Katawa Shoujo Full - на Украинском / Романтична історія японського хлопчини Хісао Накайа у школі-інтернаті «Ямаку»: Рин - 2

"На годиннику вже напів-десятого, але перший урок щє не почався. Повинна бути фізика, але вчітеля щось не видно."

6_aman 09.10.13 в 22:15

"Знав би я про це заздалегідь, поспав би довше."

6_aman 09.10.13 в 22:18

"Раптово двері класу відчиняються, й Муто з порга бурмоче ранкове привітання."

6_aman 09.10.13 в 22:20

mu "Доброго ранку, клас!"

6_aman 09.10.13 в 22:22

"Він виглядає так, наче зовсім не лягав спати."

6_aman 09.10.13 в 22:23

"Щетина на лиці, більш роспатране, ніж зазвичай, волосся та забруднена сорочка створюють вкрай неприємне враження."

6_aman 09.10.13 в 22:27

"Мабуть, він також повеселився минулої ночі на фестивалі."

Watanari 26.10.13 в 22:42

mu "Вибачте за запізнення, я зіткнувся з непередбаченими обставинами. Насправді я, не дуже полюбляю подібні фестивалі, але, сподіваюсь, ви всі добре провели час."

6_aman 09.10.13 в 22:37

mu "Как або інакше, подібні заходи важливі для учнів, тому що дають невеликий перепочинок від занятть."

6_aman 09.10.13 в 23:21

"Учні відповідають на цю заяву з різним ступенем ентузіазму, Муто повертається до дошки й починає урок. "

6_aman 09.10.13 в 23:24

mu "Почнем. Тема сьогоднішнього уроку − фізика елементарних часток."

6_aman 09.10.13 в 23:28

"Вже за мить я, як і весь інший клас, занурююсь у бестурботний напівкоматозний стан, дозволивши бурмотанню Муто влетати у одно вухо й вилетати з іншого, безслідно зникая."

6_aman 09.10.13 в 23:41

mu "Так, хто може відповість на це запитання?"

6_aman 09.10.13 в 23:42

"Він написав на дошці просеньке рівняння і тепер у відчаї намагається заставити клас прийняти участь в уроці."

6_aman 09.10.13 в 23:44

mu "Ніхто? Нумо, хлопці. Накай, як щодо тебе?"

6_aman 09.10.13 в 23:47

"Будучи загнаним у кут, я відповідаю. На його жорстому лиці з'являєтся подоба дружньої посмішки, яка цілком могла б насмерть налякати немовлят."

6_aman 09.10.13 в 23:53

mu "Абсолютно вірно! Молодець Накай!"

6_aman 09.10.13 в 23:55

"Я одночасно налякан та задоволений тим, що він запам'ятав моє ім'я всього за тиждень після мого переводу сюди."

6_aman 09.10.13 в 23:59

"Як я встиг замітити, Муто насилу згадує імена учнів, хоча більшість з них вчаться тут з першого класу."

6_aman 10.10.13 в 00:04

"У класі запановує пригнічена атмосфера − й учні, й вчителі намагаються прийти до норми після минулого фестивалю."

6_aman 10.10.13 в 00:10

"Вважаю, що минулий тиждень був шаленим для всіх і кожного."

6_aman 10.10.13 в 19:19

"Нарешті дзвонить обідній дзвоник."

6_aman 10.10.13 в 19:21

mystery "РОЗІЙДИСЬ! ВАЖЛИВА СПРАВА!"

6_aman 10.10.13 в 19:22

"Я повертаю голову як раз вчасно, щоб помітити, як люди розступаються, пропускаючи когось, хто біжить із кінця коридору в напрямку до сходів."

6_aman 10.10.13 в 20:26

"Але занадто пізно, щоб зрозуміти, що я стою посеред коридору, саме на шляху боліда, що несеться мені назустріч."

6_aman 10.10.13 в 20:32

"Я намагаюсь відстрибнути до дверей. Нажаль, той, що біжить на мене, відвертається в тому ж напрямку."

6_aman 10.10.13 в 20:35

"В наступну мить мені майже одночасно приходять одразу декілька думок."

6_aman 10.10.13 в 20:38

"По-перше, я дізнаюсь, що дівчина, з якою я перестрівся, ніхто інший, як Емі."

6_aman 10.10.13 в 20:44

"По-друге, розумію, що знов зіштовхнутися з нею вельми очикувано. Я б відчував себе цілком спокійно, якби не рефлекторні паніка і страх."

6_aman 10.10.13 в 20:49

"По-треттє, Емі біжить по коридору, й при цьому, здається, тримає в руках кипу паперу з мерт заввишки."

6_aman 10.10.13 в 20:56

"Вона зіштовхується зі мною, але на цей раз удар проходить побіжно по руці."

6_aman 10.10.13 в 20:58

emi "Ов-ва… Чому зі мною увесь час таке трапляється?"

6_aman 10.10.13 в 21:02

hi "Так, дійсно. Може це хоча б чимось пов'язано з тим, що ти постійно як одуріла гасаєшь по коридорах?"

6_aman 10.10.13 в 22:45

"Вона сумно хлюпає носом, нагадуючи ображеного цуцика. Це видовищє примушує мене пожалкувати про своє різке зауваження."

6_aman 10.10.13 в 22:55

emi "Але… Я поспышала."

6_aman 10.10.13 в 22:56

hi "Я помытив."

6_aman 10.10.13 в 22:56

emi "Вибач."

6_aman 10.10.13 в 22:57

hi "Да нічого. Не засмучуйся."

6_aman 10.10.13 в 22:59

"Емі останній раз тихо хлюпає носом, й тре чоло, нібито намагаясь прогнати біль, й дивлячись при цьому під ноги."

6_aman 10.10.13 в 23:01

"Коли вона помічає, що папери, котрі вона несла, розкидані по підлозі всьщго коридору, вона налякано верещить."

6_aman 10.10.13 в 23:05

emi "А-а-а! Роздруковки! Ні-ні-ні, що ж мені робити? Вчитель мені випише на горіхи, якщо вони забруднились."

6_aman 10.10.13 в 23:10

hi "Все з ними в порядку, я гадаю. Давай їх зберемо назад у стопку; нічого страшного"

6_aman 10.10.13 в 23:12

"Ми миттєво підбираємо паперці, й Емі намагається їх охайно скласти так, як вони були складені раніше."

6_aman 10.10.13 в 23:17

emi "Куди прямував?"

6_aman 10.10.13 в 23:17

hi "Да нікуди, взагалі. Не хтів залишатися на одинці з Муто. Гадаю, в нього похмілля."

6_aman 10.10.13 в 23:20

emi "Ти вже обідав?"

6_aman 10.10.13 в 23:20

hi "Поки ні, але я не дуже й голодний."

6_aman 10.10.13 в 23:21

"Вона недовірливо дивиться на мене, ніби-то має сумнів, що таке може казати розумна людина."

6_aman 10.10.13 в 23:26

emi "Підемо на дах! Я обіцяла Рін, що обідатиму з нею. Вона зрадіє компанії."

6_aman 10.10.13 в 23:31

"Ох-хо. Мої обіди з Рін кожен раз оберталися вкрай невдало."

6_aman 10.10.13 в 23:34