Cherise Sinclair - Hour of the Lion / Шеріз Сінклер - Година лева: Глава 11

Наступного полудня Торсон проігнорував дзвін дверного дзвіночка (колокольчик) коли відвідувач зайшов у крамницю. Із похмурим виглядом він займався паперовою роботою за столом. Священі оленячи роги Херма, він додавав цифри три рази і отримував різні суми кожного разу. Якщо він облажається з четвертою сумою, він збирається...

Karaon 14.04.15 в 10:37

- Голову до гори, чувак.
Гортанне контральто.
Пряний запах. Маленька, любительниця книг барменша.

Karaon 14.04.15 в 10:41

Торсонкрутанувся на стільці. Вікі махала походною кружкою у повітрі і пропонувала її.

Karaon 14.04.15 в 10:44

- Що це таке?

Karaon 14.04.15 в 10:45

Кава,- сказала вона. - Я пила твою. Моя краще.

Karaon 14.04.15 в 10:46

Він підвівся на ноги, неясно відчуваючи огиду від своїх манер, через те що не підвівся одразу. Що в ім'я Херні, з ним коїться в ці дні?
- Гаразд, давай.

Karaon 14.04.15 в 10:49

Вона подала йому кружку. Пар з тоненької дірочки для пиття дражнив його відчуття багатим ароматом кави. Це точно не пахло як його звичайне гірке вариво. Він сьорбнув і відчув увесь букет смаку у своєму роті, починаючи співати від схвалення. Наступний ковток і його очі закотилися.
- Ти намагаєшся мене підкупити з якоїсь причини?

Karaon 14.04.15 в 11:03

Її низький сміх нагадав йому про Лахлана, і його губи скривилися у нещирій (неестественной) посмішці.

Karaon 14.04.15 в 11:06

- Це не хабар. Це прощальний подарунок.
Вона кинула довгий погляд на полиці з книгами.
- Я буду сумуіати за цим місцем... Може навіть буду трошки скучати за тобою.

Karaon 14.04.15 в 11:08

Його ноги ослабли, старі сустави, безсумніву. Він приземлився на свій стілець.
- Ти покидаєш нас, дівчинко?

Karaon 14.04.15 в 11:12

Вона нависла над прилавком, схилившись на свої руки, можливо її ноги також тряслися.
- Моє коліно одужало, отож я повертаюся до роботи, якою займалася. Це закордоном, і я подорожую на легке.

Karaon 14.04.15 в 11:17

Він випив свою каву і розглядав її мовчки. Якби она була б переверетнем він поставив би свої гроші на те, що Калум і Алек трахатимуть її як свою пару. Навіть як для людини, з нею все було гаразд.

Karaon 14.04.15 в 11:22

Її очі зустрілися з його невідвоячи погляду, що він навіть заповажав її. Ніякої схилючоїтдо низу дівчини. --------- Він би сказав, що вона стримана (холодна) , якби не бачив ії з Джеймі. Або ж не бачив як воеа мало не плакала, коли розповідала йому про Лахлана.
- Можливо я теж буду скучати за тобою, - видавив він.

Karaon 14.04.15 в 11:38

Її губи скривилися в напівпосмішку.
- Ну, давай не будемо такими сентиментальними.
Вона відхилилася назад і без зусиль поставила... річ на прилавок.

Karaon 14.04.15 в 11:44

- Що за... Що це таке?

Karaon 14.04.15 в 11:48

- Це твій прощальний подарунок. Це кавовий апарат і квомолка також. Кружка кави прото показала що ти упускаєш.

Karaon 14.04.15 в 11:50

- Ти сподіваєшся, що я буду цим користуватися?

Karaon 14.04.15 в 11:51

Вона посунула бегемота прямо до нього.
- Ага. Слухай, Джо, у велиуих містах на кожному році є Старбакс. Оскільки нічого подібного не має в Холодному Струмку, я подумала що можливо люди приходитимуть сюди в це зморозь-свій-зад дні, як сьогодні, щоб отримати пристойну чашку кави.

