Harry Potter and the Methods of Rationality / Гаррі Поттер і методи раціонального мислення: Глава 2. Для мене правда - брехня

#include "stddisclaimer.h"

romul_2_ 25.01.15 в 16:52

"Звичайно ж це була моя провина. Тут більше немає нікого, хто міг би бути відповідальним за будь-що".

romul_2_ 25.01.15 в 15:08

"Щоб прояснити ситуацію," мовив Гаррі, "Тату, якщо професор здійме тебе у повітря, і ти будеш впевнений, що не з’єднаний із жодними дротами, це стане більш ніж очевидно. В такому разі ти точно не станеш заперечувати існування магії. Це було б нечесно. Якщо хочеш - скажи, і ми доведемо це у іншому експерименті."

romul_2_ 25.01.15 в 15:22

Батько Гаррі, професор Майкл Веррес-Еванс закотив очі. "Добре, Гаррі".

romul_2_ 25.01.15 в 15:30

"Тепер ти, мам. Твоя теорія полягає в тому, що професору все вдасться, в іншому разі ти визнаєш свою неправоту. І ні слова про те, що магія не працює, коли люди ставляться до неї скептично, і будь-що в цьому роді".

romul_2_ 25.01.15 в 15:34

Заступник директора Мінерва Макгонагал слідкувала за Гаррі з певним відчуттям подиву. Чорна мантія, гострокінечна шляпа - вона виглядала як справжня відьма, але розмовляла з шотландським акцентом та офіційним тоном, що зовсім не пасувало її зовнішності. З першого погляду її ось-ось видасть злісний сміх та звичка варити зілля з немовлят, але все враження сходило нанівець, варто було їй мовити слово. "Цього буде досить, Містере Поттер?" запитала Макгонагал. "Можемо починати демонстрацію?"

romul_2_ 25.01.15 в 15:43

"Достатньо? Не впевнений", відповів Гаррі. "Але, в крайньому разі, це допоможе. Продовжуйте, заступник директора".

romul_2_ 25.01.15 в 15:45

"Можна просто Профессор", сказала вона. "Вінгардіум Левіоса".

romul_2_ 25.01.15 в 15:46

Гаррі подивився на батька.

romul_2_ 25.01.15 в 15:48

"Гм".

romul_2_ 25.01.15 в 15:48

Батько глянув на нього і відповів ехом: "Гм".

romul_2_ 25.01.15 в 15:49

Далі Професор Веррес-Еванс обернувся на професорра МакГонагал. "Досить, можете опустити мене на землю".

romul_2_ 25.01.15 в 15:51

Батько повільно опустився на підлогу.

romul_2_ 25.01.15 в 15:52

Гаррі наїжачив волосся. Можливо, справа в тому, що він завше був переконаний, але.."Не знаю чому, але я не надто здивований", мовив Гаррі, "як для події з такою малою вірогідністю". Гаррі замовк. Мама, відьма, і навіть його батько знову дивились на нього тим поглядом. "Я маю на увазі, що все, у що ти колись вірив - виявилось брехнею".

romul_2_ 25.01.15 в 15:58

Насправді ж, це повинно було б мати більший резонанс. Мозок Гаррі мав би зараз перебирати силу-силенну гіпотез про всесвіт, які б усіляко б заперечували те, що відбулося. Натомість, на думку приходило лише: "Ну що ж, на моїх очах Хогвартський професор здійняв твого батька у повітря, і що тепер?"

romul_2_ 25.01.15 в 16:08

Відьма доброзичливо їй посміхнулася, виглядаючи досить розважливо. "Не бажаєте продовжити демонстрацію, містере Поттер?"

romul_2_ 25.01.15 в 16:13

"Не обов’язково," відповів Гаррі. "Ми провели достатньо переконливий експеримент. Але.." Гаррі завагався. Він не міг стриматись від спокуси. Насправді, за певних обставин, йому не варто було б стримуватись. Допитливість в тому випадку була б доречною. "Які ще експерименти ви могли б показати?"

romul_2_ 25.01.15 в 16:18

Професор МакГонагал обернулась у кішку.

romul_2_ 25.01.15 в 16:18

Гаррі відскочив назад так швидко, що спотикнувся через стопку книг і досить звучно впав на підлогу. Вчасно не виставивши руки, він приземлився на плече, і тепер відчував ниючий біль

romul_2_ 25.01.15 в 16:23

Водночас, маленька кішка знову стала жінкою в мантії. "Вибачаюсь, містере Поттер," щиро мовила відьма, хоч губи її ледве-ледве посміхались. "Варто було вас попередити."

romul_2_ 25.01.15 в 16:26

У Гаррі перейняло дух. Він крикнув: "Як??!! Як ви це зробили???"

romul_2_ 25.01.15 в 16:42

"Всього лишень трансфігурація," заспокоїла Мінерва МакГонагал. "А точніше, тваринна трансфігурація".

romul_2_ 25.01.15 в 16:43

"Ви обернулись у кішку! В маленьку кішку! Та ви ж порушили закон збереження енергії! Це не якесь собі умовне правило, це виражається квантом Гамільтона! Заперечення просто нищить усіляку унітарність, і ми отримуємо сигнали, які перевищують швидкість світла! До того ж, кіт - це СКЛАДНА ІСТОТА! Людський мозок не може просто уявити усю сутність кота, включаючи і біохімію процесів, і анатомію, і неврологію! Як можна мислити так само з мізками котячого розміру, а?"

romul_2_ 25.01.15 в 16:50

Професор МакГонагал ще більше посміхалась. "Магія".

romul_2_ 25.01.15 в 16:50

"Магії недостатньо для цього! Треба бути богом, щоб..."

romul_2_ 25.01.15 в 16:51

МакГонагал кліпнула очима. "Мене так називають уперше."

romul_2_ 25.01.15 в 16:52

Погляд Гаррі розсіявся, щойно його мозок почав підраховувати збитки. Уся ідея єдиного всесвіту, який підкорявся математичним законам пішла коту під хвіст. Три тисячі років люди з маленьких клаптиків складали загальну картину світу, дізнавались, що музика планет звучить так само, як падаюче яблуко, шукали істинно універсальні закони, для яких не може бути винятків, і які, приймаючи математичну форму керували найменшими частками..До того ж розум - це мозок, який складається з нейронів, а мозок - це особистість.

romul_2_ 25.01.15 в 17:00

А потім жінка перетворюється у кішку, і ось тобі.

romul_2_ 25.01.15 в 17:01

У Гаррі були тисячі питань, але поставив одне: " Що то за словосполучення таке, Вінгардіум Левіоса? Хто його придумав, школярі якісь?"

romul_2_ 25.01.15 в 17:04

"Досить, Поттере", рішуче мовила МакГонагал, проте в її очах сяяла посмішка. "Якщо хочеш дізнатись про магію більше, варто детальніше поговорити про вступ до Хогвартсу."

romul_2_ 25.01.15 в 17:07