Kim Harrington - Clarity / Кім Харінгтон - Чіткість: Дев'ятнадцять

- З моїми шинами було все гаразд сьогодні вранці, - сказала мама.

ryno08 18.06.14 в 19:31

- І ніхто б не підрізав її, поки поліція була тут, - додала я.

ryno08 18.06.14 в 19:32

Ми подивились один на одного. Хто б не підрізав шини, він зробив це в останні десять хвилин. Я пройшлась трохи по вулиці, виглядаючи кого на набережній.

ryno08 18.06.14 в 20:22

Хлопчик, десь років дванадцяти, їхав на своєму велосипеді до мене. Я витягнула руку і зупинила його.
- Ти бачив когось ще на вулиці? - спитала я його.

ryno08 18.06.14 в 20:23

- Ага, купу людей, - відповів він своїм "звісно" голосом.

ryno08 18.06.14 в 20:24

- Конкретно того, хто, можливо біг, від цього дому? Того, хто порізав шину моєї мами.

ryno08 18.06.14 в 20:26

Він знизав плечима.
- Тут була ціпочка з пляжною сумочкою і великим огидним капелюхом, вона спішила кудись.

ryno08 18.06.14 в 20:27

- Люк! - дівчина з довгим білявим волоссям помахала йому з іншого кінця вулиці.

ryno08 18.06.14 в 20:28

- Вибач. Маю їхати.

ryno08 18.06.14 в 20:28

А, тяга до білявок. Почалась так рано. До речі про білявок, я знала, хто порізав шину. Тіфані. Але зараз в мене не було часу розбиратись з нею. Я повинна була допомогти Пері, але тепер було неможливо дістатись дому Стівена.

ryno08 18.06.14 в 20:30

Блискуче чорне авто, яке належало пану Спелмену, під'їхало до узбіччя. Джастін висунув своє обличчя з вікна.
- Залазь!

ryno08 18.06.14 в 20:32

Не зовсім лицар на білому коні, але мені підходить.

ryno08 18.06.14 в 20:33

Мама прослизнула на пасажирське сидіння, а я заскочила на заднє і Джастін рвонув.

ryno08 18.06.14 в 20:34

- Я чув, що Пері забрали, - пояснив він. - Мій тато зателефонував своєму другу, адвокатові, і він зустріне нас у відділку.

ryno08 18.06.14 в 20:35

- У тебе ще немає прав, - сказала я.

ryno08 18.06.14 в 20:35

- Але я можу їхати з учнівським дозволом, так само, як і дорослий у авто, - він посміхнувся. - Привіт, пані Ферн.

ryno08 18.06.14 в 20:36

Мама погладила його по плечу. Вона завжди любила Джастіна і дала зрозуміти, що на її думку Джастін заслуговує на другий шанс. Я зітхнула. Тепер, коли він приїхав врятувати мою родину, вона ще більше буде тиснути.

ryno08 18.06.14 в 20:38

- Мені шкода. Дійсно шкода, - прошепотів мені Гебріел у відділку.

ryno08 18.06.14 в 20:39

- Твій тато просто робить свою роботу, - я заламувала руки, поки бубоніла це. - Якщо Пері був з Вікторією тієї ночі, він повинен допитати його. Я не виню тебе. Скоро ти побачиш, що Пері не робив цього. Твій батько випустить його і ми з тобою повернемось до... роботи над справою.

ryno08 18.06.14 в 20:41

Він відвернувся, ніби не був впевнений у цьому. Але я також не була.

ryno08 18.06.14 в 20:41

Я опустилась на твердий пластиковий стілець. Я ненавиділа сидіти у зоні очікування, знаючи, що мого брата тримали у маленькій кімнаті десь у будівлі, наляканого та невпевненого. Я сподівалась, що його не завалюють питаннями. Сподівалась, що він був достатньо розумним, щоб не відповідати, поки ми не знайдемо йому адвоката.

ryno08 18.06.14 в 20:45

Ентоні Тоскано зайшов до кімнати і Гебріел тієї ж миті підвівся і побіг до нього. Ентоні шепотів щось Гебріелу на вухо, коли я підійшла.

ryno08 18.06.14 в 20:46

- Вибачте, детектив Тоскано?

ryno08 18.06.14 в 20:46

Він повернувся і поглянув зверху на мене. Я відчула себе маленьким дівчам поруч з ним.
- Так, панно Ферн?

