The Fault In Our Stars / Помилки наших зірок: Частина 4
| Русский оригинал | Перевод на украинский | |
|---|---|---|
Сожалеем, но текст оригинала доступен только зарегистрированным пользователям. |
Тієї ночі я пішла спати досить рано, перевдягнувшись в чоловічі боксерки і футболку перед тим, як залізти під ковдру в моє велечезне ліжко, яке було завалене подушками і взагалі слугувало улюбленим місцем в світі. А потім я почала читати Вище страждання в мільйонний раз. ZuZa10 05.05.14 в 17:37 |
|
|
ВС- це книга про дівчину Анну ( від особи якої йдеться розповідь) і іі одноокої мами, професійного садівника, одержиого тюльпанами, і вони живуть нормальним життям нищого середнього класу в маленькому містечку центральної Каліфорнії, доки Анна не отримує рідкісний вид раку. ZuZa10 05.05.14 в 17:46 |
||
|
Але це не книга про рак, тому що книги про рак— повний відстій. Наприклад, в книгах про рак онкохворий засновує благодійний фонд, щоб допомагати боротися з раком, правильно? І це прихильництво до благрдійності нагадує хворому про невід'ємну доброту людства і змушує його/її відчути себе любимим та натхненним, тому що він/вона залишить після себе спадок для виліковування раку. Але у ВС Анна вирішує, що заснувати фонд для боротьби раком будучи хворою раклм попахує нарцисизмом, тому вона відкриває Фонд Анни для хворих раком, які хочуть перемогти холеру. Yana999 05.05.14 в 18:08 Це не книга про рак, тому що книги про рак - повний відстій. Наприклад, в книгах про рак онкологічно хворий засновує благодійний фонд, щоб допомагати боротись з раком, вірно? І ця прихильність благодійності нагадує хворому про невід'ємну доброту людства і змушує його/її відчути себе улюбленим і надхненним, тому що він/вона залишить після себе спадок для виліковування раку. Але в ВС Анна вирішує, що заснувати фонд для боротьби з раком будучи хворою раком пахне нарцисизмом, отож вона відкриває Фонд Анни для хворих раком, які хочуть перемогти холеру. ZuZa10 05.05.14 в 18:08 Але це не книга про рак, тому що книги про рак — повний відстій. Наприклад, в книгах про рак онкологічно хворий засновує благодійний фонд для того, щоб допомогати боротися з раком, вірно? І ця приверженність благодійності нагадує хворому про невід'ємну доброту людства й змушує його/її почувати себе коханими та натхненними, тому що він/вона залише після себе спадщину для виліковування раку. Але у ВС Анна вирішує, що заснувати фонд для боротьби з раком, будучи хворою на рак, здається нарциссизмом, тоді вона відкриває Фонд Анни для хворих раком, які хочуть здолати холеру. Matveika 05.05.14 в 18:21 |
||
|
Також, Анна чесна так, як ніхто інший : на протязі всієї книги вона називає себе побічним ефектом, що повністю правильно. Діти, хворі на рак, насправді є побічним ефектом безжалісної мутації, яка зробила можливим різноманіття життя на землі. В ході розповіді Анні стає все важче, ліки і хвороба змагаються хто швидше її вб'є, а її мама закохується в голландського торговця тюльпанами, якого Анна називає Голландець з тюльпанами. У Голландця з тюльпанами багато грошей і ще більше ексцентричних ідей про те, як вилікувати рак, але Анна думає, що він може бути аферистом, та і взагалі навіть не голландцем, і коли мама і припустимий голландець збираються одружитись, а Анна незабаром починає нове лікування, що включає в себе пирій і малі дози миш'яку, книга закінчується прямо по середині речення. Yana999 05.05.14 в 19:01 |
||
|
Я знаю, що це дуже літератуогн рішення, і , можливо, одна з причин, чкрез які я так люблю цю книгу, але позитивно відкликаються зазвичай про історії, які мають кінець. А якщо вони не можуть закінчитись, то повинні в крайньому випадку безкінечно продовжуватись, як пригоди взводу старшого сержанта Макса Хаоса. Yana999 05.05.14 в 18:50 |
