Cherise Sinclair - Hour of the Lion / Шеріз Сінклер - Година лева: Глава 2
| Английский оригинал | Перевод на украинский | |
|---|---|---|
Сожалеем, но текст оригинала доступен только зарегистрированным пользователям. |
Наступного дня, Вік скерувала свій старезний джип за поворот і в’їхала в Холодний Струмок. Вона втомлено зітхнула. Між порізами на її спині і ребрах, укус на плечі, її ниюче коліно, і різні удари від Свона… Ну, можливо, вона відчувала себе гірше, в той день, коли знаходилася в Багдаді, в будинку, який мав вибухнути, але не набагато гірше. Господи, їй так болить. Karaon 24.06.14 в 20:02 |
|
|
Вона навіть не мала змоги побити до срачки, тих вилупків, і це дійсно дратувало. Karaon 24.06.14 в 20:02 |
||
|
Її голова була гарячою і піщаною, ніби була наповнена пустельним піском. Вона ймовірно повинна була більше поспати, але в Сіетлі вона не почувалася безпечно. Не тоді, коли вона не знала хто її шукає. На щастя, вони тепер були дуже зайняті, щоб зосереджуватися на ній. Після її анонімного дзвінка до поліції, погані хлопці повинні дряпати, щоб замести сліди. І не тому, що сподівається, що вони напевно покинули свою схованку і мертву жінку. Karaon 24.06.14 в 20:04 |
||
|
Ох, лайно. В неї була смерть мозку чи щось інше? Ця жінка та інші померли через Лахлана, через те, що він вкусив їх. Karaon 24.06.14 в 20:04 |
||
|
Лахлан вкусив мене. Хороша новина: з його смертю більше не буде жертв. Принаймні доти, доки вони не спіймають іншого кота-істоту. Karaon 24.06.14 в 20:04 |
||
|
«Погана новина: Можливо я теж помру.» Померти від такої дурниці не входило в її плани. Якщо б вона мала відійти у інший світ, то це мало бути у блиску слави, рятуючи її товаришів, або групу цивільних. Не від тремтіння і блювотиння через використання її як кошачої іграшки для блювання. Karaon 24.06.14 в 20:05 |
||
|
Піти до лікарні? Вона похитала головою. Свон буде спостерігати за лікарнями і тими хто звернеться з тваринними укусами. Вона могла б зателефонувати Велсу і попросити допомогу, але він би очікував на повну історію. «Ага, бачите, мене вкусив перевертень?» Вона сама ледь вірила, що люди можуть перетворюватися на тварин, а вона ж бачила як це робив Лахлан. Старий буде вимагати чітких, прямих доказів. Він подумає, що вона геть збожеволіла і помістить її в кімнату з м'якими стінами. Отже, ніяких лікарень. Karaon 24.06.14 в 20:06 |
||
|
«Костюм» думав, що вкушені помирали через те, що в них було погане здоров'я з самого початку. «Я не хвора, нормально харчуюся. І забий на це лайно, я не помру». Karaon 24.06.14 в 20:06 |
||
|
Вона вчепилася в кермо міцніше і сконцентрувалася на водінні. Сонце вже сідало, посилаючи свої промені крізь долину, і повертаючись на засніжені гори криваво-червоним. Karaon 24.06.14 в 20:08 |
||
|
Посмішка Вік збільшилася проїжджаючи крізь центр міста, можливо в радіусі чотирьох кварталів навіть не буде жодного світлофору. Судячи з усього, жителі міста витрачають свої гроші на дерева та рослини на центральному острові, та на антикварні вуличні ліхтарі. Люди прогулювалися по крамницях, сиділи на кованих лавках у тіньку. Karaon 24.06.14 в 20:08 |
||
|
- Тото, я думаю ми повернулися до Канзасу, - пробурмотіла Вік, невпевнена радіти цьому чи ні. Karaon 24.06.14 в 20:09 |
||
|
Все виглядало дуже цивілізовано, доки вона не глянула вгору і не побачила щільний, зелений, дикий ліс. Одна гора, потім ще одна і ще, нагромаджені один на одну, як блоки, нанизані дитиною. Мало сенс, що вер-істоти, крутилися поруч з лісом і горами, вірно? Від цієї думки в неї пробіг холодок по спині. Karaon 24.06.14 в 20:10 |
||
|
Вона відвернула свій погляд геть і сконцентрувалася на слідуванні вказівкам агента з нерухомості. Квартал від головної вулиці, тротуари зникли. Karaon 24.06.14 в 20:14 |
||
|
