Cherise Sinclair - Hour of the Lion / Шеріз Сінклер - Година лева: Глава 9

Хтось пробіг повз двері. Вік підвелася. Поруч з нею спав Алек, розтягнувшись на зелених подушках. Червонувате сяйво згасаючого вогню підкреслювало довгу лінію його м'язистої спини, вигин його сильних сідницю. Він такий абсолютно вродливий.

Karaon 22.10.14 в 08:40

І вона була абсолютно налякана. Що ж до біса я зробила?

Karaon 22.10.14 в 08:41

Швидкий перепихон, не проблема. Ніякої напруги, ніяких шкодувань, ніякого майбутнього. Це... це не простий перепихон. Він не дозволив цьому бути просто перепихоном... І він не тільки задовольнив її, так як ніхто інший, він торкнувся тої її частині, яку вона ретельно приховувала. Він створив між ними зв'язок, зв'язок, якого в неї ніколи не було. Це стало більшим, ніж просто...

Karaon 22.10.14 в 09:43

В коридорі заговорила жінка, і Вік схилила голову, намагаючись почути.
- ... ти потрібен. Чад поранений. Його вовк не рівня вер-ведмедю. Калум зараз там.

Karaon 22.10.14 в 09:51

Дихання Вік збилося. Вовк? Вер-ведмідь? Лахлан не згадував інших тварин. Боже, що ж це за люди? Холодок пробіг крізь її тіло, відкидаючи солодку млявість. Вона зиркнула на Алека. У них був.. був прикольна інтерлюдія, але все скінчено.

Karaon 22.10.14 в 10:37

Дідько забирай, вона повинна була сказати Велсу. Але не сказала, так що це її розслідування. Її обов'язок важливіший за неї.

Karaon 22.10.14 в 10:39

Обов'язок - це відстій. З мовчазним зітханням, вона підвелася і беззвучно натягнула джинси і сорочку. Вона завмерла, коли дихання Алека зупинилося і відновилося.

Karaon 22.10.14 в 10:41

Коридор був порожнім із взуттям в руках, вона навшпиньках спустилася по сходах і пішла за звуками ходи, що лунали, як їй здавалося, в напрямку заднього ходу. Але ще до кінця коридору, двері з промислово-міцним замком були відчинені, і виднілися запалені свічки в крихітній кімнаті. Вона увійшла всередину і зачинила за собою двері. В одному кутку невеликої вітальні висіла рушниця. За диваном голова лося, а під неї перехрещена зброя. Вік підійшла ближче і приголомшено зупинилася. Один з них був револьвер Енфілд, можливо з часів громадянської війни, а інший чорний, порошковий Шенандоа ще давніший. Прекрасні, прекрасні гвинтівки.

Karaon 22.10.14 в 10:46

Не дивно чому Калум зачиняє цю кімнату. Не тільки від крадіжок від клієнтів, але й для безпеки Джемі. Нічого...незвичайного... тут нічого не було. Полегшення накрило її, наче хвиля тепла в Арктиці, а разом з ним прийшло бажанням піднятися вгору по сходах і приєднатися до Алека...

Karaon 25.10.14 в 13:32

Ні, це не пояснювало, ту розмову на сходах. Коли вона насупилася, холодний протяг прошелестів їй в обличчя ... в кімнаті без вікон та із закритими дверима? Вона попрямувала до шафи, вдихнула холодне, сире повітря, і побачила отвір позаду одягу, що висів. Потаємні двері.

Karaon 25.10.14 в 13:48

О, чорт, напевне Калум причетний, до цієї перевертницької дурні. Ймовірно. Розчарування різонуло її по серцю, як тупим ножем

Karaon 25.10.14 в 13:53

Ні. Агент не має серця; про це повторював Велс знову і знову. Шпигун має лише обов'язок, і саме обов'язок примусив її спускатися кам'яними сходами у печеру, таку ж холодну, як і холод в її грудях.

Karaon 25.10.14 в 13:57

Блідий місячне світло розливалося над лісом за межами печери. Після швидкого огляду, Вік обережно вийшла. Навколо нікого не було, хоча хтось може таїтися під темними деревами. Так де ж бійка?

Karaon 25.10.14 в 14:03

Коли прохолодний вітер смикнув її за волосся і одяг, вона прислухалася. Там. Голоси були не далеко. Після того як вона розмазала бруд по своєму занадто білому обличчю, вона попрямувала у тому напрямку, приємний килим із соснової хвої приглушав її кроки. Яскраве місячне сяйво освітлювало людей в центрі галявини. Вік присіла за деревом, ховаючись досить далеко, щоб спостерігати, і побачила Калума. Судячи з жорстокого виразу його обличчя він був надзвичайно розлюченим. І чого ж я думаю, що кінець мені цієї вечірки не сподобається?