Karaon 14.04.15 в 11:58

Непогана ідея, справді, але... Він нахмурився на апарат.
- І вони захочуть щоб я готував дивакувате лате або мокка чи ще щось таке?

Karaon 14.04.15 в 12:01

- Неа. Горяни не такі безпорадні як міські. Прото поклади сюди хорошу каву і додатково май шоколадний сироп та збиті вершки, і постав усе це на стіл. Дай їм зробити решту самим.

Karaon 14.04.15 в 12:05

Він міг уявити це собі. Можливо змінити стільці у каміна на більш зручні. Мати втіху з цього. Люди будуть тягнутися сюди. В його крамниці не буде так самотньо. Це те що вона планувала, чи нетак?
- Хитро придумано, дівчино.

Karaon 16.04.15 в 14:11

Дивлячись трохи розгублено на цю жваву самку, вона доторкнулася його руки.
- Я думаю Лахлан сподівався, що я залишуся. Він сказав: Скажи дідусю, що я обдаровую тебе... і ти мій дар. Так наче він доручив тебе мені чи щось таке. Я маю їхати, тож я вирішила що це...
Вона поворущила своїми плечима, нерішучи всміхаючись, і квапливо вийшла ззовні на холод і дощ.

Karaon 16.04.15 в 14:20

Тиша огорнула його як він дивився їй у слід. Він думав про Лахлана як про дар Матері. Але потім хлопець помер. Тепер очевидно боги забрали цей дар також.

Karaon 16.04.15 в 14:23

Дідько, але це хреново казати прощавайь людям, і можливо вона постаріла, тому що здається тепер це робити важче. Він здавалося, що їй не було так боляче з того часу як вона втратила свою приятельку Шану в Авганістані.

Karaon 16.04.15 в 14:28

І цей старий чоловік мені навіть не подобається.

Karaon 16.04.15 в 14:28

Дрібний льодяний дощ моросив на її обличчя, охолоджуючи його від згадки про Шаненину руку, коли її кров стікала в пісок. Вік заплющила очі, змушуючи болючі спогади зникнути. Це було тоді, це тепер. Рухайся далі.

Karaon 16.04.15 в 14:33

Завжди рухайся вперед. Чи вона зупиниться коли-небуть?

Karaon 16.04.15 в 14:34

Вона перетнула вулицю і подививилася на бакалійну крамницю. Можливо їй варто прихопити дієтичну колу в дорогу. Яскраі освітлювачі робили це місце затишним оазисом під сврим небом. Адлек чекав біля п башти з собачих консервів біля прилавку, яку пані Нельсон склала для свого пуделя, отож старий і жирней ледь міг ходити. Вік намагалася посміхнутися. Провал. Дідько,вона пропустила це мцсце.--------

Karaon 16.04.15 в 14:43

Забуть про похід до бакалійного. Повертайся до будинку. Заверши пакування. Йди. Ось так, вона має план.

Karaon 16.04.15 в 14:44

Позаду Вік відчинилися двері, і пані Нельсон проінструтувала Ала:
- І не забуть замовити їжу для старших собак наступного разу.

Karaon 16.04.15 в 14:49

Вік подивилася через плече. Рішуча жінка розмахувала своїм тепливовняним пальтом так близько наче ---------пташення своїм пір'ям. Пір'я донизу тротуара, чоловік орізко бернувся на вікно готеля.

Karaon 18.04.15 в 11:05

У готеля не було дошки реклами ---дошки оголошень---. Який ідіот буде витріщатися на ніщо?

Karaon 18.04.15 в 11:07

Мускули на плечах Вік напружилися. Людська підсвідомість, чи мавп'ячий мозок, помічає дивні деталі. Дещо, що не відповідає місцю, поведінку, що не має сенсу. Забагато людей, де повинно бути лише декілька. Вона продовжила йти, прибираючи мокре волосся з обличчя, і помічаючи як два чоловіка перетнули вулицю, паралельо її шляху.

Karaon 18.04.15 в 11:15

Вона почала фальшиво спотикатися і --------. Поруч неї бло го ел не вікно ------ і додатковий чоловік. Усі одягнені у темні пальта з шарфами чи ------, ------ їх непізнаними під рівномірним дощем.

