(Charlaine Harris)Шарлин Харрис-Мертвым сном / Шарлін Харріс -Мертвим сном: 1 розділ
| Русский оригинал | Перевод на украинский | |
|---|---|---|
Сожалеем, но текст оригинала доступен только зарегистрированным пользователям. |
Розділ 1 Maksymiv 24.05.11 в 18:24 |
|
|
Нарешті завершилася бурхлива новорічна вечірка у барі "У Мерлотта". Хоч і власник закладу Сем Мерлотт попросив всіх офіціанток вийти в цю ніч, залишилися ми троє - Холлі, Арлена і я. Чарлсі Тутен заявила, що вже дуже стара для такого випробовування. У Даніель були на цю ніч великі плани в компанії її знайомого. А нова робітниця збиралася приступити до своїх обов'язків лише через пару днів. Щодо мене, Арлени і Холлі, то, здається, зайві гроші були нам важливіші за вільний час. Maksymiv 24.05.11 в 18:29 |
||
|
Чесно кажучи, у мене і так не було інших планів. У Мерлотта я принаймі вписувалася у обстановку. Свого роду призначення. Maksymiv 24.05.11 в 18:34 |
||
|
Я підмітала гори конфетті і благала себе не бурчати на рахунок цієї чудової ідеї шефа. Коментарів тут не потрібно. Навіть звичайний добродушний Сем, здається, з ніг валився від втоми. Але залишати весь цей безпорядок на Террі Бельфлера було б несправедливо, але, чесно кажучи, прибирання - його безпосередній обов'язок. Maksymiv 24.05.11 в 18:38 |
||
|
Сем підрахував і поклав у пакети виручку, щоб відправити на нічний депозит у банк. Вигляд у нього був стомлений, але щасливий. Maksymiv 24.05.11 в 18:40 |
||
|
Він поклацав мобільним телефоном: Maksymiv 24.05.11 в 18:41 |
||
|
Кенія? Ти готова провести мене до банку? Гаразд, зустрінемося через хвилину біля парадного входу. Maksymiv 24.05.11 в 18:43 |
||
|
Кенія була міліціонером, частенько по ночам супроводжувала Сема, особливо після таких вечірок, як сьогодні. Maksymiv 24.05.11 в 18:44 |
||
|
Моя власна виручка також приємно мене здивувала. Я заробила купу грошей на чайових, напевно, доларів триста, якщо не більше - і кожний пенс був мені дуже до речі. Не будь я настільки втомленою, мене б, напевно, здорово гріла думка про те, що скоро я повернуся додому і перерахую свої грошики. Але на жаль - шум і хаос вечірки, нескінченна метушня між стійкою бару і роздавальною, а також моторошна какофонія,яка панувала в мізках відвідувачів - все це довело мене до повної знемоги. Ближче до завершення чужого свята у мене не вистачало сил навіть тримати власний ментальний захист, і купа чужих думок безперешкодно просочувалася в мою бідну голову. semenovanadia 31.03.12 в 18:24 |
||
|
Бути телепатом зовсім нелегко. І більшою мірою невсело. Julia_McAngel 05.12.11 в 23:10 |
||
|
Сьогоднішній вечір виявився навіть гірше звичайного. Не тільки старожили бара, але і всі відвідувачі знали мене вже багато років. До того ж обстановка розсташовувала до фривольності. В результаті я дізналась багато такого, чого вони не розповіли б навіть під страхом смертельної кари. VovaDigital 01.12.13 в 15:16 |
||
|
– Чув, твій дружок звалив в Південну Америку, – заговорив продавець автомобілів Чак Бичем, злобно поблискуючи очима. – Тебе либонь буде дуже самотньо без нього? VovaDigital 01.12.13 в 15:21 |
||
|
– Розраховуєш зайняти його місце, Чак? – вліз хлопець, сидівший поруч у стійки. Обидва реготали (типу «між нами, хлопцями, кажучи»). VovaDigital 01.12.13 в 15:24 |
