(Charlaine Harris)Шарлин Харрис-Мертвым сном / Шарлін Харріс -Мертвим сном: Пролог

Шарлін Харріс. Мертвим сном

Asabela 05.04.11 в 17:07

Сумніваюсь, що вони коли-небудь прочитають мою книгу. Але тим не меньше я присвячую її всім тренерам - з бейзболу, футболу, волейболу, англійського футболу, - хто трудився довгі роки, часом абсолютно безоплатно, щоб розвинути спортивні якості моїх дітей і розвинути їм розуміння Гри. Господь, благослови усіх вас, і велике дякую від однієї з матусь, які незмінно стирчали на трибунах, незважаючи на холод, спеку, дощ і москитів.

Asabela 05.04.11 в 17:13

Хоча і до сьогодні я так і не можу зрозуміти, кому потрібні ці вечірні ігри.

(анонимно) 14.04.11 в 13:13

Велика подяка усім вікканкам, які практично засипали мене інформацією - Марії Лімі, Сенділі Ллойд, Холлі Нельсон, Джин Хонц і М. Р. "Мерв" Селларс. Я також хочу виразити вдячність іншим спеціалістам в різних бластях знань: Кевіну Раєру (який більше знає про диких свиней, ніж більшість людей - про своїх вихованців); лікарю Д. П. Лайлу, який консультував мене по медичним запитанням; і, звичайно ж, Доріс Енн Норрис, живій енциклопедії з астрономії.

Julia_McAngel 26.04.11 в 11:53

Вони постачали мені найціннішу інформацію - і якщо в тексті виявляться помилки, то я докладу усіх зусиль, щоб якось звалити вину на них.

Julia_McAngel 26.04.11 в 11:54

Повернувшись додому після денної зміни, я виявила у себе в дверях записку. Стояв кінець грудня, і темніло досить рано. Я зробила висновок, що мій колишній приятель Білл Комптон, чи просто вампір Білл, як звуть його постійні відвідувачі бару "У Мерлотта", залишив своє послання не більше, ніж годину назад. Він не просинається до темряви.

Julia_McAngel 26.04.11 в 11:58

Я не бачила Білла вже тиждень - з тих пір, як ми розлучилися. Прощання було не з легких, і зараз, побачивши ім'я на конверті, я знову відчула себе нещасною. Ви ймовірно, подумаєте, що мені в мої двадцять шість не доводилося переживати розриву з молодою людиною.

Asabela 24.05.11 в 17:05

І матимете рацію.

Asabela 24.05.11 в 17:06

Дівчата з дивацтвами, такі як я, звичайно не привертають уваги нормальних хлопців. А цього добра мені хватало - з тих пір, як пішла до школи тількі і чую, що "у Сью з головою не все гаразд".

Asabela 24.05.11 в 17:07

І це теж правда.

Asabela 24.05.11 в 17:08

Звичайно, в барі всяке бувало. Я досить гарненька, і п'яні хлопці схильні прощати мої примхи і постійну ніби приклеєну посмішку.

Asabela 24.05.11 в 17:09

Але тільки з Біллом у мене зав'язалися близькі сотсунки. Ось чому я так важко переживала розрив.

Asabela 24.05.11 в 17:10

З листом у руках я пройшла на кухню. Як була - в пальто, зняв лише рукавички, - сіла на старий подряпаний стіл і тільки тоді розкрила конверт.

Asabela 24.05.11 в 17:12

"Дорога Сьюки, я хотів би зайти і поговорити, коли ти трохи оговтатаєшься від неприємностей, що стались цього місяця ».

Asabela 24.05.11 в 17:14

«Неприємності» ... Я б сказала - повна дупа! Садна в кінці кінців затягнулися, але ось коліно, як і раніше болить на холоді, і боюся, що це назавжди. Всі перераховані болячки я отримала, визволяючи свого невірного коханого, виловленого купою вампірів під проводом його колишньої подруги Лорени. І я все ще не можу осягнути, що змусило Білла стрімголов кинутися в Міссіссіппі на перший її поклик.

Asabela 24.05.11 в 17:36

«Думаю, у тебе чимало питань з приводу того, що сталося»

Asabela 24.05.11 в 17:38

Так, чорт забирай!

Asabela 24.05.11 в 17:38

«Якщо ти згодна поговорити наодинці, підійди до передніх дверей і впусти мене».

Asabela 24.05.11 в 17:43

Ух ти! А я й не бачила нікого біля входу.

Asabela 24.05.11 в 17:43

З хвилину я вагалася. Потім, хоч колишньої довіри до Біла у мене більше не було, все ж таки вирішила, що він не може заподіяти мені фізичної шкоди. Тому пройшла через весь будинок до дверей, відчинила її і сказала:

Asabela 24.05.11 в 17:44

- Добре, заходь.

Asabela 24.05.11 в 17:44

Він тут же показався з-за дерев, що оточували галявину, на якій стояв мій старий будинок. При вигляді знайомої широкоплечої фігури серце болісно стислося. Життя на фермі не давала жирку зав'язуватися на талії - Білл скоріше був сухорлявим. А роки, проведені в армії конфедератів, аж до смерті у 1867 році, зробили цього хлопця жорстким і міцним. Його ніс так і просився на грецьку вазу. Коротко стрижені каштанове волосся, темні очі.

Asabela 24.05.11 в 17:47

Білл нітрохи не змінився з дня нашої останньої зустрічі. Таким він і залишиться назавжди. Кілька секунд він коливався біля порога, але у нього було запрошення. Так що я посторонилася, а Білл пройшов в мою чистеньку вітальню зі старою зручною меблею.

