки остраху, що жінка була рішуче налаштована. spyfinch 07.02.14 в 10:06 0
	"Моя сестра була чарівницею", - відповіла Петунія. Вона виглядала переляканою, але наполягала на своєму. "Її ж чоловік був чарівником". spyfinch 07.02.14 в 10:08 0
	"Це ж абсурд!", - різко відповів Майкл. "Вони були на нашому весіллі - вони відвідували нас на Різдво" spyfinch 07.02.14 в 10:09 0	+1
	"Я пообіцяла їм, що ти не дізнаєшся", - прошепотіла Петунія. "Але це правда, я бачила все на власні очі!" spyfinch 07.02.14 в 10:10 0
	Професор закотив очі:"Люба,я розумію,що ти не обізнана у скептичній літературі. Ти не можеш собі уявити,наскільки це просто для добре тренованого мага підробити те,що на перший погляд здається неможливим. Пригадуєш як я навчив Гаррі гнути ложки? Якби вони завжди могли вгадувати про що ти думаєш,то це називається" холодне читання". translatorOK23 28.09.14 в 14:46 0
	Це не було згинання ложок. translatorOK23 28.09.14 в 14:46 0
	То що ж це було тоді? translatorOK23 28.09.14 в 14:47 0
	Петунія закусила губу."Я не можу тобі сказати.Ти вирішиш, що я..." Вона сковтнула."Послухай.Майкл.Мені завжди це не подобалось." Вона вказала на себе, як би демонструючи свій гнучкий стан."Лілі це зробила.Тому, що я...тому, що я благала її. Протягом року, я просила її. Лілі завжди була гарнішою за мене, а я була... була пересічною, блідою в порвівняні з нею і можешь собі уявити, як я себе відчувала коли вона щей отримала чари. Тоді я попросила, використати їх, щоб я могла стати такою ж гарною, якщо я все ж не можу володіти чарами, то принаймі буду красивою." UkrainianGirl 10.05.14 в 18:04 0
	В очах Петунії застигли сльози UkrainianGirl 10.05.14 в 18:06 0
	"Лілі відмовила мені, і вигадуючи найбільш безглузді виправдання, такі як настане кінець світ , якщо вона зробіть свою сестру трохи гарнішою , або кентавр заборонив їй - це найдурніші з її виправдовувань, і я ненавиділа її за це. А щойно я закінчила університет, то познайомилася з хлопцем на ім’я Вернон Дурслі, він був гладким, але єдиним хлопцем що заговорив зі мною. Він сказав, що хоче дітей, і першого сина мають звати Дадлі. Тоді я задумалась, який же батько назве свою дитину Дадлі Дурслі? Це було так, наче все моє майбутнє життя простяглося переді мною, а я не могла це зупинити. І я написала своїй сестрі, і сказала їй, що якщо вона не допоможе меня, тоді я просто..." UkrainianGirl 10.05.14 в 18:41 0
	Петунія спинилася UkrainianGirl 10.05.14 в 18:41 0
	"У будь-якому випадку",сказала Петунія, слабким голосом,"вона погодилася. Вона попередила мене, що це небезпечно, проте я сказала,що мене це не турбує, тоді я випила зілля і почувалася хворою протягом тижня, але коли мені стало ліпше, моя шкіра була чистою і я нарешті була сповнена і... Я стала красунею, люди були добрі до мене ," її голос тремтів," і після цього я більше не могла ненавидіти мою сестру, особливо дізнавшись, що чари принісли їй вкінці." UkrainianGirl 10.05.14 в 18:58 0
	"Люба," лагідно сказав Майкл, "ти була хвора, ти додала у вазі коли відпочивала в ліжку, а твоя шкіра очистилася сама. Або твоя хвороба змусила тебе змінити свій раціон." UkrainianGirl 10.05.14 в 19:03 0
	"Вона була чарівницею," повторила Петунія."Я бачила це" UkrainianGirl 10.05.14 в 19:04 0
	"Петунія," сказав Майкл. У його голосі відчувалося роздратування." Ти знаєш, що це не може бути правдою. Невже я мушу пояснювати чому?" UkrainianGirl 10.05.14 в 19:08 0
