Cherise Sinclair - Hour of the Lion / Шеріз Сінклер - Година лева: Глава 7

Наступного понеділка, Вік дивилася на чорний хвіст оленя, що підіймався по звивистій гірській стежинці, і зникав серед сосен. Вона позіхнула і похитала головою. Замало сну, дякуючи побажанням доброї ночі від сексуального шерифа. Те, як він поцілував, відчуття його жорстких рук, навіть його запах... Боже, як вона хотіла його. Добре, що він не втратив голову. Не розумно, сержанте, бажати зайнятися сексом з кимось, хто входить в групу населення, серед якого ведеться розслідування.

Karaon 03.08.14 в 12:54

Те що турбувало її прямо зараз, це те, що в другій половині дня, вона побачить Калума. За останні кілька тижнів вона почала пізнавати його. У нього був стриманий гумор, який навіть анітрішки не приховував смертельну ауру його сили і влади та лячною самовпевненістю. Те, як він вивчав її, бачачи більше, ніж вона хотіла показати. Він був благородним і захисником по натурі, так само як і Алек. Зовні зовсім інший, але моторошним чином, приваблював її так же сильно. Це було проти неписаного кодексу, жадати двох братів одночасно, і це так не схоже на неї. Це нереально.

Karaon 03.08.14 в 13:42

Майже такими ж нереальними, як її прогулянка лісом. Зітхнувши, вона подивилася на маленьку деревну людину, яка бігала уздовж соснових гілок, зупинилася аби поглянути на неї зверху в низ, і зникла.

Karaon 03.08.14 в 14:00

Вік примостила свою дупу на зручній колоді і спохмурніла. Вона бачила чотири деревні істоти під час її прогулянки. Або можливо, три деревні істоти, якщо звісно вважається, що істота в кущах відрізняється від істоти на дереві? Кущ виглядав меншим, його довгі пальці із гострими кігтями, чіплялися за її волосся, коли вона проходила повз ожину.

Karaon 03.08.14 в 14:15

Її очі розширилися. Ні в якому разі, як малюк, коли шипи ожини зловили її за волосся і одяг, невже це справді була дивна кущ-людина?

Karaon 03.08.14 в 16:02

Нє-а. Ще в дитинстві, вона б помітила якби якась кущ-істота схопила її за одяг. Здавалося вони жили лише на цій території. Чому ця гора була так населена дивними істотами, вона не знала, але, чорт забирай, вона зрозуміє це ... починаючи з перевертнів.

Karaon 03.08.14 в 16:08

До біса цих перевертнів. Було б зручно, якщо якийсь з них послужливо вискочив і сказав: "Привіт". Із надією вона оглянула навколо.

Karaon 03.08.14 в 16:09

Не пощастило. З іншого боку, вона дійсно не очікувала знайти пушистого вер-звіра, що крадеться повз. Їй потрібно лише виїхати з містечка на деякий час. Ці два чоловіки,що напали на неї. Вона гадала, чи не було це через неї... через її вид? Чи вважаються перевертні окремою расою або видом?

Karaon 03.08.14 в 16:15

Ага, вона готова була закластися, що ті два п'яниці були перевертнями. Вони були занадто швидкими і сильними, особливо старий чоловік, який повинен бути в інвалідному візку, а не намагається поставити свій чобіт на її живіт. Піднявшись, вона попрямувала на звук крапання води. Після двох сонячних днів, сушена хвоя під ногами злегка потріскувала, вона випустила гострий запах. Було так тихо, що вона могла почути шелест гілок над головою.

Karaon 03.08.14 в 16:17

Пустеля здавалося була дуже далеко. Але там і тут були деякі противні риси. В Іраку, питанням було: ця людина - терорист? Чи є у них бомба під одягом? Тут вона повинна була запитати: ця людина перетвориться у щось з кігтями і вусами у їх вільний час?

Karaon 05.08.14 в 15:41

Уздовж свого обличчя Алек мав шрами . Хіба це значить, що він зустрів перевертня... або був одним з них? Що він буде робити, якщо вона запитає його про дідуся Лахлана?