||
|
Я розуміла, що історія мкінчилась, тому що Анна померла чи стала занадто погано себе почувати, щоби писати, і це незакінчене речення мало показати, як життя насправді закінчується і таке інше, але були й інші героїні книги, окрім Анни, і здавалося нечесним, що я ніколи не дізнаюсь, що сталося з ними. Я написала( через його видавця) десятки листів Пітеру Ван Хутену, кожне з яких потребувало розповіді про те, що станеться після кінця історії: чи дійсно Голландець з тюльпанами шахрай, чи вийде мама Анни за нього заміж, що станеться з тупим хом'ячком Анни (якого її мама ненавидить), чи закінчать друзі Анни старшу школу та інше. Але він не відповів на жодне з них. Yana999 05.05.14 в 18:32 Я розуміла, що історія закінчилась, тому що Анна померла чи стала надто погано себе почувати, щоб писати, і це незакінчене речення повинно відобразити, як життя насправді закінчується і все таке, але були і інші герої книги, окрім Анни, і здавалося несправедливим, що я ніколи не дізнаюсь, що сталося з ними. Я написала (через його видавця) десятки листів Пітеру Ван Хайтену, кожне з яких потребувало розповіді про те, що відбудеться після закінчення історії: дійсно Голландець з тюльпанами шахрай, чи одружиться з ним мама Анни, що станеться з дурним хом'ячком Анни ( якого її мама ненавидить), чи закінчать друзі Анни старшу школу, і інше. Але він не відповів ні на одне з них. ZuZa10 05.05.14 в 18:50 |
||
|
ВС було єдиною книгою, яку написав Пітер Ван Хаутен, і все, що було відомо про нього, це те, що після виходу книги він переїхав з Сполучених Штатів в Нідерланди і став наче відлюдником. Я уявляла собі, що він працює над продовженням до свого роману: може, мама Анни і Голландець з тюльпанами одружилися і переїхали в Голландію, намагаючись почати там нове життя. Але пройшло десять років з виходу Вищого страждання, а Ван Хаутен не опублікував навіть посту в блозі. Я не могла жити вічно. ZuZa10 05.05.14 в 18:37 |
||
|
Коли я перечитувала книгу в цю ніч, я постійно відволікалася, уявляя, як Август Вотерс читає ті ж слова, що і я. Я думала, подобаються чи вони йому, чи він відкидає їх як надто претензійні. Я згадала, що обіцяла подзвонити після прочитання Ціни розквіту, знайшла його номер на обкладинці книги і відправила смс: ZuZa10 05.05.14 в 18:28 |
||
|
Рецензія на Ціну світанку: надо багато трупів, надто мало прикметників. Як ВС? ZuZa10 05.05.14 в 18:13 |
||
|
Він відповів хвилиною пізніше: ZuZa10 05.05.14 в 18:14 |
||
|
Як я пам'ятаю, ти обіцяла подзвонити, а не написати. ZuZa10 05.05.14 в 18:14 |
||
|
Отож я подзвонила. ZuZa10 05.05.14 в 18:14 |
||
|
– Хейзел Грейс, – сказав він одразу, як підняв слухавку. ZuZa10 05.05.14 в 18:16 |
||
|
– Тож ти прочитав її? ZuZa10 05.05.14 в 18:17 |
||
|
– Ну, ще ні. 651 сторінка, а в мене було тільки двадцять чотири години. ZuZa10 05.05.14 в 18:18 |
||
|
– Де ти зараз? ZuZa10 05.05.14 в 18:19 |
||
|
– На 453. ZuZa10 05.05.14 в 18:19 |
||
|
– І? ZuZa10 05.05.14 в 18:19 |
||
|
– Я притримаю свою думку до кінця книги. Однак я можу сказати, мені соромно за те, що я дав тобі Ціну розквіту. ZuZa10 05.05.14 в 18:20 – Я притримаю свою думку до кінця книги при собі. Але я може сказати, що мені соромно за те, що я дав тобі Ціну світанку. Matveika 05.05.14 в 18:23 |
||
|
– Не треба. Я вже читаю Реквієм по Хаосу. ZuZa10 05.05.14 в 18:21 |
||
|
– Блискуче довповнення до серії. Ну добре, цей з тюльпанами, він шахрай? Якийсь неприємний тип. ZuZa10 05.05.14 в 18:23 |
