Марк Леви-Семь дней творения / Марк Леві-Сім днів творення: День другий

ДЕНЬ ДРУГИЙ

Матильда прокинулася на світанку.

Marikka 10.03.11 в 18:39

Вночі її перевезли в палату, де вона вже почала нудьгувати.

Marikka 10.03.11 в 18:40

Ось уже, п'ятнадцять місяів, надактивність була її єдиними ліками для виведення шлаків колишнього життя, в якій над нею ледь не взяв верх шкідливий коктейль з відчаю і наркотиків.

Marikka 10.03.11 в 18:42

Неон, похрустуючий в неї над головою, нагадував про довгі години абстиненції, коли всі її нутро-роздирав нестерпний біль.

Marikka 10.03.11 в 18:45

Вона пригадала дні пекла Данте, коли Софії, яку вона називала своїм ангелом-охоронцем, доводилося тримати її руки.

Maraboo 27.04.11 в 13:52

Для того, щоб вижити, вона спричиняла собі гострого тілесного болю, готова була спустити з себе шкіру, вигадуючи нові рани як покарання за колишні заборонені насолоди.

Maraboo 27.04.11 в 13:54

Вона ще відчувала іноді потилицею поколювання в місцях гематом – наслідок багатьох ударів, які вона наносила сама собі ночами, залишаючись наодинці зі своїми нестерпними стражданнями.

Maraboo 27.04.11 в 13:58

Усередині ліктьового згину були ознаки спокути: сліди ін’єкцій тиждень за тижнем ставали все менш помітними.

Maraboo 27.04.11 в 13:59

Відверто зяяло тільки одна фіолетова пляма на вені, що випирала, - нагадування про браму, у яку вона впустила повільну смерть.

Maraboo 27.04.11 в 14:01

Двері відчинилися, Матильда побачила Софію.

Maraboo 27.04.11 в 14:02

– Здається, я вчасно, - сказала та і поставила на нічний столик букет піонів.

Maraboo 27.04.11 в 14:03

– Я бачила вираз твого обличчя, коли заходила.

Maraboo 01.06.11 в 10:47

Стрілка твого морально барометру вже зсувалася до «негайно», а потім сталася би буря.

Maraboo 03.06.11 в 07:54

Піду попрошу в сестер вазу.

Maraboo 01.06.11 в 10:48

– Залишися зі мною, - попросила Матильда сірим голосом.

Maraboo 01.06.11 в 10:51

– Півонії такі само нетерплячі, як і ти, їм потрібно багато води.

Maraboo 01.06.11 в 10:52

Не ворушися, я зараз.

Maraboo 01.06.11 в 10:52

Залишившись на самоті, Матильда втупилася на квіти, погладила здоровою рукою шовковисті пелюстки.

Maraboo 01.06.11 в 10:53

Вони були схожі на дотик на котячу шерсть, а Матильда обожнювала кішок... Софія обірвала її мрії, повернувшися з повним відерцем.

Maraboo 01.06.11 в 10:54

– Це все, що в них знайшлося.

Maraboo 01.06.11 в 10:54

Нічого, ці квіти не потерпають від снобізму.

Maraboo 01.06.11 в 10:55

– Мої улюблені!
– Я знаю.

Maraboo 01.06.11 в 10:56

– Як тобі вдалося відшукати їх у цю пору року?
– Секрет!
Софія подивилася на загіпсовану ногу подруги, потім на шину, що робила її руку нерухомою.

Maraboo 01.06.11 в 10:57

Матильда впіймала її погляд.

Maraboo 01.06.11 в 10:58

– Що там насправді трапилося? Я майже нічого не пам’ятаю.

Maraboo 01.06.11 в 10:58

Спочатку ми розмовляли, потім ти піднялася, я залишилася сидіти – і все, далі чорна діра.

Maraboo 01.06.11 в 11:00

– Випадковість, витік газу у підвісній стелі службового приміщення.

Maraboo 01.06.11 в 11:01

Як довго ти повинна тут залишатися?
Лікарі погодилися б виписати Матильду вже наступного дня, якщо б у неї були кошти, щоб викликати лікаря додому, а стан дозволяв би самостійно пересуватися.

