The Fault In Our Stars / Помилки наших зірок: Частина 3

← →
Русский оригинал Перевод на украинский

Сожалеем, но текст оригинала доступен только зарегистрированным пользователям.

Тієї ночі я довго не лягала спати, читая Ціну світанку ( обережно, спойлер: ціна світанку - це кров). Це було не Вище страждання, але головний герой, старший сержант Макс Хаос, був цілком прийнятний, якщо не звертати увагу на те, що за 284 сторінки він вбив, за моїми підрахунками, не менше 118 особин.

ZuZa10 02.05.14 в 20:58

0

Так що вранці четверга я встала пізно. В маминих правилах було ніколи не будити мене, тому що одною з вимог для Професійного хворого - це багато спати, і я спочатку дуже здивувалася, коли прокинулась від доторку її рук на моїх плечах.

ZuZa10 02.05.14 в 21:03

0

- Майже десять, - сказала вона.

ZuZa10 02.05.14 в 21:03

0

- Сон бореться з раком, - сказала я. - Я довго читала.

ZuZa10 02.05.14 в 21:04

0

- Це, напевно, була особлива книга, - помітила вона, вставая на коліна поряд з ліжком і відгвинчуюючи мене від величезного прямокутного кисневого концентратора, якого я називала Філіп, тому що він виглядав як Філіп.

ZuZa10 02.05.14 в 21:07

0

Мама при'єднала мене до портативного балона і нагадала, що в мене заняття.

ZuZa10 02.05.14 в 21:08

0

- Це той хлопець дав тобі? - спитала вона з нізвідки.

ZuZa10 02.05.14 в 21:08

0

- Під цим ти маєш на увазі герпес?

ZuZa10 02.05.14 в 21:09

0

- Ну ти і шуткуєш, - сказала мама. - Книга, Хейзел. Я маю на увазі книгу.

ZuZa10 02.05.14 в 21:09

0

- Так, він дав мені її.

ZuZa10 02.05.14 в 21:09

0

- Я бачу, що він тобі подобається, - сказала вона, піднімая брови, наче це зауваження потребувало якогось особливого материнського інстинкту. Я знизала плечима. - Я ж казала, що Группа підтримки рано чи пізно піде тобі на користь.

ZuZa10 03.05.14 в 18:33

0

- Ти зовні чекала весь час?

ZuZa10 03.05.14 в 18:34

0

- Так. Я взяла з собою деяку паперову роботу. Ну що ж, юна леді, час починати день.

ZuZa10 03.05.14 в 18:35

0

- Ма. Сон. Рак. Боротьба.

ZuZa10 03.05.14 в 18:35

0

- Я знаю, люба, але тобі потрібно на заняття. І потім сьогодні ж... - тріумфування в маминому голосі було очевидним.

ZuZa10 03.05.14 в 18:36

0

- Четвер?

ZuZa10 03.05.14 в 18:36

0

- Ти що, серйозно забула?

ZuZa10 03.05.14 в 18:37

0

- Схоже на те...

ZuZa10 03.05.14 в 18:37

0

- Сьогодні четвер, 29 березня! - вона майже прогорлала з шаленою посмішкою, що прилипла до її обличчя.

ZuZa10 03.05.14 в 18:38

0

- Ти надто збуджена через те, що знаєш дату! - прокричала я у відповідь.

ZuZa10 03.05.14 в 18:39

0

- ХЕЙЗЕЛ! ЦЕ ТВІЙ ТРИДЦЯТЬ ТРЕТІЙ НАПІВ-ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ!

ZuZa10 03.05.14 в 18:40

0

- Оооххх, - зітхнула я. Моя мама була реально любителькою максимізації свят. ЦЕ ДЕНЬ ДЕРЕВА! ХОДІМО ОБІЙМАТИ ДЕРЕВА І ЇСТИ ПИРІГ! КОЛУМБ ПРИВІЗ ВІСПУ ТУЗЕМЦЯМ; МИ ПОВИННІ ВІДСВЯТКУВАТИ ЦЮ ПОДІЮ ПІКНІКОМ! і таке інше. - Ну що ж, щасливого мені тридцять третього Напів-Дня Народження, - сказала я.

ZuZa10 03.05.14 в 18:47

0

- Що ти хочеш робити в свій особливий день?

ZuZa10 03.05.14 в 18:51

0

- Прийти до дому з коледжу і поставити світовий рекорд з числа переглянутих поспіль епізодів Битви шеф-кухарів.

ZuZa10 03.05.14 в 18:52

0

Мама дотягнулася до полиці над моїм ліжком і взяла Синю, блакитного м'якого ведмедя, який в мене з тих часів, як мені було наче року, ще в той час, коли вважалося соціально прийнятним називати друзів за кольором їх шкіри.