||
|
– Без спойлерів, – відповіла я. Matveika 05.05.14 в 18:24 |
||
|
– Якщо він хоч щось, окрім справжнього джентельмена, я йому очі видовблю. Matveika 05.05.14 в 18:25 |
||
|
– Виходить, тобі подобається. Matveika 05.05.14 в 18:26 |
||
|
- Притримую думку! Коли ми зможемо побачитись? ZuZa10 05.05.14 в 19:00 |
||
|
– Точно після того, як ти прочитаєш Вище страждання, – мені подобалось бути недоторканою. ZuZa10 05.05.14 в 19:01 |
||
|
– Тоді я краще покладу слухавку і продовжу читати. ZuZa10 05.05.14 в 19:02 |
||
|
— Точно, — відповіла я, і зв'язок прервався без єдиного слова. Matveika 05.05.14 в 18:28 |
||
|
Фліртувати було чимось новим для мене, але мені сподобалось. ZuZa10 05.05.14 в 19:06 |
||
|
Наступного ранку в мене була лекція в МКК з американської поезії двадцятього століття. Ця старенька-лектор примудрилася проговорити 90 хвили про Сильвію Плат, ні разу не процитувавши ні єдиного її слова. ZuZa10 05.05.14 в 19:08 |
||
|
Коли я вийшла з будівлі, мама вже стояла біля бордюру навпроти нього. Yana999 05.05.14 в 19:11 Коли я вийшла з будівлі, мама вже стояла біля узбіччя навпроти нього. ZuZa10 05.05.14 в 19:11 |
||
|
— Ти що, просто чекала тут весь цей час? — запитала я, коли вона поспішила допомогти мені затягнути візок та балон в авто. Yana999 05.05.14 в 19:15 |
||
|
— Ні, я забрала одяг з чистки та з'їздила на пошту. Yana999 05.05.14 в 19:15 |
||
|
— А потім? Yana999 05.05.14 в 19:17 |
||
|
— У мене з собою була книга, — відповіла вона. Yana999 05.05.14 в 19:18 |
||
|
— І це мені потрібно почати жити, — усміхнулась я, і вона спробувала посміхнутися у відповідь, але вийшло слабкувато. За мить, я запропонувала:— Не хочеш сходити в кіно? Yana999 05.05.14 в 19:21 |
||
|
— Звісно ж. Є щось, що ти хочеш подивитись? Yana999 05.05.14 в 19:22 |
||
|
— Давай зробимо як зазвичай: коли ми просто йдем на найближчий сеанс. Yana999 05.05.14 в 19:24 |
||
|
Вона закрила дверку з мого боку та обійшла авто, щоб сісти на місце водія. Ми доїхали до кінотеатру Каслтон і подивилися фільм в 3D про розмовляючих гризунів. Взагалі-то, було навіть смішно. Yana999 06.05.14 в 12:47 |
||
|
Коли ми вийшли з кінотеатру, я провірила телефон та побачила чотири смс-ки від Августа. Yana999 06.05.14 в 12:48 |
||
|
Скажи, що в моїй копії не вистачає останніх двадцяти сторінок. Yana999 06.05.14 в 12:49 |
||
|
Хейзел Грейс, скажи мені, що це не кінець книги. Yana999 06.05.14 в 12:49 |
||
|
О БОЖЕ ВОНИ ОДРУЖАТЬСЯ ЧИ ЯК О БОЖЕ ЩО ЦЕ Yana999 06.05.14 в 12:50 |
||
|
То що, Анна померла і це кінець? ЖЕСТЬ. Передзвони як зможеш. Надіюсь, все добре. Yana999 06.05.14 в 12:51 |
||
|
Коли ми були вдома, я вийшла на задній двір, сіла в ржавіюче ришітчасте крісло і подзвонила йому. Було хмарно, типова Індіана: погода, яка закриває тебе в чотирьох стінах. Над нашим маленьким заднім двором височіла моя дитяча гойдалка, яка виглядала мокрою та жалкою. Yana999 06.05.14 в 12:57 |
||
|
Август взяв слухавку після третього гудка. Yana999 06.05.14 в 12:58 |
||
|
- Хейзел Грейс, - сказав він. Yana999 06.05.14 в 13:00 |
||
|
- Ну що ж, ласкаво просимо на солодкі тортури читання Вищого... - я зупинилася, коли почула несамовиті ридання на другому кінці проводу. - Ти в порядку? - запитала я. Yana999 06.05.14 в 13:02 |
||
|
— Я чудово, — відповів Август. — Чого не можна сказати про Айзека, який, здається, знаходиться в стадії декомпенсації. — Завивання продовжились.Це було схоже не передсмертні крики пораненої тварини. Гас перевів свою увагу на Айзека: Yana999 05.05.14 в 19:09 |
||
|
— Звісно ж, — сказала я та поклала слухавку. Yana999 05.05.14 в 19:09 |
