Kim Harrington - Clarity / Кім Харінгтон - Чіткість: Чотирнадцять
| Английский оригинал | Перевод на украинский | |
|---|---|---|
Сожалеем, но текст оригинала доступен только зарегистрированным пользователям. |
- Я бачив тебе, - прочитала я вголос. - Що це? Погроза? ryno08 08.06.14 в 15:24 |
|
|
- Звучить саме так. ryno08 08.06.14 в 15:24 |
||
|
Питанням, на яке я найбільше хотіла отримати відповідь було "Хто?". Кого бачив Біллі? Він бачив лише як Пері і Вікторія кохались чи бачив її вбивцю? Якби Пері отримав подібну записку, він би мені сказав, правда? ryno08 08.06.14 в 15:26 |
||
|
- Записка повинна бути в убивці, - сказала я. ryno08 08.06.14 в 15:26 |
||
|
- Навіщо просто гратись? Чому не піти до поліції? - Гебріел потер підборіддя. - Він хотів щось отримати. Невеликий шантаж для мовчання. ryno08 08.06.14 в 15:29 |
||
|
- Де ж він тепер? Він отримав вдосталь грошей, щоб залишити місто? Або просто злякався і втік? ryno08 08.06.14 в 15:30 |
||
|
- Ми тут закінчили, ходімо, - сказав Гебріел, перериваючи мій потік думок. ryno08 08.06.14 в 15:31 |
||
|
Ми ввічливо попрощались з Бетті і попрямували до червоного джипа Гебріела, що стояв на дорозі. ryno08 08.06.14 в 15:32 |
||
|
- Що тепер? - спитала я. ryno08 08.06.14 в 15:33 |
||
|
- Можливо, я зможу знайти його, - сказав Гебріел, притулившись до капоту. - По сигналу. ryno08 08.06.14 в 15:37 |
||
|
- Мати Біллі згадала про його телефон. Працюючий телефон кожні декілька хвилин подає сигнали найближчій мобільній башті, а башта передає інформацію в сітку. ryno08 08.06.14 в 15:37 |
||
|
- А телефонні компанії зберігають данні? ryno08 08.06.14 в 15:39 |
||
|
- Деякі зберігають лише останній сигнал, деякі - всі за добу. І, звичайно, телефон повинен бути ввімкненим, щоб подавати такі сигнали. ryno08 08.06.14 в 15:44 |
||
|
- Подзвони компанії і побачимо, що вона скаже, - сказала я. ryno08 08.06.14 в 15:45 |
||
|
- Не так швидко. Для такого потрібен ордер. - Він відчинив авто. - Можливо, мій батько зможе отримати його. Побачимо. ryno08 08.06.14 в 15:46 |
||
|
Коли я повернулась додому, була вже майже п'ята. Повинна сказати, мені сподобалось йти та приходити тоді, коли мені цього хотілось. Будинок зазвичай зв'язував мене по рукам і ногам. Мама завжди хотіла, щоб ми з Пері були вдома стільки, скільки можливо, на випадок відвідувача. Особливо влітку, в той час, коли я найбільше хотіла бути не вдома. Ця допомога копам давала мені почуття свободи і мені подобалось це. ryno08 08.06.14 в 15:50 |
||
|
Гебріел висадив мене і поїхав. Як йшла по тротуару і побачила, як відвідувач покинув дім. Коли він наблизився, я зрозуміла, що це не відвідувач. Це був Філ Тісдел, який брів алеєю, опустивши плечі і сильно сконцентрувавшись на чомусь. ryno08 08.06.14 в 15:53 |
||
|
- Пане, міський голово! (не мер, а інша посада - прим. перек.) - я привітала його з посмішкою. - Як справи? ryno08 08.06.14 в 15:54 |
||
|
Він злегка помахав мені. ryno08 08.06.14 в 15:55 |
||
|
Я ніколи не бачила Філа таким пригнобленим. Зазвичай він дасть Санті фору у веселості. І замість звичайного пом'ятого одягу він був вдягнений у випрасувану блакитну сорочку і полотняні штани. Він що надухався? ryno08 08.06.14 в 15:58 |
||
|
- Що значить завтра ввечері?- спитала я, коли його слова дійшли до мене. ryno08 08.06.14 в 15:59 |
||
|
- А бенкет? ryno08 08.06.14 в 15:59 |
||
|
Я знизала плечима. ryno08 08.06.14 в 16:00 |
||
|
Здається, від відповіді він ще більше похнюпився. Він зітхнув. ryno08 08.06.14 в 16:01 |
||
|