||
|
- Ні, Террел, - відмовився перший. - Мене не цікавлять вампірські об'їдки. liza_mazur 08.12.13 в 15:18 |
||
|
- Або ви будете пристойно поводитись, або одразу ж будете за дверима, - спокійно попередила я. Спиною я відчувала тепло і знала, що Сем Мерлотт поглядає на відвідувачів, що розгулялись. liza_mazur 08.12.13 в 15:20 |
||
|
- Якісь проблеми? - поцікавився він. semenovanadia 31.03.12 в 18:19 |
||
|
- Та ні, Сем. Вони як раз хотіли вибачитись, - відповіла я, не відводячи погляду від хлопців. liza_mazur 08.12.13 в 15:21 |
||
|
- Вибач, Сьюкі, - пробурмотів Чак, а Террел потряс своєю дурноватою головою в знак солідарності. liza_mazur 08.12.13 в 15:24 |
||
|
Я кивнула і зайнялась іншими замовленнями. Покидьки! Їм все-таки вдалось мене зачепити! liza_mazur 08.12.13 в 15:26 |
||
|
Що, власне, і було їхньою метою. liza_mazur 08.12.13 в 15:26 |
||
|
Серце у мене защеміло. liza_mazur 08.12.13 в 15:26 |
||
|
Я сподівалась, що більшість мешканців Бон Темпс не знали про наше з Біллом розставання. Адже базікати про свої особисті справи було не в його звичках. А про мене і казати нічого. Звичайно, Арлена і Тара щось знали. Тому що неможливо приховувати від своїх найкращих подруг той факт, що твій хлопець кинув тебе. Довелось ввести їх в курс справи - звичайно, приховуючи ряд деталей (наприклад, смерть розлучниці. Якій я, чесно кажучи, ніяк не могла допомогти. Чесно.) Тому всі доброзичливці, що хотіли обговорити зі мною цю "новину", мали не найкращі наміри. liza_mazur 08.12.13 в 15:33 |
||
|
Останній раз, не враховуючи прощального візита, я бачила Білла, коли повертала йому комп'ютер з дисками. Пам'ятаю, я приїхала в сутінках і пробула перед будинком зовсім недовго. Просто виставила водостійкий ящик з його барахлом на ганок. Коли машина від'їжджала, двері відкрились і Білл вийшов, але я не зупинилась. liza_mazur 08.12.13 в 15:37 |
||
|
Озлоблена жінка передала б матеріали шефу Білла - Еріку. Слабка жінка залишила б диски разом з комп'ютером в своєму домі, де їх залишив на зберігання власник, зазделегідь відмовивши Біллу (а водночас і Еріку) запрошення і тим самим закривши доступ. Я з гордістю сказала собі, що не є ні тою, ні тою. liza_mazur 08.12.13 в 15:44 |
||
|
Чітко кажучи, Білл міг би найняти людей, щоб ті ввірвались в мій дім і винесли його речі. Хоча навряд чи він на це пішов би... Я знала, що диски дуже важливі - якби вони зникли, не тільки Біллу, але і Еріку загрожували б великі неприємності. І вирішила спростити ситуацію. В мене, звичайно, є характер, і, можливо, поганий характер, який створює проблеми, але... Я не злопам'ятна. liza_mazur 08.12.13 в 16:21 |
||
|
Арлена навіть вважає, що я занадто гарна, собі на шкоду. Але я з нею не згодна. (Ось Тара так не думає, напевно, вона знає мене краще). Я усвідомлювала те, що за сьогоднішній вечір Арлена, мабуть, неодноразово чула про від'їзд Білла. Принаймні, протягом тих двадцяти хвилин, коли знущалися Чак і Террел, вона пару разів підійшла, щоб втішливо поплескати мене по плечу. atlantix 15.02.14 в 01:39 |
||
|
- Насправді цей холодний покидьок тобі зовсім не потрібний, - прошепотіла вона мені. - Ну поміркуй сама, що хорошого він для тебе зробив? atlantix 15.02.14 в 01:40 |
||