В оренду здавався маленький коричневий будинок, з білим оздобленням і широким ґанком. На відміну від інших будинків на вулиці, це місце не могло похвалитися квітами. Замість цього короткі кущі відзначали лінії власності, а широкий розгалужений дуб домінував над малими, та добре оброблений газон. Все виглядало досить мирно. Karaon 24.06.14 в 20:15 |
||
|
Поселитися в готелі було б простіше, але хто знає скільки часу це займе. Їй треба було запитати прізвище малого. Karaon 24.06.14 в 20:16 |
||
|
І вона мусить бути дійсно обережною. Чи знають поганці, що Лахлан з Холодного Струмка? Чи копам було наказано спостерігати за нею? Вона довго не виживе, якщо вони знайдуть її. «Костюм» не проявляв жодного каяття за те, що він зробив з малим, а Свон упивався цим. Karaon 24.06.14 в 20:16 |
||
|
Вона повернула свій древній джип, єдиний пристойний автомобіль, який вона могла дістати, і двигун помер із зловісним пихтінням. Коротше кажучи, кульгаючи, захекавшись, із тремтячими ногами, Вік попрямувала до будинку… і страх скрутив її живіт. Вона втратила забагато крові, зазнала великої шкоди. Не дивно, що її руки тремтіли. Вона не зможе захиститися навіть проти п'яти річної дитини, не кажучи вже від такого як Свон. Karaon 24.06.14 в 20:17 |
||
|
Якщо подумати, вона навіть не знає від кого їй захищатися. Вона закрила очі і похитала своєю хворою головою. Приїхавши сюди без будь-якої інформації, було наче ходіння сліпого в зоні пожежі. Тим не менш, вона не збиралася йти звідси. Лахман довірив їй розповісти його діду, про те, що з ним сталося. Karaon 24.06.14 в 20:18 |
||
|
Господи, вона б краще стикнулася з танком і його 22 сантиметровою гарматою, ніж повідомила комусь, що їх малий мертвий. Може старий зірветься і заволає на неї, як батьки О’Фланагана? Чи як батьки Шенон. Від слів Вік, в матері її найкращої подруги був такий вигляд, ніби душа покинула її тіло. Karaon 24.06.14 в 20:19 |
||
|
Чому люди помирають? Karaon 24.06.14 в 20:19 |
||
|
На згадку про Лахлана, його мужність і його почуття гумору, вона повинна очистити свої очі від імли. Лайно, припини. Вона майже чує різкий як сверло голос сержанта: «Ти зламаєшся і кричатимеш, Морган? Підніми свою зброю і поводься як моряк!» Вона втягнула повітря, і розправила плечі. Karaon 24.06.14 в 20:20 |
||
|
На виступаючому ганку, вона глянула на м'яке розгойдуюче крісло, перш ніж постукала у двері.Ніхто не відповів. Вона насуплено глянула на годинник. 17:30. Якраз вчасно. Клятому агенту краще поквапитися, тому що, Господи, вона дійсно, дійсно має попісяти. Насупившись, вона озирнулася навколо, видивляючись туалет. Нічого. Karaon 24.06.14 в 20:21 |
||
|
Намагаючись не схрещувати ноги, вона вивчала будинок. Вікно ближче до кінця ганку було наполовину відкритим, і прямо закликало до неї. Насправді. Karaon 24.06.14 в 20:22 |
||
|
Вона штовхнула і відкрила вікно повністю, бажаючи щоб воно було встановлено нижче, в стіні, або ноги були довші. «Чорт забирай, хіба я не зробила достатньо гімнастики в останні двадцять чотири години?» Karaon 24.06.14 в 20:22 |
||
|
Схопивши віконну раму з одного боку, вона стрибнула досить далеко, щоб качнути ногою і знову поморщилася, коли кожен рух супроводжувався біллю. Вона спробувала зятягти другу ногу і, чорт забирай, її джинси зачепилися за щось гостре. Цвях. «Застрягла. Трясця». Вона потягнула, відчуваючи, як цвях прориває їй внутрішню частину стегна. Karaon 24.06.14 в 20:23 |
||
|
Чому такі речі трапляються, коли їй потрібно попісяти? Karaon 24.06.14 в 20:23 |
||
|
Не звертаючи увагу на деревного ельфа, що сердито гомонів на дубі, шериф Алек МакГрегор тихо ступив на ганок, підійшовши позаду грабіжника. Він намагався не засміятися, коли злочинець корчився, як миша лапками. Karaon 24.06.14 в 20:24 |
||
|
Досі це був нудний тиждень. Останні хвилювання було чотири дні назад, коли старий Петерсон, наклюкався самопальної текіли, і намагався продемонструвати як він вміє танцювати чечітку у барі Калума… що він і робив приблизно раз на місяць. Karaon 24.06.14 в 20:25 |
||
|