Karaon 26.10.14 в 08:46

Він височів над голим чоловіком із закривавленою рукою. Під деревами, чоловік і дві жінки схилилися над, о дідько, трясця, лайно, над вовком. Тварина лежала на боці, важко дихаючи. Темна кров покривала одну сіро-хутрьону ногу. Якась оргія, в яку ти втягнутий Калум.

Karaon 26.10.14 в 08:55

Але ця вечірка була надто серйозною. Обличчя Калума мало небезпечний вигляд, і коли він заговорив, дідько забирай, якщо він поводився не як якийсь суддя. Йому не тільки дозволяли іншій, але й слабак, що тремтів опустився на коліна. Калум схопив чоловіка за волосся і сказав:
- Трансформуйся.
І його крижаний голос послав мурашки крізь Вік.

Karaon 24.01.15 в 12:06

Чоловік розмився... Вік зціпила зуби. Вона пам'ятала це дивне мерехтіння. Ох, Боже. Ведмідь. Чоловік перетворився на ведмедя грізлі, трясця. Вік стиснула кулаки навпроти свого роту, щоб утриматися від хникання, як налякане цуценя. Вона бачила, як чоловіків били, пиряли ножем, вибухали, але це перетворення на тварин було далеко від її ліги.

Karaon 24.01.15 в 12:06

Калум роздягнувся і її миттєве захоплення ним зникло, коли його фігура почала розпливатися. Ох, будь ласка, не знову. Величезна пантера зайняла його місце, це зробило тварину Лахлана зовсім маленькою. Коротка шерсть кота була коричневою, світлішою на пузі. Його хвіст хльостав вперед і назад; його очі спалахнули золотом в місячному світлі. Вік закрила очі, відкрила їх, її губи беззвучно рухалися:
- Ні, цього не відбувається насправді.

Karaon 24.01.15 в 12:07

Вона підстрибнула, коли Калум - кіт- полоснув ведмедя про морді. Бідний ведмідь просто прийняв це. Коли грізлі пошатуючись перетинав галявину, усі люди, образно кажучи люди, відверталися від нього, наче тварини зовсім не існувало. На секунду Вік відчула жалість. Вона знала, як це бути аутсайдером. Ведмідь тихо зникнув у лісі, і Калум перетворився знову.

Karaon 24.01.15 в 12:07

Нігті Вікі врізалися в кору дерева. Не дивно. Ну, вона знайшла перевертнів, і їх набагато більше ніж вона гадала. Вона із зусиллями відірвала руку. Тож скільки ж перевертнів живе на цій горі?

Karaon 24.01.15 в 12:07

Ця думка змусила невеличкі волоски на її потилиці стати дибом. А якщо хтось з них дивиться за нею прямо зараз? Чому вона, трясця, не носить з собою свій глок? Звичайно, Алек міг помітити цей невеличкий аксесуар, як роздягав її.

Karaon 24.01.15 в 12:07

Алек. Алек був братом Калума, отож, о Боже, він повинен бути перевертнем-твариною також. Крижаний жах покрив її шкіру, висушив її рот. Вона цілувала його, він був в середині неї.

Karaon 24.01.15 в 12:07

Треба забиратися звідси. Вона підвелася на хитаючих ногах. Якщо вона повертатиметься крізь тунель, то ризикує бути поміченою пухнастими створіннями, або гірше, натрапить на Алека. Вона краще обійде навколо, піде в місто іншою дорогою.

Karaon 24.01.15 в 12:07

Вона повільно відступила крок назад, потім ще один, зиркаючи на галявину і побачила як Калум аідняв голову та принюхався. Він обернувся... і подивився прямо на неї.

Karaon 24.01.15 в 12:08

Ох, лайно.

Karaon 24.01.15 в 12:08

Перш ніж вона змогла втекти, хтось схопив її ззаду, запустивши свої пальці в її волосся та смикнувши її голову назад. Без слів, гострий холодний метал легко ліг напроти її горла, заморозивши її краще ніж будь яка словесна погроза.

Karaon 24.01.15 в 12:08

Чому, чорт забирай вона, навіть вилізла з ліжка сьогодні в ранці?

Karaon 24.01.15 в 12:08

Алек тримав ніж навпроти горла Вік, не знаходячи жодного слова, щоб сказати щось. Від її шкіри йшло тепло, її аромат кружляв навколо. Одна його частина бажала відкинути ножа геть та взяти її на руки. Інша частина хотіла засадити ножа глибоко в неї і пролити її кров на лісовий ґрунт.

Karaon 24.01.15 в 12:08

Вона парувалася з ним лише заради інформації? Якщо б вона розірвала його серце голими руками, це б йому не боліло так як це.

Karaon 24.01.15 в 12:08

- Козантір, - гукнув він, не потрудившись підвищити свій голос. Навіть у людській формі, вуха перевертнів були майже такими ж гострими як в котів. - Ти маєш глядача.

Karaon 24.01.15 в 12:09

- Я відчув її аромат хвилину тому. Веди її сюди.