Karaon 18.04.15 в 11:25

Вони йшли без тваринної грації Калума чи Алека, чи Торсона. Отож, ймовірно, вони не перевертні. Що ж добре. Вона краще побориться з людьми ніж з перевертнями у будь-який день тижня. Як тільки адреналін наповнив її пульс і напружив м'язи, вона випросталася і продовжила йти вниз потротуару. Вонипослідували за нею.---

Karaon 18.04.15 в 11:29

Ага, на неї полювали, доволі агресивно. Хіба життя і так не повне сюрпризів? Це дружки того козла Свона? Логічно. Як вони, на біса, знайшли її?

Karaon 18.04.15 в 11:31

Думатиму про це пізніше. Якщо вона продовжить йти прямо, то залишить центр міста, і в цю погоду, жилі вулиці будуть досить порожні. Не сумніваюся,в чоловіків такий план. Треба розвернутия.

Karaon 18.04.15 в 11:34

Вона зупинилася. Після того як вона прикинулася, що перевіряє свої кишен та не знайшла те що хотіла, вона пішла назад по своїм слідам. Минувши "Вечерю Анжі", готель, крамницю Бетті. Один чоловік, що залишився на тій стороні побачив її поверненні і пірнув у крамницю. Вік перетнула вулицю і -------. Вони планували її схопити по середині міста? Чорт.

Karaon 18.04.15 в 11:42

Вона рухалася швидко і зайшла до книжкової крамниці.

Karaon 18.04.15 в 11:43

Торсонпідвів погляд.
- Забула щось?

Karaon 18.04.15 в 11:43

- де у тебе чорний хід?

Karaon 18.04.15 в 11:43

Його брови піднялися.
- Позаду склада---
Він вказав на двері поряд з прилавком.

Karaon 18.04.15 в 11:45

- Не втручайся, - різко сказала вона, стрілою промчавшись до прилавка а потім крізь двері.

Karaon 18.04.15 в 11:47

Темрява. Вона врізалася в щось. Чорт. Вона намацала маленький ліхтарик на кільці її ключа. Крихітний промінь освітив величезну кімнату заповнену коробкамита ізвілістий шлях до виходу. ------

Karaon 18.04.15 в 11:53

Вона просто потягнулася до виходу, коли в крамниці пролунали крики. Крик болі. Рик. Ох, трясця, чому вона обрала крамницю Торсона замість чогось іншого? Цей старий пес не сидвв би тихо в той час як головорізи переслідують її. Вона ---------- ніж з їфутляра на її литці і ривком перетнула склад.

Karaon 19.04.15 в 01:37

---------, тож вона почекала доки двері відчиняться з тріском, а потім --------.

Karaon 19.04.15 в 01:39

Він впав наче камінь, рушниця з транквилізатором із брязчанням впала на підлогу. Оидн готов.

Karaon 19.04.15 в 01:41

Вона ----- різь, перестрибнула через тіло, зупинилася аби оцінити ситуацію. Один покидьок щойно зайшов. Один був близько біля Торсона, і вона всміхнулася. Джо не відпустить покидька просто т

Karaon 19.04.15 в 01:43

Третій рішуче йшов на неї, економлячи їй час. Вона відступмла, потім пнула його ногою і вдарила по колінам. Коли він впав, вона викоррстала його сальне волосся -----його голову проти прилавка і здригнулпася коли його череп затріщав. Двоє готово. Мило, що Торсон використовує твердий дуб для дверей і прилавка. Вона глянула на нього.

Karaon 19.04.15 в 01:50

Його супротивник витяг ніж. Торсон трохи відступив, ривком схопився за лезо і засадив йому в груди. Чоловік------ . Радісний оскал з'явився на обличчі старого, потім різкий звук пістолетного пострілу прорізав повітря, і Торсон пошатуючись відступив до свого столу. Капаюча кров перетворила його робочі папери на яскраво червоні.

Karaon 19.04.15 в 02:02