Kim Harrington - Clarity / Кім Харінгтон - Чіткість: Одинадцять

Я вчепилась у волохату руку, навколо моєї шиї і зарилась підборами в пісок, але він був сильнішим за мене і все ще міг тягнути мене в темряву. Я хотіла вдарити його між ніг, але не змогла підняти так високо нагу назад, тож просто розмахувала нею. Я перестала відтягувати його руку від шиї і двома ліктями дала йому в живіт. Він охнув і відпустив мене.

ryno08 06.06.14 в 07:50

- Чекай, - сказав він, до того, як я змогла втекти. - Я не збивався кривдити тебе.

ryno08 06.06.14 в 07:50

Незважаючи на темряву, що оточувала нас, я впізнала цей носовий голос.
- Френкі?

ryno08 06.06.14 в 07:52

- Це вже вдруге за тиждень, коли твій лікоть врізається в мій живіт. Господи, Клер, я не збирався тебе лякати.

ryno08 06.06.14 в 07:54

- Чому ж тоді кинувся на мене?

ryno08 06.06.14 в 07:54

- Я не зробив тобі боляче! Це моя рука кривава від твоїх нігтів.

ryno08 06.06.14 в 07:55

Я виштовхнула з-під пірсу, щоб могла бачити. Він був неголений, а волосся його розпатлане. Очі постійно оглядались довкола.
- Що відбувається? - вимогливо сказала я.
Моє дихання повернулось до норми, але серце все ще калаталось.

ryno08 06.06.14 в 07:57

Френкі метнувся назад в тінь, достатньо, щоб бути схованим.
- Я чув, що ти шукала мене. Я маю поговорити з тобою, але не хочу, щоб мене бачили.

ryno08 06.06.14 в 07:59

- Ти - ідіот. Тобі повезло, що в мене немає нічого важкого в руках.

ryno08 06.06.14 в 08:00

- Я сказав вибач! - його голос тремтів. - Чому ти шукаєш мене?

ryno08 06.06.14 в 08:00

- Я шукаю Біллі.

ryno08 06.06.14 в 08:00

Він зробив паузу.
- Я теж.

ryno08 06.06.14 в 08:01

- Ти не знаєш де він?

ryno08 06.06.14 в 08:01

- Ні. Я ніде не можу знайти його, тому хвилююсь.

ryno08 06.06.14 в 08:01

- Коли ти востаннє бачив його? - спитала я.
Не можу повірити, але я стояла біля Френкі і говорила з ним про Біллі, ніби хтось з них був моїм другом. Якби Біллі не був ключем до справи, мене б не турбувало, де він був. А Френкі говорив зі мною, ніби я вперше стала для нього людиною, а не безсовісно знущався, як завжди. Але лише тому, що я була потрібна йому. Він думав, що я можу допомогти.

ryno08 06.06.14 в 08:05

- Вчора, - сказав він, потираючи сліди моїх нігтів на його руці.

ryno08 06.06.14 в 08:05

- Лише один день не бачивши його - тут нема про що хвилюватись.

ryno08 06.06.14 в 08:08

Френкі енергійно захитав головою.
- Щось відбувалось. Коли я бачив його зранку, то він посміхався. Казав, що має великий козир в рукаві. Щось, що може змінити життя. Але коли я зателефонував йому в обід і спитав, що він таке має, то він повністю змінився.

ryno08 06.06.14 в 08:11

- Як?

ryno08 06.06.14 в 08:11

- Він був наляканий. А його не так легко злякати. А тепер він зник. Я думаю він втік.

ryno08 06.06.14 в 08:12

Дідько. Що він бачив, що злякало настільки, щоб втекти? Хтось погрожував йому? Я подумала про Пері, який також зник і ненавиділа, як ці знаки могли бути пов'язаними.

ryno08 06.06.14 в 08:13

- Хіба він не повинен був сказати тобі ,куди збирається? - спитала я. - Ви ж, немов брати.

ryno08 06.06.14 в 08:14

- Не знаю. Він не бере телефон. Я не можу його ніде знайти.

ryno08 06.06.14 в 08:15

- Чому ж ти ведеш себе так непослідовно і тягнеш мене кудись, що поговорити з тобою?

ryno08 06.06.14 в 08:17

- Я знаю, що кажуть всі в місті, - він перейшов на тоненький голос. - "У Біллі і Френкі одні мізки на двох".

ryno08 06.06.14 в 08:17

- І що?

ryno08 06.06.14 в 08:17

- А те, що той, хто так налякав Біллі, що він втік, міг подумати, що я разом з Біллі в тому, що він скоїв. Я буду ховатись. поки він не повернеться.