Karaon 24.01.15 в 12:09

З однією рукою у волосі людини, з іншою на її горлі з ножем, Алек повів її на відкриту місцевість.

Karaon 24.01.15 в 12:09

Натягуючи одяг, його брат чекав в центрі галявини. Його ніздрі роздувалися. Легкий вітер безсумнівно приніс запах Алека на Вік, і навпаки... Характерний запах сексу. Очі Калума потемніли від гніву.

Karaon 24.01.15 в 12:09

Щелепа Алека стиснулася. Що він накоїв? Відраза до себе виросла в нього, наче блювотина в горлі, і його рука стягнула її волосся та сильно, що вона тихо зойкнула від болю. Він зупинив її навпроти Калума, його тіло стало стіною позаду неї, щоб втримати її на місці.

Karaon 24.01.15 в 12:09

Поруч дерев купка людей зависла біля маленького сірого вовка. Чад? Цілитель встала на коліна поруч з ним, і Алек поморщився при вигляді травм вовка.

Karaon 24.01.15 в 12:09

Слідуючи за його поглядом, Калум нахмурився.
- Фара, приготуй одну з шлюбних кімнат. Патрік, понеси Чада для цілителя.

Karaon 24.01.15 в 12:10

Фара пробурмотіла згоду. Патрік схилив голову.
- Так, Козантір.

Karaon 24.01.15 в 12:10

Як тільки інші зайшли до печери, увага Калума обернулася до Вікі. Алек відчув як усе її тіло зжалося від чорного погляду Козантіра.

Karaon 24.01.15 в 12:10

- На коліна, Вікторія, - сказав м'яко Калум.

Karaon 24.01.15 в 12:10

Вона застигла, її підборіддя почало підійматися. Алек сильніше натиснув ножем на її горло, доки не з'явилася тонка лінія крові. Він повинен був придушити тремтіння. Вперта самка мала досить мужності, що краще помре, ніж підкориться. І він не міг... не міг.

Karaon 24.01.15 в 12:10

Ну, добре. Вплутуючись своєю рукою в її волосся, він вдарив своїми черевиками по її колінам, позбавивши її рівноваги, і штовхнув її до низу.

Karaon 24.01.15 в 12:10

Вік болісно приземлилася на свої коліна. Вона прогарчала, борючись з бажанням боротися. Виблюдок. Вона б скоріше померла, ніж стала на коліна. Її гнів зник геть, коли паніка заморозила її нутрощі.

Karaon 24.01.15 в 12:10

Шкіра її голови боліла від його контролюючого кулака. Мудак. Це був не той Алек якого вона знала. Прокляття, ось саме тому вона ніколи не дозволяла собі бути втягнутою у стосунки. Якщо вона виживе після цього, відріже усі збитки і дасть їм зникнути.

Karaon 24.01.15 в 12:11

Вона підвела свій погляд на чоловіка навпроти неї. Його зіниці були чорними наче нічне небо позаду нього. Страх знову ковзнув в неї, різанув як ніж на її горлі, коли вона усвідомила, що можливо не покине це місце живою.

Karaon 24.01.15 в 12:11

Погана думка. Коли страх стиснув її груди, вона намагалася дихати нормально, борячись за стійкість свого тіла. "Просто пристав рушницю і вибий собі мізки та відправляйся до свого Бога, як солдат". (відсилка до Р. Кіплінга "Юний британський солдат"). Вона була солдатом; смерті трапляються. Її м'язи злегка ослабили, її дихання сповільнилося.

Karaon 24.01.15 в 12:11

- Ми прийняли ту маленьку кількість інформації, яку ти нам видала, коли приїхала до міста, - сказав Калум.
- Розпитувати людей це не наш метод. Але тепер мабуть ми повинні запитати дещо. Що насправді привело тебе до "Холодного Струмка"?
Сорочка й досі незастебнута, він схрестив руки на своїх грудях.

Karaon 24.01.15 в 12:11

Проклятий ніж, не рухався з її горла; Алек нерухомо чекав позаду неї.

Karaon 24.01.15 в 12:11

Ймовірно найкращим для неї виходом буде грати в дурненьку. Прикинутися допитливою жінкою, безневинною у будь-чому. Вона відкрила свого рота і... не вимовила ні слова. Чомусь думка про те, щоб збрехати Алеку, і навіть Калуму, зчиняла біль в середині неї, без будь-якої причини. Але чому? Вона провела останні роки живучи у брехні. Чому ж їй так важко зробити це тепер?

Karaon 24.01.15 в 12:11

Калум, ймовірно, може визначити чи вона бреше, зустрічаючи його проникливий погляд. Через секунду, вона зрозуміла, що їй не треба брехати взагалі. Комок в животі зник.
- Я шукаю перевертнів.

Karaon 24.01.15 в 12:12

Позаду неї, Алек перестав дихати.

Karaon 24.01.15 в 12:12