Maraboo 01.06.11 в 11:02

Побачивши, що Софія збирається піти, Матильда розплакалася.

Maraboo 01.06.11 в 11:03

– Не залишай мене тут, від цього запаху дезінфекції я сходжу з розуму. Я заплатила сповна, клянуся! Більше цього зі мною не трапиться.

Maraboo 01.06.11 в 11:05

Я так боюся знову підсісти, що не ковтаю заспокійливе, яке мені належить пити, а тільки роблю вигляд.

Maraboo 01.06.11 в 11:06

Знаю, я для тебе тягар, але витягни мене звідси, Софія, витягни негайно!
Софія повернулася до ліжка подруги і погладила її чоло, позбавляючи від судорог відчаю.

Maraboo 01.06.11 в 11:08

Вона пообіцяла зробити усе й негайно, щоб знайти вихід, і знову відвідати її пізно ввечері.

Maraboo 01.06.11 в 11:09

Залишивши шпиталь, Софія попрямувала до доків: на неї чекав насичений день.

Maraboo 01.06.11 в 11:10

Час минав швидко: завдання завданням, але вона не могла собі дозволити забути про своїх підопічних.

Maraboo 01.06.11 в 11:11

Зараз вона збиралася завітати до старого друга-волоцюги.

Maraboo 01.06.11 в 11:12

Джуелс залишив світ, не зазначивши шлях, що привела його під арку № 7, яка служила йому більш-менш постійним притулком. Життя зіграло з ним декілька жорстоких жартів.

Maraboo 01.06.11 в 11:14

Скорочення персоналу поставило крапку на його кар’єрі.

Maraboo 01.06.11 в 11:15

Простий лист повідомляв, що він більше не служить у великій компанії, яка була для нього всім.

Maraboo 01.06.11 в 11:19

У п’ятдесят вісім людина ще дуже молода… нехай косметичні фірми клянуться, що у шістдесят років усе життя ще попереду, треба тільки більше турбуватися про свою зовнішність, навіть їхні служби персоналу впевнені у зворотному й відповідним чином поводяться зі своїми робітниками.

Maraboo 01.06.11 в 11:24

Так Джуелс Мінскі став безробітним.

Maraboo 01.06.11 в 11:24

Співробітник служби безпеки відібрав у нього перепустку біля входу у будівлю, у якій він проводив більше часу, ніж удома.

Maraboo 01.06.11 в 11:25

Не кажучи ані слова, людина у формі провела його до робочого столу.

Maraboo 01.06.11 в 11:26

Під безмовними поглядами колишніх колег Джуелс квапливо зібрав свої речі.

Maraboo 01.06.11 в 11:27

Похмурим дощовим днем він відправився додому з жалюгідною картонною коробкою під пахвою.

Maraboo 01.06.11 в 11:28

Так закінчилися тридцять два роки його чесною служби.

Maraboo 01.06.11 в 11:29

Життя Джуелса Мінскі – статистика, закоханого у прикладну математику, - легко вкладалася у найпростіші арифметичні дії: додавання уікендів, присвячених роботі у збиток нормального життя; ділення на користь влади наймачів (усі службовці пишалися тим, що на них працюють у поті чола, усі складали одну велику родину, де кожен грав відведену йому роль і не зазіхав на щось більше); множення принижень та ідей, проігнорованих незаконними вершителями доль; нарешті віднімання права гідно завершити трудовий шлях.

Maraboo 01.06.11 в 11:37

Подібно до квадратури кола, існування Джуелса зводилося до рівняння з неймовірних несправедливостей.

Maraboo 01.06.11 в 11:39

У дитинстві Джуелс полюбляв вештатися поруч зі смітником металобрухту, де відправлялися під жахливий прес остови старих автомобілів.

Maraboo 01.06.11 в 11:40

Відганяючи думки про самотність, він часто уявляв собі життя молодого багатого службовця, що перекреслив його життя й відправив його на смітник.

Maraboo 01.06.11 в 11:45