Karaon 05.08.14 в 15:57

Вона похитала головою. Ні, на даний час їй не варто це робити. Вона і так привернула увагу. Так, пара людино-ненависників... істот, які у вигляді тварин, ймовірно, пожеруть її на сніданок. Після того, як покусають її на шматочки.

Karaon 05.08.14 в 16:03

Боже, прохання Лахлана було таким несправедливим.

Karaon 05.08.14 в 16:04

Думаючи про справедливість, що ж там з тою "заборгованістю"? Ці люди мають якісь дивні звичаї. Вона повинна запитати Калума про це, перш ніж вони зустрінуться з тими двома нападниками сьогодні. Вдихаючи вологий зелений аромат, вона виявила, крихітний струмок майже прихований підліском. Вона опустилася на коліна і опустила руку в крижану воду. Таке симпатичне місце, можливо вона повинна... Чекайте. Вона витріщилася на свої коліна. Я на колінах? Коли біль у коліні зник?

Karaon 05.08.14 в 16:19

Вона повільно піднялася на ноги і торкнулася своєї ноги. Потерла коліно. Немає болю. Вона зробила різкий удар, бічний удар, і зробила випад, перенесши всю вага на нього. Немає агонії, немає слабкості. Зцілення. Вона була зціленою!

Karaon 05.08.14 в 16:25

- Ура!
Вона зробила переможний танець з одного боку галявини на іншу. Через секунду, вона вихопила свій мобільний телефон. Прийом сигналу був слабким, але вона все одно набрала номер.

Karaon 05.08.14 в 16:35

- Велс.
Її бос не витрачав зайвих слів.

Karaon 05.08.14 в 16:36

- Пане. Це Морган. Я готова повернутися на службу.

Karaon 05.08.14 в 16:37

- Сержант. - Його голос потеплів. Тепер, коли він був у шоці. - Ти віриш, що повністю відновилася?

Karaon 05.08.14 в 16:38

- Так, пане.

Karaon 05.08.14 в 16:38

- Не те, щоб я коли-небудь сумніватися у твоїх словах, сержанте, але мені потрібно підтвердження від лікаря. Ти все ще у Вашингтоні?

Karaon 05.08.14 в 16:42

- Так, пане.

Karaon 05.08.14 в 16:42

Вона почула шкрябання, човгання документів.
- Я пришлю документи для оцінки фізичного стану від Льюїса МакХорда. Доктору ... ах, так, доктору Рейнхарду. Я не прийму позитивної оцінки ні від кого крім нього, це ясно?

Karaon 05.08.14 в 16:47

Чорт, ще один з його непродажних людей.
- Ясно, пане. Я подзвоню йому завтра.

Karaon 05.08.14 в 16:48

- Згода. Що стосується питання про яке ти згадувала раніше... - Ще більше метушні з паперами. - Так. Колишній морський піхотинець на ім'я Свон. Я вже повернувся в Штати, і я почав наводити деякі довідки. У тебе є додаткова інформація для мене?

Karaon 05.08.14 в 16:50

Це був її шанс викрити перевертнів ... Вона згадала перелякане обличчя Лахлана і зітхнула. Я дала слово.
- Ні, пане. Це усе.

Karaon 05.08.14 в 16:51

- Тоді, я поговорю з тобою після того, як я отримаю доповідь від доктора Рейнхарда.

Karaon 05.08.14 в 16:53

- Дякую пане.

Karaon 05.08.14 в 16:53

Її усмішка зникла, коли вона закрила телефон. Вона знову не розповіла Велсу про перевертнів. Чорт візьми, вона мала повернутися до Багдаду, де питання були зрозумілими, і вона де прикривати свою дупу. І де вона не була втягнута в життя людей і не жадала цивільних осіб.

Karaon 05.08.14 в 16:57

Але її місія не закінчилася. Вона повинна знайти дідуся Лахлана. І повинна впевнитися, що верістоти не представляють небезпеки для нормальних, не пухнастих осіб, або незалежно від того, що вона обіцяла Лахлану, вона передасть розслідування Велсу. Вона присягнулася американському народу раніше. Дідько.