ryno08 18.06.14 в 20:47

- Я можу поговорити зі своїм братом хвилинку? Адвокат тут скоро буде. Я хочу впевнитись, що з ним все гаразд.

ryno08 18.06.14 в 20:48

Щось промайнуло на його обличчі. Він жалів мене?
- Звичайно, йди за мною.

ryno08 18.06.14 в 20:49

Я мало не бігла по коридору, намагаючись йти в ногу з його великими кроками. Він мовчав під час нашої короткої ходьби, так що я оглядалася навколо. Мерехтливе світло лампи денного освітлення на стелі. Пропалені сліди на підлозі від сигарет. Сірі стіни, які благали буди пофарбованими по-новому.

Lynna 20.06.14 в 13:02

Детектив Тоскано різко зупинився, і я мало не врізалася в його спину.
- У вас є дві хвилини,- сказав він, і відкрив двері.

Lynna 20.06.14 в 13:03

На звук відкриття дверей, Пері схопився зі стільця, але його паніка зменшилася, коли він побачив мене. Я намагалася всміхатися, але ж він все одно знав, що це фальшиво. Я не знала чи мені дозволено його обійняти. Все це було таким нереальним, наче ми були жертвами складної витівки.

Lynna 20.06.14 в 13:11

Я б бажала, що б це таки був жарт. Я сіла на стілець навпроти нього, і поклала руки на стіл.
- Ти в порядку?

Lynna 20.06.14 в 13:12

Він знизав плечима.

Lynna 20.06.14 в 13:12

- Вони добре до тебе ставляться?

Lynna 20.06.14 в 13:13

- Ага. Вони не зробили багато. Дали мені содову.

Lynna 20.06.14 в 13:14

- Тебе ще не допитували?

Lynna 20.06.14 в 13:14

- Я думаю, вони чекають на мого адвоката.

Lynna 20.06.14 в 13:14

- Мабуть пан Спелмен сказав їм, - сказала я. - Адвокат Спелменів буде представляти тебе. Він на шляху сюди. Напевно, вони почнуть тебе допитувати, як тільки він приїде сюди.

Lynna 20.06.14 в 13:16

Він кивнув, дивлячись на свої руки. Його обличчя було змарнілим, із зеленим відтінком. Я гадала, які були шанси, що він виблює на цей стіл.

Lynna 20.06.14 в 13:20

- Усе буде добре, Пері.

Lynna 20.06.14 в 13:20

- Ти цього не знаєш, - прошепотів він.

Lynna 20.06.14 в 13:21

- Ти ж цього не робив, вірно? - запитала я його,
намагаючись утримати тремтіння в голосі.

Lynna 20.06.14 в 13:22

- Ні. - Він подивився на мене затравленим поглядом. - Не робив.

Lynna 20.06.14 в 13:23

Я відкинула будь-які сумніви, які мала, і зосередилася на допомозі своєму брату. Я схопила його за руки.
- Вони не можуть звинуватити тебе, якщо ти не робив цього.

Lynna 20.06.14 в 13:26

- Звісно можуть. Це постійно трапляється.

Lynna 20.06.14 в 13:27

- Лише в кіно і детективних романах,- сказала я, знаючи, що це не абсолютна правда.

Lynna 20.06.14 в 13:28

Пері не відповів, просто дивився вниз, його дух був зламаний. Я напружилася, аби придумати, що ще сказати, але нічого не приходило на думку, тож я стиснула його руки міцніше. Ми сиділи в тиші, тримаючи один одного за руки, доки детектив Тоскано не повернувся і не сказав мені, що час вийшов.

Lynna 20.06.14 в 13:31

Він привів мене назад у зал очікування. Гебріел пішов. Поважний, сивий чоловік у костюмі говорив упівголоса до моєї матері, яка виглядала наляканою.

Lynna 20.06.14 в 13:33

- Що таке? - запитала я, поспішаючи до них.

Lynna 20.06.14 в 13:34

Чоловік подивився на мене запитально.

Lynna 20.06.14 в 13:35

Мама сказала:
- Це моя дочка, Клеріті. - Потім обернулася до мене. - Це пан Нельсон, адвокат Пері.

Lynna 20.06.14 в 13:36

- Приємно познайомитися, - сказала я, хоча мені дуже хотілося пропустити люб'язності та з'ясувати, що відбувається.

Lynna 20.06.14 в 13:37