ryno08 06.06.14 в 08:19

- А що як не повернеться? - спитала я, але громовий вибух заглушив мої слова.

ryno08 06.06.14 в 08:20

Я підскочила і повернулась. Нічне небо осяяли фіолетові і блакитні кола, що супроводжувались оплесками і постійним "ох" і "ах". Я повинна перейти з Френкі в інше місце, щоб продовжити розмову, якщо ми хочемо чути один одного. Я повернулась.

ryno08 06.06.14 в 08:22

Френкі вже не було. Я заглянула під пірс, але побачила лише темряву. Я більше не збиралась туди лізти. Тому Френкі втік від мене.

ryno08 06.06.14 в 08:23

Але лише тепер.

ryno08 06.06.14 в 08:23

Я зателефонувала Гебріелю на мобільний і швидко переповіла йому все. Ми домовились зустрітись завтра. А тепер я хотіла лише спати.

ryno08 06.06.14 в 08:26

Я проклала свій шлях назад через полчища людей, феєрверк вибухав над головою, і до того часу, коли я повернулася додому грандіозний фінал закінчився, і велика частина натовпу також збиралася додому. Я піднялася на ганок, і зупинилася.

Lynna 06.06.14 в 18:24

Світло на ганку було вимкнене. Це було дивно. Я ніколи не забувала вмикати ліхтарі, і я була останньою хто йшов з дому. Увесь ганок був окутаний темрявою, він здавався інакшим, страшним. Я наказала собі подорослішати і продовжити йти. Мабуть я відволіклася на Гебріела і саме тому забула увімкнути світло при виході.

Lynna 06.06.14 в 18:32

Я витягнула ключі і пильно вдивилася в темряву, аби не спіткнутися на сходах. Деревина скрипіла під моїми ногами. А потім я почула щось інше. Стійке, глибоке дихання. Я вдивлялася у тіні вздовж ганку. Особливо в одну тінь на веранді. Я ще більш примружилася, відчайдушно бажаючи більше світла, щоб побачити хто чи що там.

Lynna 06.06.14 в 18:35

Тінь поворушилась. Злегка, але достатньо, щоб розпізнати в ній людину. Тримаючи ключі, немов зброю, я прокричала:
- Виходь і кажи, що тобі треба!

ryno08 06.06.14 в 19:05

- Хаха! Що? Га?

ryno08 06.06.14 в 19:05

Я посвюди впізнаю це бубоніння.
- Пері?
- Клер?

ryno08 06.06.14 в 19:06

Я швидко вставила ключ в замок, відімкнула двері і ввімкнула зовнішнє світло. Загрозлива тінь перетворилась в знайому картинку брата, який сидів.

ryno08 06.06.14 в 19:07

- Що відбувається? - спитав він.

ryno08 06.06.14 в 19:08

- Це я повинна питати в тебе. Я була дуже близькою до того, що виколупати тобі око своїми ключами. Чому ти спиш на ганку?

ryno08 06.06.14 в 19:08

Він пройшовся руками по волоссю.
- Вибач. Коли я пішов вранці, то не взяв ключів. Нікого не було вдома, тому я приліг, щоб почекати тебе або маму і, мабуть, заснув.

ryno08 06.06.14 в 19:10

Мій кров'яний тиск піднявся.
- Де ти був весь день і всю ніч? Ти пропустив свої читання. Мама дуже розізлилась.

ryno08 06.06.14 в 19:11

Пері підібрав фарбу, яка лущилась на ганку.
- Я не хотів, щоб вона чула мої думки. Щоб знала, що я був з Вікі у ніч, коли її вбили.

ryno08 06.06.14 в 19:12

Я схрестила руки.
- Ти не можеш вічно переховуватись від мами. Вона досить швидко все дізнається. Вона могла вже вихопити це з моїх думок. Хто ж її зна.

ryno08 06.06.14 в 19:13

- Ти права. - Він похнюпив голову.- Мені зараз важко через це. Я відчуваю себе таким... винним.

ryno08 06.06.14 в 19:14

Моє серце пришвидшилось.
- Через що?

ryno08 06.06.14 в 19:14

- Через смерть Вікі. Якби я не залишив її саму, то, можливо, міг би її врятувати.
Вина того, хто вижив - подумала я.

ryno08 06.06.14 в 19:15

- Або і тебе би вбили - я постаралась бути вдумливою і сказати те, що правильно, в той же час всередині думаючи про те, чи правду він каже. Не могла повірити, що думаю таке про свого брата.

ryno08 06.06.14 в 19:17

Я подивилась на місяць, який яскраво осяював ганок. Тоді ідея і сформувалась. Підскочив адреналін і моя енергія повернулась

ryno08 06.06.14 в 19:18