Тоді я зрозуміла. Він запросив маму. А вона відмовила йому, використовуючи мене в своїй брехні. Я збиралась задушити її. Але не раніше, ніж продовжу це. ryno08 08.06.14 в 16:03 |
||
|
- О, це! Я не думала, що то важливий бенкет. Думала, що це лише невелика зустріч. Мені потрібно буде одягнути сукню? Мама не казала, що я повинна буду гарно вдягнутись. ryno08 08.06.14 в 16:04 |
||
|
Брехня легко мені далась і не потрібно навіть робити зле обличчя. Я не знала чи купився на це Філ, але він щось пробурмотів про те, що побачить мене там, перед тим, як пішов. Я пришвидшилась і ввірвалась в дім. ryno08 08.06.14 в 16:06 |
||
|
- Мамо! Lynna 09.06.14 в 10:59 |
||
|
- Ти це зробила сама? - запитала, показуючи на це огидне творіння. Lynna 09.06.14 в 11:00 |
||
|
Мама покрутилася на місці. Lynna 09.06.14 в 11:01 |
||
|
- Я щойно бачила Філа Тісдела. Lynna 09.06.14 в 11:01 |
||
|
- Ох. - Вона стрімголов прошмигнула повз мене і повернулася на кухню. Я пішла за нею. Їй не відкараскатися від мене. Lynna 09.06.14 в 11:03 |
||
|
Наша кухня була досить сучасною для такого старого будинку. Декілька років тому ми відремонтували її і встановили нові прилади з нержавіючої сталі. Мама наполягла на тому, щоб розмалювати кухонні шафи в яскраво-жовтий колір, оскільки кухня то "її щасливе місце". Lynna 09.06.14 в 11:06 |
||
|
Вона підвелася навшпиньки і витягнула велику миску з однієї із щасливих шафок. Lynna 09.06.14 в 11:07 |
||
|
- Ні. - сказала. Я навіть не знала, що то таке. - Ти збрехала йому, мамо. Lynna 09.06.14 в 11:09 |
||
|
Вона рилася по ящикам щось шукаючи. Lynna 09.06.14 в 11:10 |
||
|
- І ти втягла мене в це. То ж тепер я мушу йти з тобою на бенкет, щоб уникнути подальшого завдання шкоди. Lynna 09.06.14 в 11:12 |
||
|
Вона продовжувала ритися в ящиках, уникаючи зорового контакту. Lynna 09.06.14 в 11:15 |
||
|
Вона різко на мене поглянула. Lynna 09.06.14 в 11:16 |
||
|
- Що не так з Філом? Lynna 09.06.14 в 11:16 |
||
|
- З Філом усе гаразд. Lynna 09.06.14 в 11:16 |
||
|
- Саме так. Він доброзичливий. Він люб'язний. Він втратив голову через тебе. Як на старшого чоловіка він милий. В наші дні лисі - сексуальні. Lynna 09.06.14 в 11:18 |
||
|
- Клеріті, всі ці якості є Філові, і якби я була зацікавлення у стосунках з кимось, то я б обрала його. Він чудовий чоловік, але ти ж знаєш які справи. Lynna 09.06.14 в 11:20 |
||
|
- Ні, не знаю. Поясни мені. Lynna 09.06.14 в 11:21 |
||
|
- Я більше не хочу про це говорити. - вона нахилилася над своєю куховарською книгою, роблячи вигляд, що читає. Lynna 09.06.14 в 11:21 |
||
|
- Ти й досі чекаєш, що тато повернеться додому. Lynna 09.06.14 в 11:22 |
||
|
- Чи можете ти дістати мені мішок з борошном з верхньої полиці шафи? Ти трохи вище за мене. Lynna 09.06.14 в 11:23 |
||
|
Всередині я тремтіла, знаючи, що надто близько підійшла до лінії, яку раніше я не перетинала. І підійшла до неї і ніжно підняла її підборіддя, змушуючи її подивитися мені в очі. Lynna 09.06.14 в 11:27 |
||
|
Було таке враження, що я заморозила її своїм дотиком, бо вона не рухалася, не дихала, навіть коли я відпустила її обличчя. А потім одинока сльозинка пролилася з її ока і вона вибігла повз мене з кімнати. Просто чудово. Тепер мені треба купити їй квіти для нашого завтрашнього побачення. Lynna 09.06.14 в 11:30 |
||
|
Наступного ранку прокинулася, потягнулася і пройшла по килиму в моїй кімнаті, до вікна. Я підняла раму і глибоко вдихнула. Не треба бути екстрасенсом аби зрозуміти, що наближається шторм. Повітря було вологим, а небо - темним. Lynna 09.06.14 в 11:34 |