Asabela 24.05.11 в 17:48

- Спасибі, - сказав він своїм тихим, вкрадливим голосом, від якого у мене солодко защеміло внизу живота. Багато чого у нас вийшло не так, але тільки не в ліжку. - Я хотів поговорити з тобою до від'їзду.

Asabela 24.05.11 в 17:48

- І куди ти збираєшся? - Запитала я якомога спокійніше.

Asabela 24.05.11 в 17:48

- У Перу. Наказ королеви.

Asabela 24.05.11 в 17:49

- Як і раніше трудишся над своєю ... е-е ... базою даних? - Я слабо розбиралася в комп'ютерах. Білл ж, на відміну від мене, чимало потрудився, щоб стати асом у цій справі.

Asabela 24.05.11 в 17:49

- Так, там є ще над чим попрацювати. Треба зустрітися з одним дуже старим вампіром з Ліми. Він зібрав дуже багато відомостей про нашу расу на своєму континенті, треба буде все це обговорити. Ну і, само собою, огляну пам'ятки, раз вже опинюся біля них.

Asabela 24.05.11 в 17:49

Як привітній господині мені належало запропонувати Біллу пляшечку штучної крові, але я подавила в собі це бажання.

Asabela 24.05.11 в 17:50

- Сідай, - кивнула я на диван, сама влаштовуючись у сусідньому кріслі. Потім повисла тиша, в якій ще гостріше відчувалася моя втрата.

Asabela 24.05.11 в 17:51

- Як Бубба? - Нарешті запитала я.

Asabela 24.05.11 в 17:51

- Він зараз у Новому Орлеані, - повідомив Білл. - Час від часу королева бажає його бачити. До того ж в останній місяць Бубба так надокучив тут, що йому корисно побути де-небудь ще. Він скоро повернеться.

Asabela 24.05.11 в 17:51

Всі знають Буббу в обличчя, сплутати його з ким-небудь неможливо. На жаль, його «обернення» пройшло не занадто успішно. Напевно, служителю моргу, який з нагоди виявився вампіром, слід було б проігнорувати іскру життя в бідоласі. Але оскільки він був великим шанувальником творчості того, ким був Бубба за життя, йому було важко боротися зі спокусою. І ось тепер все співтовариство південних вампірів в'ється навколо Бубба і намагається заховати його від погляду громадськості.

Asabela 24.05.11 в 17:53

Знову мовчання. Я збиралася, повернувшись з роботи, скинути свою уніформу, влізти в улюблений халат і посидіти перед телевізором з піцою «Фрешетт» під рукою. Безглуздий, звичайно, план, зате мій. Тепер же замість цього я стирчала тут і страждала.

Asabela 24.05.11 в 17:53

- Якщо ти хотів щось мені сказати, - подала я голос, - то зараз саме час.

Asabela 24.05.11 в 17:53

Білл задумливо кивнув.

Asabela 24.05.11 в 17:54

- Мені треба все пояснити, - промовив він, зціпивши руки на колінах. - Ми з Лорен ...

Asabela 24.05.11 в 17:54

Я мимоволі відшахнулась. Не бажаю чути це ім'я! Він свалив від мене заради Лорени.

Asabela 24.05.11 в 17:54

- Але я повинен тобі розповісти! - Голос Білла звучав майже сердито. Здавалося, він зараз схопить і струсне мене. - Дай мені можливість.

Asabela 24.05.11 в 17:55

Я впоралася з собою і безнадійно махнула рукою.

Asabela 24.05.11 в 17:55

- Коли вона покликала мене в Джексон, я змушений був поїхати, тому що не міг відмовитися.

Asabela 24.05.11 в 17:55

Мої брови скептично поповзли вгору. Все це я вже чула раніше. Слід, мабуть, розуміти це як «Я втратив самоконтроль» або «В той момент справа здавалася таким вартим. І взагалі, я думав не головою, а ... »

Asabela 24.05.11 в 17:56

Ми стали коханцями давним-давно, - продовжував Білл. - Ерік, напевно, розповідав тобі, що романи між вампірами бувають бурхливими, але недовгими. Але він напевно промовчав про те, що саме Лорена була вампіром, який «обеернув» мене.

Asabela 24.05.11 в 17:57

- На темну сторону? - Уїдливо зауважила я і прикусила язика. Це був не привід для жартів.

Asabela 24.05.11 в 17:57

- Так, - серйозно підтвердив Білл. - І після того ми залишилися разом, що досить незвичайно.

Asabela 24.05.11 в 17:57

- Але ти ж порвав з нею ...

Asabela 24.05.11 в 17:57

- Так, приблизно вісімдесят років тому. У якийсь момент ми відчули, що на дух не переносимо один одного. З тих пір я Лорени не бачив, хоча чутки про її справи, звичайно ж, доходили.

Asabela 24.05.11 в 17:58

- Ще б пак! - Знизала плечима я.

Asabela 24.05.11 в 17:58

- Але я як і раніше повинен був підкорятися її закликів. Це абсолютний імператив. Коли твій ініціатор кличе, ти зобов'язаний відгукнутися. - У голосі Білла чулися вимогливі нотки.

Asabela 24.05.11 в 17:58

Я кивнула на знак того, що все розумію, хоча сама була в цьому далеко не впевнена.

Asabela 24.05.11 в 17:58