	Петунія скрутила руки,здавалось вона ось-ось розплачеться:"Любий,я знаю, що тебе не переспориш,але будь ламка, повір мені". translatorOK23 16.09.14 в 13:00 0
	"Мамо!Тату!" translatorOK23 16.09.14 в 13:01 0
	Вони спинилися і глянули на Гаррі,наче забули,що в кімнаті був ще хтось третій. translatorOK23 16.09.14 в 13:03 0
	Гаррі глибоко вдихнув:"Мам,твої батьки не чарували,правда ж?". translatorOK23 16.09.14 в 13:06 0
	"Ні",-cтурбовано відповіла Петунія. translatorOK23 16.09.14 в 13:07 0
	"Тоді ніхто в родині не знав про магію,коли Лілі отримала листа.Як вони переконалися?". translatorOK23 16.09.14 в 14:10 0
	"Ох",-важко протягнула Петунія.-"Вони не просто надіслали листа. Разом із ним прибув професор із Хогвартсу.Він",-Петунія перевела очі на Майкла,-" Він показав нам трохи магії". translatorOK23 16.09.14 в 14:14 0
	"Тоді вам нічого сваритись через це,- впевнено промовив Гаррі,безнадійно сподіваючись, що вони прислухаються до нього бодай раз,-"Якщо це дійсно так,то ми можемо просто закликати професора сюди і подивиться на чари самі, і тоді тато визнає, що це правда.А якщо ні,то мама визнає свою помилку. Ось для чого потрібен експериментальний метод,щоб не вирішувати проблеми через сварку". translatorOK23 16.09.14 в 14:20 0
	Професор повернувся до хлопця окинувши,як завжди,зневажливим поглядом: "Та годі тобі,Гаррі. Справжня магія? Я думав ти не сприймеш це серйозно навіь попри свій десятирічний вік. Магія це чи не єдина антинаукова річ яка лише існує". translatorOK23 16.09.14 в 14:27 0
	Гаррі скорчив кислу гримасу. До нього гарно відносилися, мабуть,краще,ніж біологічні батьки могли відноситись до своїх рідних дітей. Його посилали у найкращі початкові школи, і коли з них не було користі, то на допомогу приходили приватні викладачі із лав голодних студентів. Гаррі завжди глибоко вивчав те, що привертало його увагу, йому завжди купляли книжки,що западали в око,спонсорували участь в наукових олімпіадах. Він отримував все що тільки могло бути в межах розумного окрім хібащо найменшого прояву поваги.Ніхто не поважатиме доктора що викладає біохімію в Оксфорді,котрий прислухатиметься до порад малого хлопчака. Так,послухати можна, щоб ПРОЯВИТИ інтерес,звісно; це те, що повинні робити ХОРОШІ батьки,і якщо ви впевнені,що ЧУДОВИЙ БАТЬКО,то ви це зробите. Але,щоб сприймати серйозно десятирічну дитину?Навряд. translatorOK23 16.09.14 в 19:05 0
	Інколи Гаррі хотів крикнути на батька. translatorOK23 16.09.14 в 19:06 0
	"Мамо,-сказав Гаррі,-Якщо ти хочеш виграти спір з татом,то глянь в другий розділ першої книги Феймана із фізики. Там є цитата де філософи достатньо пишуть про те що вимагає наука,але це все неправильно,адже основним важелем служить дослід-дивишся на світ і доповілдаєш про побачене. Мм,ось так важко одразу сказати як в ідеалі наука може встановлювати певні речі експериментально,а не дискусією". translatorOK23 23.09.14 в 09:21 0
	Мати глянула на Гаррі і посміхнулась:" Спасибі,Гаррі,але,-її голова піднялась вгору до чоловіка.-Я не хочу виграти цей спір. Я хочу,щоб чоловік послухав свою дружину,яка його любить і повірив просто так". translatorOK23 23.09.14 в 09:25 0
	Гаррі вмить закрив очі. Все безнадійно. Батьки були просто безнадійними. translatorOK23 23.09.14 в 09:26 0
	Тепер батьки продовжували дискусію знову в якій мати намагалася зробити батька винним,а він у свою чергу хотів зробити її дурною. translatorOK23 23.09.14 в 09:27 0