Принаймні, з'явився випадок спіймати грабіжника, і мав сумнівну славу стати унікальним. Karaon 24.06.14 в 20:26 |
||
|
Він потер підборіддя, відчуваючи скрегіт щетини. Він не помітив одразу, хоча він звісно був чоловіком, що те що ворушилося було хорошенькими, гарненькими округлими сідницями в обтягуючих джинсах. Karaon 24.06.14 в 20:27 |
||
|
І будучи чоловіком, він відчув необхідність побачити цього «небезпечного» злочинця з переду, що тримав одну ногу в середині дому, а іншу зовні. Він тихо пертнув ґанок аби перевірити передню сторону злочинця, щоб побачити, що ще може принести вечір. Karaon 24.06.14 в 20:29 |
||
|
«Вечір перестає бути нудним». Волосся, насиченого кольору темного горіха, що спадали по її плечах, і її фіолетова футболка була досить натягнутою, аби засвідчити на диво пишні груди для такого маленького тіла. Так як вона була надто зайнятою, щоб помітити його прихід, він міг вивчати її принади без того, щоб його сприйняли мачо-свинею. Обдарована. Так, це саме те слово. І це не було перебільшенням, оскільки, коли справа доходила до грудей він був трохи жадібним. Karaon 24.06.14 в 20:33 |
||
|
Сконцентрувавши всю увагу на звільнені своєї ноги, вона не звертала уваги ні на що інше. Karaon 24.06.14 в 20:33 |
||
|
Він на хвильку задумався, і вирішив заговорити до неї. І гей, йому потрібно побачити колір її очей, для звіту тільки і усе. Karaon 24.06.14 в 20:34 |
||
|
- Сьогодні моя в'язниця порожня, - зауважив він дружелюбно. - Це якщо Вам цікаво. Karaon 24.06.14 в 20:34 |
||
|
Вона застигла наче та миша, що почула лисицю. Коли величезні мідного кольору очі зустрілися з його очима, усе всередині нього застигло, як в той день, коли він переслідував кролика і його нога потрапила в сталевий капкан. Жорсткі болючі лещата, тільки на цей раз стискалися його груди. Karaon 24.06.14 в 20:35 |
||
|
Звук її дихання був таким, наче на неї напали. «Коп. Я коп.» А вона грабіжниця. Це через те, що її застукали... а не тому, що це соромно? Karaon 24.06.14 в 20:40 |
||
|
- Ох, чорт, - сказала леді-злочинець, очевидно швидко оговтавшись. Зараз вона виглядала більш роздратованою, ніж занепокоєно, і це було неправильно. - Слухайте, я справді просто… Karaon 24.06.14 в 20:42 |
||
|
Він сперся своїм стегном на перила ґанку і схрестив руки. Karaon 24.06.14 в 20:42 |
||
|
Її рот відкрився. Karaon 24.06.14 в 20:43 |
||
|
- Гм-м-м. Це добре, що Ви зробили свою домашню роботу. Це показує певну гордість у Вашій роботі . Karaon 24.06.14 в 20:43 |
||
|
Іскри в її великих очах майже спопелили його. Karaon 24.06.14 в 20:44 |
||
|
Він розглядав її протягом хвилини. Вона знала ім'я агента, хоча це звісно було очевидно, бо її ім'я було на щиті оренди. Karaon 24.06.14 в 20:44 |
||
|
До нього долинув її аромат. Кров. Свіжа. Karaon 24.06.14 в 20:44 |
||
|
Вона моргнула від зміни теми розмови, і він із задоволенням помітив, як її густі вії порхнули по засмаглій шкірі, майже такій же темній, як і її коричневі очі. Karaon 24.06.14 в 20:45 |
||
|
- У мене кров? Karaon 24.06.14 в 20:45 |
||
|
Херн допоможи йому, але вона була дійсно прекрасною, і він не повинен дозволяти, щоб це миле личко засмоктало його. Вона, ймовірно, крутила кожним чоловіком, якого вона зустрічала. Karaon 24.06.14 в 20:46 |
||
|
До того ж вона людина. Деяким перевертням подобається бути з людськими жінками, але він ніколи такого не розумів. Karaon 24.06.14 в 20:47 |
||
|
Він вказав на те, що цвях зачепив не тільки одяг, і кров темніла на її нозі скрізь її джинси. Karaon 24.06.14 в 20:48 |
||
|
Її очі звузилися, потім вона нахилилася вперед. Тягнучись, очевидно навмисне, щоб не впасти на його передпліччя, але можливість була занадто гарною, щоб ігнорувати її. З гладкою ходою, він нахилився досить низько, аби її руки зупинилися на його плечах, і він схопив її за талію. Його пальці стиснули на диво сильні м'язи живота, мабуть самка періодично займається спортом, і він підняв її. Karaon 24.06.14 в 20:50 |