ZuZa10 03.05.14 в 18:55

0

-Ти не хочеш сходити в кіно з Кейтлін чи Метом? - вони були моїми друзями.

ZuZa10 03.05.14 в 18:59

0

Непогана ідея.

ZuZa10 03.05.14 в 19:00

0

- Звісно, - сказала я. - Я зателефоную Кейтлін і спитаю, не хоче вона сходити в мол чи щось таке після школи.

ZuZa10 03.05.14 в 19:01

0

Мама посміхнулась, притуляя ведмедя до живота.

ZuZa10 03.05.14 в 19:02

0

-Це все ще круто, ходити в мол? - спитала вона.

ZuZa10 03.05.14 в 19:02

0

- Я дуже пишаюсь незнанням того, що круто, - відповіла я.

ZuZa10 03.05.14 в 19:03

0

★★★

ZuZa10 03.05.14 в 19:03

0

Я написала Кейтлін, прийняла душ, вдягнулась, а потім мама довезла мене до коледжу. Мені потрібно було на лекцію американської літератури, присвяченій Фредеріку Дугласу. Аудиторія була здебільшого порожньою, та і мені не заснути було неймовірно важко. В середині уроку Кейтлін відповіла на мою смс:

ZuZa10 04.05.14 в 15:28

0

Круть. З Напів-Днем! В Каслтоні в 15.32?

ZuZa10 04.05.14 в 15:30

0

У Кейтлін буле соціально наповнене життя, потребуюче похвилинного розкладу. Я відповіла:

ZuZa10 04.05.14 в 15:39

0

Добре. Я буду на фуд-корті.

ZuZa10 04.05.14 в 15:39

0

Мама забрала мене з навчання і відвезла в книжковий магазин, розташований поряд з молом, де я придбала Опівнічні світанки і Реквієм по Хаосу, перші два сиквели на Ціну розквіту, а потім дійшла до величезного фуд-корту і купила дієтичну колу. Було 15.21.

ZuZa10 04.05.14 в 15:46

0

Я читала і поглядала на дітей, які грають на майданчику, обладнаної під піратський корабель. Там був тунель, через який постійно проповзали дві дитини, і вони це робили знову і знову, не втомлюючись, що змісило мене думати про Августа Уотерса і екзистенційно обтяжених штрафних кидках.

ZuZa10 04.05.14 в 16:19

0

Мама також була на фут-корді, одна, сиділа в кутку, де як вона думала, я її не помічу, їла сирно-м'ясний сендвіч і проглядала якісь папери. Напевно, щось медичне. Крізь документи можна було продиратися нескінчено.

ZuZa10 04.05.14 в 16:25

0

Рівно в 15.32 я помітила Кейтлін, впевнено крокуючу повз Вок Хаус. Я підняла руку, вона мене помітила, сяйнула свіжовиправленими білосніжними зубами і попрямувала до мене.

ZuZa10 04.05.14 в 16:44

0

На ній було темно-сіре пальто до колін, яке ідеально на ній сиділо, і темні окуляри, які закривали половину обличчя. Вона підняла їх до маківки, коли нахилилася обійняти мене.

ValerieD 04.05.14 в 17:28

0

– Дорогенька, – промовила вона із неясним британським акцентом. – Як справи?

ValerieD 04.05.14 в 17:29

0

Оточуючі не вважали акцент дивним чи відштовхуючим, просто Кейтлін була надзвичайно витонченою британською світською левицею двадцяти п'яти років, що застрягла у тілі шістнадцятирічної в Індіанаполісі. Всі з цим змирились.

ValerieD 04.05.14 в 17:30

0

– Добре. А в тебе?

ValerieD 04.05.14 в 17:30

0

– Я навіть не знаю. Це дієтична? – я кивнула та дала їй стаканчик. Вона зробила ковток через соломинку. – Як би я хотіла, щоб зараз ти була в школі. Деякі хлопці стали рішуче апетитними.

ValerieD 04.05.14 в 17:32

0

– Та що ти кажеш! А хто ж це? – поцікавилася я. Вона назвала мені імена п'ятьох, із якими ми ходили до початкових та середніх класів, але я не змогла уявити жодного з них.

ValerieD 04.05.14 в 17:33

0

– Останнім часом я зустрічаюсь із Дереком Веллінгтоном, – сказала вона, – але не думаю, що у нас є майбутнє. Він таке дитя. Але досить про мене. Що нового у всесвіті Хейзел?

ValerieD 04.05.14 в 17:34

0

– Та нічого особливого, – відповіла я.

ValerieD 04.05.14 в 17:35

0

– Як здоров'я?

ValerieD 04.05.14 в 17:35

0

– Та наче так само.

ValerieD 04.05.14 в 17:36

0
Минутку...

Следующая страница →