	"Я йду в кімнату,-заявив Гаррі. Його голос ледь здригнувся,-"Будь ласка,постарайтеся не дуже цим всім перейматись,мамo,тато, ми невдовзі дізнаємось як воно все насправді,правда ж?" translatorOK23 23.09.14 в 09:30 0
	"Звісно,Гаррі,-відповів батько,мати поцілувала сина в знак підтвердження, і тоді вони повернулись до дискусії в той час як Гаррі піднявся до своєї кімнати. translatorOK23 23.09.14 в 09:32 0
	Він зачинив двері і намагався думати. translatorOK23 23.09.14 в 09:32 0
	Смішним було те,що він повинен був погодитись із батьком. Ніхто ніколи не бачив і краплі магії,але як твердить мама,там існує цілий магічний світ. Навіщо тоді це тримати в таємниці?Більше магії? Це швидше скидалось на дуже підозрілу відмазку. translatorOK23 23.09.14 в 09:35 0
	Це безперечно був один зі маминих жартів, брехні чи то дурості і це все йшло одне за одним у висхідному жахливому порядку.Якщо мама самотужки надіслала листа,то зрозуміло чому він прийшов без печатки. Такі дурні вчинки були набагато ймовірнішими,ніж те що б могло відбуватись із всесвітом. translatorOK23 23.09.14 в 09:41 0 Ситуація очевидна: мама або жартує, або бреше, або збожеволіла, у висхідному порядку жахливості. Якщо мама сама відправила листа, це пояснює, як він потрапив у поштову скриньку без марки. А невеликий ступінь божевільності є менш неймовірний, ніж те, що Всесвіт влаштований таким чином. Aolla_Wanderlitt 30.01.15 в 10:02 0
	За вийнятком однієї частинки Гаррі,яка чомусь була переконана в існуванні магії, відколи він побачив лист із Школи Хогвартсу Відьмарства і Чаклунства. translatorOK23 23.09.14 в 09:42 0 За вийнятком того, що певна часточка Гаррі була цілковито переконана в існуванні магії з того самого моменту, як він побачив листа, котрий ніби-то прийшов із Хогвартсу, Школи Відьмарства та Чаклунства. Aolla_Wanderlitt 30.01.15 в 10:07 0
	Гаррі хмурився та тер чоло. Одна із його книг казала не вірити в те що ти думаєш. translatorOK23 23.09.14 в 09:48 0
	Це справді дивно. Хоча Гаррі очікував на професора Хогвартсу,котрий зявиться і махне магічною паличкою і ось вона-магія. Ця дивна впевненість не могла вистояти перед фактами,що доводили всю несправжність магії і не мала попередніх відмазок до того чому не зявився професор, і якби й з'явився, то не виключено,що єдине, що міг би він робити так це згинати ложки. translatorOK23 23.09.14 в 10:02 0 І ще ця дивна впевненість. Гаррі збагнув, що він очікує... так, очікує, що професор Хогвартсу покажеться, махне чарівною паличкою і зявиться магія. Ця дивна впевненість навіть не намагалася вберегтись від фальсифікації - не намагался знайти виправдання, чому професор може не зявитися чи тому, що якщо він зявиться, то буде здатний тільки гнути ложки. Aolla_Wanderlitt 30.01.15 в 10:13 0
	'Звідки беруться ці дивні припущення?- Гаррі моделював думки?- Чому я вірю і в що?" translatorOK23 23.09.14 в 10:07 0 - Звідкіля ж ти виникло, маленьке, дивне передбачення? - Гаррі моделював думку. - Чому я вірю в те, у що я вірю? Aolla_Wanderlitt 30.01.15 в 10:17 0
	Зазвичай Гаррі гарно вправлявся із такими питаннями, але саме в цій ситуації він не мав і гадки над чим мізкував його розум. translatorOK23 23.09.14 в 10:09 0
	Гаррі уявно струснув плечима. Плоска металева пластина дозволяє штовхати двері,а ручка-відчиняти і все що залишається робити у випадку із випробувальною гіпотезою -це протестувати її. translatorOK23 23.09.14 в 10:14 0
	Він взяв прим'ятий аркуш паперу і почав писати: translatorOK23 23.09.14 в 10:15 0
	Шановна Пані Директорко! translatorOK23 23.09.14 в 10:16 0

Следующая страница →