Karaon 05.08.14 в 17:07

Як вона насупилася, вона побачила якщо щось легко і швидко мчить по гілці, потім маленьке личко подивилося на неї зверху вниз. Ще один з тих деревних істот? Вона вказала пальцем на нього.
- Що б ти, грець не було, не.... я повторюю... не переслідуй мене в Багдаді.

Karaon 05.08.14 в 17:14

* * *

Karaon 05.08.14 в 17:14

Джо Торсон примружився від яскравого денного світла, коли він вийшов зі своєї книгарні. Його викривлене коліно палало, наче вогонь, і масивний фіолетовий синець на його щелепі перетворив гоління в пекельні вправи.

Karaon 11.08.14 в 06:21

Він заслужив кожну подряпину.

Karaon 11.08.14 в 06:24

Кивнувши в Алу Бати, який чекав на тротуарі, Торсон опустив металеву решітку на вікно.

Karaon 11.08.14 в 06:37

- Ти виглядаєш, наче на тебе навалилася лавина. - Ал сів на свій улюблений стілець. Він посміхнувся, помацав його за підборіддя. - У людини сильний удар.

Karaon 11.08.14 в 06:39

- Сильний, - сухо сказав Торсон.

Karaon 11.08.14 в 06:41

- Принаймні...

Karaon 11.08.14 в 06:41

- Заткнися.
Його душа розривалася від приниження. Про що він думав нападаючи на самку? Незалежно від її виду, це було неправильно.

Karaon 11.08.14 в 06:51

Він мовчки чекав, як Калум і людина прямували від таверни. Коли вони наблизилися, Торсон стояв і чекав. І дивився, відзначаючи, як очі Калума потемніли, його поза перетворилася на захисну. Звичайно Козантір не сформує прив'язаність до цієї ... людини.

Karaon 11.08.14 в 06:57

Торсон перевів погляд на самку. Досить вродлива, він припустив, але не достатньо, його очі звузилися, насправді, не достатньо. Вона мала грацію веркотів, хоча не мала дикого запаху, того хто бігає по лісу. Він міг зрозуміти, чому вона можливо, ймовірно, привабила Калума. Проте, будь-які відносини з людиною будуть приречені так само, якби повітряна сильфа і вогняна саламандра намагалися схреститися.

Karaon 11.08.14 в 07:04

- Калум, - сказав він, киваючи Козантіру, та неохоче нахилив голову до самки. - Панно.

Karaon 11.08.14 в 07:08

Вона мовчала, незвичайна риса в людині. Таких було одиниці, щоб оцінити її.

Karaon 11.08.14 в 07:10

- Вікторія, це Альберт Бати. Він володіє продуктовою крамницею, - сказав Калум. - Джо Торсон володіє "Книги".

Karaon 11.08.14 в 07:11

Її погляд був прохолодним, а голос хрипким.
- Відмінна назва для книгарні.
Ні якої нудності у голосі, ніякого рада познайомитися, або, як Ви поживаєте чи інших люб'язностей від неї.

Karaon 11.08.14 в 07:19

- У тебе є пропозиції щодо обопільної згоди? - запитав Калум.
Козантір був вимогливий до своєї роботи, особливо коли щось його гнівило. Він не був тим перевертнем якого хотілося дратувати. Хоча він ніколи не хотів даний Богом титул, він привів їх до мудрості ... і сили, яка стала легендарною.

Karaon 11.08.14 в 07:24

Ал ступив уперед, його живіт випирав за його груди на добрих кілька сантиметрів. Він повинен був бігати в ліс більше, щоб розігнати ці мляві м'язи геть.
- Перш за все, панно Ваверлі , я хотів би сказати, що мені дуже шкода. Я був п'яний ... і дурний.

Karaon 11.08.14 в 07:26

Її очі звузилися.
- Я мала справу з дурними п'яницями раніше. Ніколи не бачила того, хто намагався вдарити людину ножем у спину.

Karaon 11.08.14 в 07:27

Ал зіщулився, як побита собака. Торсон ледь придушив гарчання.

Karaon 11.08.14 в 07:27

Обличчя бакалійника виявилося достатньо червоним, щоб зрівнятися по кольором з поламаним носом.
- Я...Я.

Karaon 11.08.14 в 07:29